Риторика як наука
У наш час зростає зацікавлення риторикою. Як наукова дисципліна вона має давньовікову історію як світову, так і українська. Риторика як наука постала на основі таких дисциплін як філософія, психологія, логіка, лінгвістика, етика, сценічна майстерність, стилістика. Вона має 2500-літню історію розвитку. Здавна риторика вживається в суді, у політиці, у різних офіційних сферах. Без риторики не можуть обійтися в тій чи іншій мірі ні бізнесмен, ні політик, ні юрист, ні проповідник, ні державний діяч. Успіх справи залежить від умінь оратора вибудувати і виголосити свою промову. Отже, кожен промовець повинен мати риторичну підготовку. Особливо це стосується працівників судочинства. Успішний виступ у суді – складний і відповідальний момент їх участі (прокурора, захисника та ін.) не можливий без достатніх знань, без оволодіння прийомами риторського мистецтва. Кожен юрист повинен навчитися володіти словом, прийомами підготовки промови, умілим використанням і вправним аналізом доказів і обставин кримінальної справи. Мистецтво красномовства – особливий вид творчої діяльності, якому треба наполегливо навчатися. Цю дисципліну доцільно було б вивчати розширено, декілька семестрів. Після вивчення курсу “Риторика” студенти повинні набути певний об’єм знань у сфері риторики, мати системні знання про основні жанри ораторського мистецтва, розуміти особливості судової риторики, знати різновиди судових промов і вміти їх складати, орієнтуватися у розвиткові нових форм і засобів розвитку ораторського мистецтва в сучасних засобах масової комунікації. Студенти мають знати: – основи риторики; – історію і джерела риторики, складові професійної майстерності керівника; – закони логічної будови тексту виступу та методики його виголошення; – витоки європейської риторики, типи красномовства, проблеми культури оратора. Студенти повинні вміти: – грамотно будувати свій виступ; – володіти риторичною термінологією та навичками проголошування промов різних видів; – аналізувати тексти різних типів промов; – членувати їх і точно визначати тему; – виголошувати промови згідно з нормами сучасної української літературної мови; – постійно удосконалювати своє усне і писемне мовлення; критично оцінювати і правильно сприймати матеріал промов, в т.ч. і судових; – орієнтуватися у проблематиці ораторського красномовства, основних його жанрах. Риторика – це наука текстотворча, в її центрі – закони мислення і мовлення, механізми продукування тексту усного й писемного. Предмет риторики формувався у кількох вимірах: у вертикальному й горизонтальному. У вертикальному вимірі – це вивчення й опис усіх видів риторичної діяльності від задуму до виголошення тексту промови. У горизонтальному – це риторика трьох основних родів промов – судових, дорадчих, похвальних (епідейктичних)та кількох їхніх жанрових видів. Добре про завдання риторики як науки сказав М. Кошанський: « Мета загальної риторики полягає в тому, щоб, розкриваючи джерела винайдення думки, розкрити всі здатності розуму, щоб, показуючи нормальне розташування думок, дати Розумові й Моральному почуттю відповідне спрямування, - щоб навчити виражати тендітне, збудити, посилити в душах учнів любов до всього благородного, великого і прекрасного». Риторику розглядають як науку про красномовство. Риторика – це науку про способи переконання, ефективні форми впливу (переважно мовного) на аудиторію з урахуванням її особливостей.