Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_z_fiziki.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.32 Mб
Скачать

24. Пам’ять на магнітній стрічці (стрімер). Пам’ять на магнітній дротині.

Пам’ять на магнітній стрічці

В 1957 році в якості основи магнітної стрічки почала використовуватись попередньо витягнута тонка поліефірна плівка. Перші магнітні стрічки містили від 7 до 9 доріжок (треків), а їх щільність досягала 488 доріжок на дюйм (lpi). Робочий шар стрічки покривався тонким шаром пластику для захисту стрічки від деформації головкою, а також – від впливу вологості. Крім того, вперше бобіни магнітної стрічки було вкладено в картриджі. Така конструкція зменшувала чутливість стрічки до умов навколишнього середовища і механічних впливів, а також зробила цей носій інформації більш придатним для використання в автоматичному режимі, полегшуючи пошук та управління інформацією.

Параметри магнітної стрічки які використовуються в даний час для зберігання інформації наступні:

  1. Ширина стрічки – від 3,81 мм до 12,5 мм;

  2. Ширина треку на магнітній стрічці – 1,5 мкм;

  3. Щільність доріжок (lpi) – 488 доріжок на дюйм;

  4. Лінійна щільність бітів інформації в найновіших зразках стрічок становить 150000 біт/дюйм;

  5. Матеріал основи: ацетилцелюлоза, полівінілхлорид. поліефірна смола. Товщина основи - 20-45 мкм;

  6. Матеріал феромагнітного робочого шару: сухий лак, в якому знаходиться феромагнітний матеріал (Fe2O3, сплав Co - Ni, CrO2, металізоване покриття (МР)). Феромагнітний матеріал з лаком разом носять назву - феролак. Товщина феролаку - 5-20 мкм. Частинки феромагнетику можуть мати кубічну або голкову форму при довжині голок – 0,1-1 мкм. Голки розміщуються вздовж стрічки. Феромагнетик робочого шару складає по об’єму до 30 % від об’єму лаку;

  7. Загальна кількість інформації на одній стрічці – до 8 ТБ.

  8. Використовується магнітна стрічка з подвійним покриттям робочим шаром з однієї сторони. В якості робочого шару тут використовується барій-феритовий шар, що дозволяє в декілька разів підвищити щільність інформації на стрічці.

  9. В якості головок читання використовуються GMR-головки.

В цілому запис і читання інформації на магнітну стрічку відбувається за фізичними принципами приведеними в параграфі 1.1, але існує низка обмежень до матеріалу робочого шару стрічки, її швидкості відносно головки читання, величини зазору головки та ін.

Пам’ять на магнітній дротині (англ.: plated wire memory) використовувалась в магнітофонах до запровадження в якості носія магнітної стрічки. Вперше як носій інформації магнітна дротина була застосована в 1898 році в телеграфоні Паульсена. На циліндр, який міг обертатись з постійною частотою, щільно намотувався металевий дріт діаметром 0,5 мм. Вздовж циліндра по направляючій рухалась електромагнітна головка зі швидкістю 2,1 м/c, яка могла намагнічувати певні ділянки дроту. Для відтворення записаного все відбувалось в зворотному напрямку.

Недоліком використання дроту в якості носія була проблема з’єднання окремих його кусків. З’єднання вузлом не підходило, оскільки вузол не проходив через магнітну головку. До того ж стальний дріт легко заплутувався, а альтернатива йому, – стальна стрічка, різала руки інженерів.

Зараз в основному пам’ять на магнітній дротині використовується в авіаційних „чорних скриньках”, оскільки цей носій має високу стійкість до зовнішнього впливу екстремальних температур, тисків, дії агресивних середовищ, тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]