Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_z_fiziki.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.32 Mб
Скачать

38Г) Технології магнітного запису інформації Система структурованого (паттернованого) зберігання даних.

Система паттернованого зберігання даних - перспективна технологія зберігання даних на магнітному носієві. Вона використовує для запису даних масив однакових магнітних комірок, кожна з яких відповідає одному біту інформації, на відміну від сучасних технологій магнітного запису, в яких біт записується на декількох доменах.

Як відомо, для підвищення щільності інформації на магнітному носієві необхідно зменшувати геометричні розміри області запису одного біту даних. В записаному стані ця область повинна бути стійкою до зовнішніх чинників і зберігати цей стан достатньо довгий проміжок часу. Якщо розмір такого магнітної області дуже мала, можливе виникнення суперпарамагнітного ефекту, тобто не стійкості намагніченого стану в результаті теплового руху доменів. Це означає, що розмір області 1 біту даних має певну фізичну межу, зменшення якої переводить феромагнетик в парамагнетик.

В сучасних носіях один біт даних записується на 70-100 дрібних „зерен” - магнітних доменів (див. рис. 1.37, зліва). Але теоретично кожне з таких структурних „зерен” може виконувати функцію домену і вміщувати в себе 1 біт інформації. В результаті з’являється можливість зменшити суперпарамагнітну межу: збільшити розміри одного „зерна” і зберігати одну одиницю інформації в меншій їх кількості.

В технології паттернованого запису сотні маленьких магнітних доменів замінені одним великим зерном. Для цього проводиться додаткова обробка поверхні методом літографії, в результаті якої кожне велике зерно розміщується на деякому магнітоізольованому підвищенні (магнітний острівець на мал. 1.37, справа). Розміщення області одного біту даних на підвищенні дає можливість зменшити вплив теплового руху на стійкість намагніченого стану.

Головна складність створення такої системи зберігання даних – виробництво необхідних для неї носіїв. Для отримання матеріалу, який забезпечить щільність запису 1 Тбіт/дюйм2, розмір однієї магнітної області має бути 12,5 нм. Методи літографії не можуть цього забезпечити, тому виробники пропонують використовувати самоорганізовані матеріали (наприклад, залізо-платинові сплави).

Такий спосіб зберігання інформації дозволяє досягнути її щільності до 4 Тбіт/дюйм2.

Перспективи розвитку нових методів запису і їх фізичні обмеження відображені на малюнку 1.38. Видно, що фізичні обмеження перпендикулярного запису фактично досягнуті і на зміну йому повинні прийти термоасистована пам’ять та структуровані носії. На даному малюнку не відображені перспективи розвитку альтернативних методів зберігання даних (флеш, голографічних), які в досяжному майбутньому можуть скласти серйозну конкуренцію магнітним носіям.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]