3. Облік запасів.

Матеріальне забезпечення виконання виробничої програми здійснює служба матеріально-технічного забезпечення,яка керуючись нормативами витрат матеріалів із сировини на одиницю тієї чи іншої продукції та графіками виробництва. На ТОВ "Ватра-Укр" складський облік організований належним чином, що забезпечує кількісно-якісне збереження матеріальних ресурсів, зокрема: з усіма матеріально-відповідальними особами укладені договори матеріальної відповідальності, приміщення складів обладнані належними вагомірними приладами, дотримується технологія зберігання матеріалів. Однією із складових організації обліку запасів є організація складського обліку – кількісно-сортового обліку матеріальних цінностей, який ведеться на місці їх зберігання безпосередньо матеріально-відповідальною особою, але організовується головним бухгалтером. Він встановлює форми регістрів обліку, оформляє і передає їх на склад, інструктує матеріально-відповідальних осіб про порядок ведення складського обліку та систематично слідкує за ефективністю ведення складського обліку.

На ТОВ «Ватра-Укр» для забезпечення виробничої програми відповідними матеріальними ресурсами створено спеціальні склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших запасів. Крім центральних складів, в різних структурних підрозділах підприємства функціонують комори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству присвоєно порядковий номер, який надалі зазначається на всіх документах, які відносяться до операцій даного складу. На складах (кладових) матеріальні цінності розміщують по секціях, а в середині них – по групах, типо- та сорторозмірах в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полках, комірках, піддонах, що забезпечує швидке їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичної наявності встановленим нормам (ліміту). Склади на «Ватрі» забезпечені справними вагами, вимірювальними пристроями та мірною тарою. Облік матеріалів на складі здійснюється завідуючим складом (комірником), який є відповідальним за приймання та відпуск матеріальних цінностей, за правильне і своєчасне оформлення цих операцій, а також цілісність матеріальних цінностей. матеріально-відповідальною особою. Її приймають на роботу, переміщують та звільняють, як правило, за згодою головного бухгалтера підприємства.

Бухгалтерія підприємства у встановлені строки здійснює приймання і обробку первинних документів на сировину, матеріали тощо. Всі документи сортуються і перевіряються. Прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них належать, транспортними документами, приймальними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляються з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на переміщення матеріалів, здані складами-відправниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів.

При використанні матеріальних звітів немає потреби у складанні інших документів на витрачання документів, що спрощує облік матеріалів у підзвіт, так як в якості регістрів аналітичного обліку використовуються звіти матеріально-відповідальних осіб.

Аналітичний облік виробничих запасів на ТОВ „Ватра-Укр” ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Вони відкриваються в бухгалтерії в такому ж порядку, як і книга складського обліку. Для кожного найменування предметів чи продуктів праці, що мають окремий номенклатурний номер, відкривається окрема картка складського обліку, в якій заповнюють такі реквізити: номер картки і складу, назва матеріалу, одиниця виміру, технічна характеристика (марка, сорт, профіль, розмір), облікова ціна, номенклатурний номер, норма запасу (максимум, мінімум). Картку підписує головний бухгалтер, його заступник або за його дорученням бухгалтер матеріального відділу.

Заготовлені таким чином картки передають завідувачу складу чи комірнику під розписку у спеціальному реєстрі видачі карток складського обліку матеріальному складу. Реєстр має типову форму, в якому вказані дата відкриття картки, номенклатурний номер матеріалу, порядковий номер картки, назва матеріалу, одиниця виміру, облікова ціна, особистий підпис комірника про одержання картки, помітка про повернення. За кожним складом ведеться окремий реєстр видачі карток складського обліку.

В отриманих картках складського обліку форми № М-12 завідуючий складом (комірник) заповнює реквізити, що характеризують місця зберігання матеріалів (стелажі, чарунки тощо). Крім того, у місцях зберігання товарно-матеріальних цінностей прикріплюється матеріальний ярлик форми № М-16

Відповідає за прийняття запасів на склад завідувач складом або комірник. Він оглядає їх у присутності особи, яка доставила вантаж, зважує, підраховує чи обмірює. Якщо все гаразд, завскладом (комірник) виписує прибутковий ордер (Додаток 9).

Для одержання зі складу постачальника або транспортної організації уповноваженій особі видають наряд і довіреність (Додаток10) на одержання матеріалу, відповідно оформлених та зареєстрованих в журналі реєстрації довіреностей .

Запаси, що надходять, ретельно перевіряються за асортиментом, кількістю (рахунком, вагою, обсягом) та якістю, зазначеними у супровідних документах.

При невідповідності матеріалів, що надійшли, їх асортименту, якості або кількості, зазначеним у документах постачальника, складають акт про приймання матеріалів за формою № М-7 . У цьому випадку прибутковий ордер не оформлюється.

Запаси, куплені підзвітними особами за готівку, приймають за пред’явленням підтвердних документів і оформлюють прибутковими ордерами, поставивши на документах їх номери. Далі завідуючий складом чи комірник підтверджує одержання матеріалів своїм підписом і повертає документи підзвітній особі, яка надає їх разом з авансовим звітом до бухгалтерії.

Якщо немає розбіжностей між фактично прийнятою і зазначеною в документах постачальника, запаси можна приймати і ставити на ньому штамп, у відмітку якого містяться ті ж реквізити, що й у прибутковому ордері.

Видають матеріали зі складу на виробництві за лімітно-забірною карткою, яка дозволяє контролювати витрачання матеріалів в межах норм. Понаднормова видача відбувається за допомогою накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів форми №М-11 (Додаток 11).

З метою забезпечення ефективного оперативного обліку наявності та руху матеріалів, на ТОВ «Ватра-Укр» розроблено графік передачі документів до бухгалтерії завідуючим складу, в якому зазначені документи, порядок та строки їх подання до матеріального відділу бухгалтерії, та оперограми руху кожного документу окремо. Крім цього графіком передбачено порядок звітування матеріально-відповідальної особи: в кінці кожного місяця завідуючий складом складає та передає до бухгалтерії відомість з обліку матеріалів на складі, де, відповідно, зазначаються залишки матеріалів на початок місяця, обороти по надходженню та вибуттю матеріалів та залишки на початок наступного місяця; матеріально-відповідальн6а особа цеху, дільниці (прораб, майстер, кладовщик) здають до бухгалтерії матеріальний звіт , де зазначають залишок матеріалів в цеху (кладовій) на початок місяця, надходження та витрачання, залишок на кінеця місяця. Крім цього вказують випадки перевитрат матеріалів із зазначенням їх причин.

При відпуску запасів у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- методом середньозваженої собівартості;

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО - last in, first out);

- методом нормативних витрат;

- методом ціни продажу.

На базовому підприємстві оцінка запасів визначається за методом ЛІФО, що базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж, інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) — один з елементів витрат, який включається до первісної вартості (собівартості) запасів, придбаних за плату. Сутність ТЗВ надто лаконічно розкрита у п. 9 П(С)БО 9, але це визначення дуже загальне. За достатньої уяви до цих витрат можна віднести навіть частину оплати праці бухгалтера, бо він опрацьовує документи постачальників на придбання запасів, а отже, бере участь у заготівлі запасів.

Є щонайменше три групи пов’язаних з придбанням запасів витрат, статус яких щодо відношення до ТЗВ до кінця не зрозумілий, через що є непевність при відображенні їх у бухгалтерському обліку. А проблема полягає у тому, відносити відповідні витрати до складу ТЗВ (тобто включати до собівартості запасів) чи до складу витрат поточного періоду.

Зазначеними проблемними витратами є витрати на:

1) проведення вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних власними силами підприємства;

2) транспортування запасів до місця їх використання власним транспортом підприємства;

3) утримання служби постачання підприємства.

На «Ватрі» використовуться метод прямого розподілу, який полягає у розподілі суми ТЗВ за кожною окремою поставкою запасів пропорційно до вартості запасів. Суму ТЗВ, яка за розрахунком припадає на кожне найменування придбаних запасів, бухгалтер записує, як правило, просто у документі (накладній тощо) постачальника чи на окремому аркуші-розрахунку. Окремо у накладній чи на окремому аркуші-розрахунку зазначає суму та ціну за кожним найменуванням разом із ТЗВ. Уже на підставі такого розподілу дані за кожним найменуванням запасів відображаються у бухгалтерському обліку.

Завідувач складом повинен підготувати матеріали до інвентаризації з таким розрахунком, щоб легко було визначити наявність матеріальних цінностей, їх техніко – економічні характеристики та порахувати кількість, масу, міру. Матеріально відповідальні особи повинні дати розписку про те, що всі документи передані в бухгалтерію і «на руках» ніяких документів немає. Комісія працює у присутності завідувача складу, в кінці дня склад опломбовується. Необхідно слідкувати, щоб на склад у дні інвентаризації не надходили і не списувалися матеріальні цінності.

Дані фактично перевірених за кількістю, мірою, масою матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис у двох примірниках, при зміні матеріально відповідальних осіб – у трьох примірниках, підписуються головою та членами комісії. Матеріально відповідальна особа на кожному аркуші пише розписку про те, що у її присутності цінності внесені в опис, до роботи комісії претензій немає, а цінності знаходяться на її відповідальному збереженні. На виявленні непридатні або зіпсовані цінності складається акт із зазначенням причин, ступеня й характеру псування, а також відповідальних осіб.

Інвентаризаційні описи разом з висновками робочої комісії здають у бухгалтерію для виявлення наслідків інвентаризації. Для цього на цінності, в розрізі яких є відхилення від облікових даних, складається порівняльна відомість. Від матеріально відповідальних осіб вимагають пояснення лишків чи нестач у письмовому вигляді. Висновок щодо причин виникнення врегулювання нестач центральна інвентаризаційна комісія оформляє протоколом, який затверджує керівник підприємства протягом п’яти днів після закінчення інвентаризації. При виявленні нестач і втрат від псування, які виникли внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, матеріали інвентаризації протягом п’яти днів після затвердження протоколу керівником передаються слідчим органам, а на суму нестач подається позов до суду. Виявленні нестачі відшкодовуються винними особами відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку визначення розміру збитків від крадіжок, нестач (псування) матеріальних цінностей, затверджених КМУ.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій за результатами інвентаризації.

№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	На суму виявлених нестач	375	716
2.	Відшкодування винними особами нестач, псування цінностей	30 66	375
3.	Якщо сума нестач визначена із застосуванням коефіцієнта, то на суму різниці між балансовою вартістю і відшкодуванням із застосуванням коефіцієнтів складається запис	716	642
4.	На суму податку на додану вартість нестач матеріальних цінностей	375	641
5.	Списання нестач у межах норм природних витрат	91	20
6.	Перерахування до бюджету різниці в цінах матеріальних цінностей між балансовою та розрахунковою вартістю	642	31
7.	Списання виявлених нестач на псування матеріальних цінностей за балансовою вартістю у випадку, якщо не встановлена винна особа	947	20 22 28
8	На суму податку на додану вартість	949	641
9.	Оприбуткування лишків матеріальних цінностей	20,22,28	745

На субрахунку 112 повинні враховуватися малоцінні активи, термін служби яких більший за рік чи операційний цикл, а на рахунку 22 - "малоцінка", термін служби якої менший за рік

Активи, які за старим Планом рахунків обліковувалися на рахунку 12, у новому Плані рахунків обліковуються на двох рахунках:

- 11 "Інші необоротні матеріальні активи", субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" (МНМА);

- 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (МШП).

Хоча у назві цих двох рахунків є спільне слово - "малоцінні", вони за своєю суттю різні. Перша "малоцінка" - необоротна, а друга - швидкозношувана й оборотна. Тобто на субрахунку 112 повинні враховуватися малоцінні активи, термін служби яких більший за рік чи операційний цикл, а на рахунку 22 - "малоцінка", термін служби якої менший за рік. Щоб відокремити малоцінні необоротні матеріальні активи від інших необоротних активів,підприємство в наказі про облікову політику веде для них ціновий критерій.

Відповідно до Плану рахунків та Інструкції №291, МШП обліковуються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів. Вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Відображення господарських операцій з обліку МШП:

№ з/п	Зміст господарських операцій	Д-т	К-т	Сума, грн	Примітки
1	Придбання МШП за плату у постачальника	22	631	1000	Сума без урахування ПДВ
2	Відображено податковий кредит	641	631	200	Сума ПДВ
3	Здійснено оплату одержаних МШП	631	311	1200	Вартість МШП з урахуванням ПДВ згідно з договором
4	Одержано МШП як внесок до статутного фонду	22	46	200	Відображається сума відповідно до статутних документів
5	Збільшено статутний капітал на суму одержаних МШП	46	40	200	Відображається сума відповідно до статутних документів
6	Відображення суми безоплатно одержаних МШП	22	745	100	Відображається вартість МШП за справедливою вартістю
7	Відображення суми МШП, виявлених у результаті інвентаризації	22	719	50	Відображається вартість МШП за справедливою вартістю або за вартістю аналогічних МШП
8	Вибуття МШП для виробництва продукції	23	22	70	Вартість МШП, за якою здійснюється вибуття
9	Вибуття МШП для загальногосподарських потреб	91	22	30
10	Вибуття МШП для капітального будівництва	15	22	45
11	Вибуття МШП для забезпечення збуту продукції	93	22	40

На «Ватрі» передбачається порядок, за яким операції з одержання інструментів і пристроїв зі складу, повернення на склад МШП, що стали непридатними, та зношених інструментів оформляються первинними документами.

Оформлення операцій з передачі інструментів і пристроїв первинними документами здійснюється в такому порядку:

одержання інструментів і пристроїв зі складу - вимогою (Додаток 12) або лімітних карток;

повернення інструментів і пристроїв на склад - випискою накладних або записами в лімітних картках;

решта непридатних, зношених інструментів і пристроїв у вигляді брухту, утилю - накладними.

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, тобто спеціальні інструменти і спеціальні пристрої, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. Отже, на малоцінні необоротні матеріальні активи, що обліковуються на цьому рахунку, нараховується знос.

Відповідно до Плану рахунків та Інструкції №291, знос нараховується на рахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів". На субрахунку 132 узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи", зокрема на субрахунку 112. Знос відображається за П(С)БО 7. Відповідно до П(С)БО 7, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який підприємство має встановити при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Цей строк може зупинятися на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації зазначеного активу. На ТОВ « Ватра» амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за такими методами:

1) прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2) виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися двома способами: у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, а решта 50 відсотків - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або ж у першому місяці використання об'єкта амортизується 100 відсотків його вартості.