Розділ 2. Аналіз діяльності організації та ідентифікація наявних кризових явищ.

2.1. Загальна характеристика підприємства (організації) та особливостей його функціонування.

2.2. Аналіз господарської діяльності організації (за всіма складовими виробничо-управлінської системи) з метою визначення типу та причин кризових явищ.

2.3. Критичне оцінювання наявних елементів системи управління організації — об’єкта аналізу та визначення можливостей (потреби) їх застосування в підсистемі антикризового управління.

Розділ 3. Формування підсистеми антикризового управлін­ня в організації.

3.1. Визначення «кризових точок» у діяльності організації та механізмів формування в них кризових явищ певного типу.

3.2. Обґрунтування альтернативних варіантів заходів щодо подолання кризових явищ на підприємстві.

3.3. Розробка рекомендацій щодо формування та впровадження підсистеми антикризового управління (певного типу) в організації.

Висновки.

Література.

Додатки.

Короткий зміст окремих розділів магістерської дипломної роботи

Перший розділ «Методичні основи побудови підсистеми антикризового управління в організації» має бути присвяченим усе­бічному розгляду теоретичних засад обраної теми дипломної роботи. Він закладає основи для аналітичної та конструктивної частин роботи, а також демонструє рівень обізнаності автора з проблематики обраної теми.

У підрозділі 1. 1. «Сутність та значення антикризового управ­ління у діяльності організації» потрібно визначити місце та роль антикризового управління в діяльності організацій, які функціонують у динамічному, невизначеному, часто ворожому, се- редовищі.

Для цього потрібно здійснити критичний аналіз основних літературних джерел та методик, що присвячені антикризовому управлінню. На цій основі треба навести визначення основних категорій та здійснити порівняння різних підходів щодо:

• сутності кризових явищ як об’єктів антикризового управління;

• необхідності дослідження причин формування, наслідків роз­витку кризових явищ та визначення їхнього типу для розробки адекватних заходів щодо впливу на них;

• методів визначення механізмів впливу кризових явищ різного типу на діяльність організації;

• формування заходів впливу на кризові явища, їх балансування з поточними завданнями окремих підрозділів та виконавців;

• забезпечення виконання антикризових заходів (на стадіях передкризи, кризи та в посткризовий період) за допомогою формування відповідної підсистеми, яка функціонуватиме постійно або тимчасово;

• визначення критеріїв, які дозволяють констатувати, що підприємство має антикризову складову, яка відповідає особливостям кризових явищ, наявним та потенційно можливим.

Особлива увага має бути приділена аналізу розповсюджених підходів, концепцій та методик, які сприяють визначенню сутності поставлених завдань, концентруючи увагу на доборі ефективних методів з’ясування природи, місця, ролі, типології кризових явищ, а також вибору системи, що забезпечує необхідний вплив на них.

У підрозділі 1. 2. «Особливості складових системи антикризового управління залежно від типу кризових явищ та організаційно-правової форми організації бізнесу» потрібно визначити складові елементи підсистеми антикризового управління. Во­ни залежатимуть від типу (глибини) кризових явищ, які існують на підприємстві (конфлікт, кризова ситуація певного типу, локальна криза певного типу, системна або стратегічна криза), а також від організаційно-правової форми організації бізнесу, масштабів виробництва, галузевих та регіональних особливостей ве­дення бізнесу, системи управління тощо. Для цього слід навести характеристику основних стадій розвитку кризових явищ на підприємстві («передкриза», кризовий стан, вихід із кризи з різними наслідками для організації), специфіку прояву об’єктів управлінського впливу на кожній із них (кризових явищ), та варіантів побудови суб’єкта управління, які відомі з теорії та практики антикризового управління.

Важливо усвідомити, що немає готових рецептів для кожного конкретного підприємства щодо управління ним в умовах кризових явищ різного типу. Різноманітність підприємств та систем управління ними вимагає ретельного дослідження кризових явищ для прийняття рішень щодо визначення способів та засобів їх подолання, створення (або ні) спеціальної підсистеми антикризового управління. Для цього слід проаналізувати законодавчі акти, що регулюють діяльність підприємств в Україні взагалі та особливо тих, що належать до організаційно-правової форми об’єкта аналізу, а саме:

• Закон України «Про підприємства в Україні»;

• Закон України «Про господарські товариства»;

• Закон України «Про підприємництво»;

• Закон України «Про банки та банківську діяльність»;

• Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

• Укази Президента України;

• Нормативні матеріали Кабінету Міністрів України, в тому числі, ДПА України, ФДМУ, антимонопольного комітету, ДКЦПФР тощо, які стосуються регулювання діяльності підприємства — об’єкта аналізу в умовах кризового стану.

Основний акцент має бути зроблений на особливостях систем управління організаціями різного типу, оскільки саме вони будуть об’єктами перетворення при впровадженні підсистеми антикризового управління. З цією метою студент має охарактеризувати поширені в антикризовому управління організаційні структу­ри управління, внутрішні нормативні документи, що регулюють їхню діяльність, зробити їх критичний аналіз. Це дасть змогу далі (у другому та третьому розділах роботи) користуватися результатами цього аналізу як теоретичною базою досліджень діяльності підприємства та рекомендацій для покращення його роботи.

Розділ 1.3. «Критичний аналіз практики застосування елементів антикризового управління на підприємствах певної галузі» повинен бути присвячений, з одного боку, визначенню переліку та сутності елементів антикризового управління, а з іншого — можливостям та практики застосування цих елементів у тій галузі, представником якої є підприємство, що обрано об’єктом дослідження. Особлива увага має бути приділена таким елементам, як:

• інструменти виявлення та прогнозування кризових явищ у середовищі функціонування організації;

• формування «банку кризових ситуацій»;

• визначення цілей заходів щодо «роботи із кризою» (запобігання, подолання, стимулювання, переборення наслідків);

• розробка оперативно-тактичних та стратегічних заходів для подолання кризових явищ певного типу;

• складання планових документів певного типу (окремого «функ­ціонального плану» для подолання локальної кризи, плану або програми санації, плану або програми реструктуризації, плану проведення навчання спеціалістів з антикризового управління, плану проведення роз’яснювальної роботи із персоналом, розгорнутої антикризової програми, плану ліквідації підприємства або його частини тощо), зокрема, альтернативного характеру;

• визначення доцільності створення (або надання додаткових повноважень діючим підсистемам) та обґрунтування можливих варіантів побудови підсистеми антикризового управління окремих її складових.

Студент має проаналізувати галузеві чинники, які сприяють або перешкоджають процесу застосування цих елементів у практиці роботи підприємств. Тут доцільно використати цифрові ілюстрації, які демонструють стан справ у галузі, до якої відноситься підприємство — об’єкт дослідження.

Матеріал підрозділу має містити викладення підходів окремих авторів щодо формування та застосування систем антикризового управління (або окремих її елементів) в організаціях певної галузі: запропоновані ними визначення, склад елементів, моделі механізмів антикризового управління тощо.

Враховуючи зміст першого розділу, треба звернути увагу на посилання на використані джерела інформації, тобто на дотримання вимоги щодо етики цитування.

У другому розділі «Аналіз діяльності організації та ідентифікація наявних кризових явищ» має бути наведена аналітична оцінка конкретного підприємства, яка дозволяє створити підстави для обґрунтування переліку найважливіших проблем із теми, що розглядається.

Підрозділ 2.1. «Загальна характеристика підприємства (організації) та особливостей його функціонування» — має містити:

• назву підприємства, юридичну адресу;

• характеристику форми власності (в тому числі для АТ, наприклад, розподіл пакетів акцій у динаміці, характеристика причин та результатів емісії акцій, для підприємств малого бізнесу — склад співзасновників тощо);

• галузеву належність та характеристику продукції, що випускається (за три останніх роки);

• виробничу та організаційну структуру;

• основні показники діяльності (у таблицях або на графіках за останні три роки).

У цьому підрозділі слід навести данні, з яких можна зробити висновок про доцільність проведення досліджень з обраної теми, тобто про необхідність формування підсистеми антикризового управління саме для підприємства — об’єкта аналізу.

У підрозділі 2.2. «Аналіз господарської діяльності організації (по усіх складових виробничо-управлінської системи) з метою визначення типу та причин кризових явищ» головним є ідентифікація наявних кризових явищ, які мають місце на підприємстві — об’єкті аналізу. Це вимагає усебічного дослідження причин, які призвели до кризового стану досліджувану організацію (цей стан різний за рівнем глибини враження кризою окремих підсистем та механізмом перебігу кризи на різних підприємствах. Саме це й має бути виявлено у процесі аналізу).

Аналіз має здійснюватися, з одного боку, згідно з теоретичними положеннями, викладеними у першому розділі, а, з іншого — з урахуванням конкретних умов функціонування організації. Причинами криз можуть бути явища у зовнішньому середо­вищі, які найчастіше називають «загрозами», а також процеси всередині підприємства. Для проведення аналізу зовнішнього середовища студент має обґрунтувати добір кризотвірних чинників (із відомого з теорії переліку), які найбільш суттєво впливають на діяльність організації, кількісно визначити їх та побудувати відповідні моделі, що демонструють механізм впливу на внутрішнє середовище у коротко- та довгостроковому періоді.

Для визначення кризоутворюючих чинників внутрішнього середовища необхідно акцентувати увагу на показниках, що характеризують діяльність окремих підсистем підприємства. З цією метою має бути проведені фінансово-економічний, техніко-тех­нологічний та організаційний аналізи усіх сторін діяльності організації, для чого використати відповідні методи та підходи, доцільність застосування яких в антикризовому управління було доведено в першому розділі роботи. У процесі аналізу мають бути виявлені «слабкі місця», які далі визначаються як «збої», «кризові ситуації», «конфлікти» або «кризи» різного типу. Для найбільш «небезпечної» з погляду формування та поширення кризи підсистеми доцільно провести поглиблений аналіз, тобто детально дослідити джерела наявних, а в ідеалі — потенційних криз. Ось чому не можна обмежуватися тільки аналізом балансу та інших звітних фінансових документів. Доцільно проводити спеціальні цілеспрямовані дослідження «кризових зон» ( а вони різні на різних підприємствах). До таких досліджень можна віднести: усе­бічний аналіз «портфеля», аналіз контрактів (постачання, збуту, з персоналом), використання виробничих потужностей та структури витрат на виробництво тощо. Результати проведеного аналізу мають бути належним чином оформлені (див. правила оформлення таблиць, рисунків, формул), по кожному з на­прямків зроблений критичний аналіз отриманих даних. Це не означає, що в окремій магістерській випускній роботі мають проводитися усі ці види досліджень, однак студент має продемонструвати свої знання відносно напрямків та взаємозв’язків різних видів аналізу для ідентифікації джерел та типу кризових явищ на підприємстві.

Особлива увага має бути приділена в роботі дослідженню взаємозв’язку та взаємовпливу виявлених кризових явищ. Це дозволить спрогнозувати можливості формування системної та стратегічної кризи. Окремої уваги заслуговують кризові явища, які можуть трактуватися, як шанси розвитку організації, та з якими не слід боротися, а навпаки — треба їх підтримувати.

Результатом проведених досліджень має бути перелік кризових явищ, що існують на підприємстві — об’єкті аналізу, та причин, що слугували їх формуванню. Слід зазначити, що чим більш обґрунтованим буде цей перелік, тим реальнішими будуть пропозиції щодо подолання кризи на підприємстві.

Завершується третій розділ підрозділом 2.3. «Критична оцінка існуючих елементів системи управління організації — об’єкта аналізу та визначення можливостей (потреби) їх застосування у підсистемі антикризового управління» аналізом системи управління підприємством. Для проведення такого аналізу необхідно порівняти відомі з теорії елементи антикризового управління (розглянуті в першому розділі роботи) з наявними на підприємстві. Таке порівняння можна подати в табличній формі (див. таблицю).

КРИТИЧНА ОЦІНКА ЕЛЕМЕНТІВ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ — ОБ’ЄКТІ АНАЛІЗУ

Елемент антикризового управління

Характеристика елемента (призначення, функції)

Наявність або відсутність елемента у системі управління

Коментар щодо доцільності та можливості його використання

Для заповнення наведеної таблиці необхідно проаналізувати внутрішні нормативні документи, які регулюють діяльність системи управління підприємством, розрахувати показники, що використовуються в організаційному аналізі (як це зроблено у підрозділі 2.2.), визначити, наскільки здатна система управління реально здійснювати антикризову діяльність в умовах існування виявлених у підрозділі 2.2. кризових явищ.

За умов, якщо на підприємстві розробляються та впроваджуються антикризові заходи, необхідно проаналізувати процес їх формування та впровадження (по кожному із заходів), порівняти очікувані та реальні результати по заходам, які вже впроваджені, визначити їх доцільність та вплив на кризові явища на підприємстві. Особливу увагу слід приділити тим заходам, які на підприємстві не сприймаються як антикризові, хоча за змістом є такими. Для підвищення їх впливовості слід визначити необхідність їх «підсилення» іншими, що забезпечуватимуть системний вплив на кризу.

Завершити другий розділ роботи необхідно загальним висновком про недоліки системи управління підприємством, які стримують впровадження антикризового управління. Особлива увага при цьому має бути приділена аналізу негативних наслідків, які можливі за відсутності управлінського впливу на кризові явища, наявні в організації.

Якісний аналіз — це основа для обґрунтованих пропозицій третього розділу магістерської випускної роботи.

Третій розділ «Формування підсистеми антикризового управ­ління в організації» має базуватися на теоретичних основах антикризового управління, викладених у першому розділі, а також відображати специфіку ситуації на підприємстві, проаналізовану у другому розділі.

Пропозиції щодо впровадження підсистеми антикризового управління на конкретному підприємстві має починатися з обґрунтування об’єкта — виявлених кризових явищ, що відбивають його специфічні особливості, причому з визначення можливостей та механізмів впливу на них. Основна увага тут повинна бути приділена визначенню складу «кризових точок», що є змістом підрозділу 3.1. «Визначення «кризових точок» у діяльності організації та механізмів формування в них кризових явищ певного типу». Студент має довести необхідність визначення об’єк­тів спостереження за розвитком ситуації у найбільш критичних місцях організації — об’єкті аналізу, які називають «кризовими точками». Такі «точки» дозволяють зосередити увагу керівників та власників підприємства на необхідності заздалегідь опікуватися подоланням наявних та можливих кризових явищ, приймаючі відповідні рішення. Для кризових точок треба встановити певні критерії, кількісно визначити допустимі інтервали коливань показників, а також «межі втручання» різних керівників та виконавців.

Підрозділ 3.2. «Обґрунтування альтернативних варіантів заходів щодо подолання кризових явищ на підприємстві» тісно пов’язаний із підрозділами 1.2., 2.2. та 3.1. Зміст антикризових заходів залежить від типу виявлених кризових явищ та можливостей підприємства щодо їх здійснення. Студент має розробити кілька варіантів (щонайменше два) для подолання (пом’якшення) кризового явища певного типу. Причому, зважаючи на взаємозв’язок усіх кризових явищ між собою, далі треба збалансувати їх зміст, тобто розробити саме систему альтернативних антикризових заходів. Добір заходів для включення до планових документів певного типу (окремого «функціонального плану» для подолання локальної кризи, плану або програми санації, плану або програми реструктуризації, яка, у свою чергу, може складатися з їх окремих проектів; плану проведення навчання спеціалістів з антикризового управління, плану проведення роз’яснювальної роботи із персоналом, розгорнутої антикризової програми, плану ліквідації підприємства або його частини тощо, зокрема, альтернативного характеру) здійснюється за обраними критеріями та очікуваними наслідками розвитку кризових явищ. Треба зважати на те, що зміст планових документів, їх масштаб, необхідні терміни виконання, очікуваний вплив на організацію зумовлюють вибір організаційної форми підсистеми антикризового управління. У роботі мають міститися альтернативні варіанти пропозицій щодо впровадження планів (проектів або програм) на підприємстві.

Наявність змістовних антикризових планів створює умови для формування пропозицій щодо визначення термінів їх впровадження ( що мають бути певним чином обґрунтованими з використанням відповідних методів, наприклад, календарних або сітьових графіків), переліку виконавців та співвиконавців, систем ресурсного забезпечення тощо.

У підрозділі 3.3. «Розробка рекомендацій щодо формування та впровадження підсистеми антикризового управління (певного типу) в організації» студентом має бути запропонована модель антикризового управління конкретним підприємством, яка забезпечуватиме виконання розроблених антикризових заходів. Маючи на увазі управлінську спрямованість магістерських випускних робіт, необхідно зосередити увагу на розподілі та перерозподілі відповідальності між наявними ланками системи управління підприємством (за допомогою, наприклад, «матриці відповідальності») щодо процесу розробки, узгодження та затвердження антикризових планів (проектів та програм) різного змісту, як інструменту подолання кризових явищ на підприємстві.

На основі отриманих у підрозділі 2.3. результатів аналізу системи управління, студент має запропонувати доступний досліджуваному підприємству — об’єктові аналізу алгоритм антикризового управління, доводячи доцільність включення наявних на підприємстві елементів та створення нових. Пропозиції мають бути певним чином обґрунтовані із застосуванням необхідного методичного інструментарію. Як результат цих обґрунтувань мо­жуть бути запропоновані різні організаційні рішення щодо формування підсистеми антикризового управління: лінійно-проект­ні або лінійно-програмні, матричні, мережні, колегіально-дорадчі та інші структури. Для окремих організаційних елементів необхідно розробити (для існуючих — вдосконалити) відповідні внутрішні нормативні документи.

Магістерська випускна робота повинна завершуватися визначенням витрат часу та грошей на впровадження запропонованої підсистеми антикризового управління, що виступають як обмеження та основа для прийняття рішень про можливість та доцільність визначеного обсягу робіт в організації — об’єкті аналізу. Тут треба застосувати методи оцінки організаційних рішень, що пропонуються, розрахувати показники по альтернативних варіантах, оцінити отримані дані. Виходячи з того, що антикризове управління — це інструмент подолання (пом’якшення) кризових явищ, результатом виконаних досліджень та сформульованих пропозицій має бути співставлення поставлених цілей та отриманих результатів. Для цього слід розрахунково показати вплив розвитку кризових явищ у керованому та некерованому режимі на діяльність організації — об’єкта досліджень.

Висновки, список літератури та додатки оформлюються у відповідності до вимог, сформульованих у «Методичних вказівках до виконання магістерських випускних робіт».

Частина 4

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни «Антикризове управління підприємством»

Навчальна дисципліна «Антикризове управління підприємством» є нормативною, тобто обов’язковою для засвоєння студентами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр із менеджменту.

Метою викладання дисципліни «Антикризове управління підприємством» є створення умов і надання можливостей студентам для визначення сутності, місця, ролі, основних видів кризових явищ та стадій розвитку кризи підприємства, розкриття методичних підходів до розробки «правил ефективної поведінки» в умовах кризового стану, а також для аналізу окремих шляхів запобігання та подолання кризи в зарубіжних та вітчизняних орга­нізаціях, що успішно функціонують різних умовах.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни враховує види занять, передбачених учбовим планом по спеціальності «Менеджмент організацій», який передбачає лекційні, семінарські та практичні заняття, а також самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань.