- •1)Зародж та осн етапи розвитку екон теор як науки
- •2) Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання екон законів.
- •3) Методи економічної теорії.
- •4) Функції економ теорії та її місце в сист екон наук.
- •5) Сутність, цілі та структурні елементи економ сист.
- •6) Власність. Ек і юр зміст
- •7) Власність,типи види форми
- •8) Типи ек систем та їх еволюція
- •9) Економічні потреби і інтереси: їх суть і класифікація. Закон зростання потреб.
- •10) Ек інтереси
- •11) Cутність сусп. Виробництва. Матеріал і нематеріал виробн., їх взаємозв.
- •12) Фактори сусп. Вир-ва.Їх зв'язок
- •14) Ефективність суспільного виробництва: суть, критерії, економічні та соціальні показники.
- •15) Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
- •16) Товар і його властивості
- •17) Вартість,корисність,цінність.
- •18) Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.
- •19) Функції грошей та їх еволюція.
- •20) Ринок та його функції
- •21) Конкуренція, її суть, види і роль.
- •22)Моделі суч ринкової економіки
- •23)Попит, фактори.Еластичність
- •24) Пропозиція. Фактори Закон еластичність
- •25) Інфрструктура ринку, роль,значення
- •27) Промисловий капітал та його кругооборот
- •28) Торговельний капітал
- •29) Витрати обігу
- •30) Торгівля форми
- •31) Позичковий капітал
- •32) Роль кредиту суч господарстві
- •33)Поведінка споживача. Фактори
- •34) Уподобання та переваги споживча
- •35)Умови рівноваги споживача
- •36) Сутність та умови підпр діяльності
- •37)Підприємництво.Функції
- •38)Орган-ек форми та види підприємств
- •40) Витрати в-ва:сутність, види
- •41) Зміст процесу сусп. Відтворення
- •42) Система нац. Рахунків:сутність,принципи побудови
29) Витрати обігу
Чисті витрати обігу - це видатки, які зумовлені процесом обігу, тобто зміною форм вартості, перетворенням грошей в товари й товарів у гроші. До таких видатків відносяться : оплата праці торговельних працівників, утримання торговельних приміщень, витрати на рекламу й адміністративно-управлінську діяльність, бухгалтерію і т.д. Працівники, зайняті безпосередньо продажем товарів, розрахунками за купівлю-продаж, не створюють нової вартості. Тому витрати на них не входять у вартість товару й повинні покриватися за рахунок прибутку торговельного підпри¬ємця. Останній же цей тягар намагається перекласти на спожива¬чів, роблячи надбавку до продажної ціни товару. Особливо це практикують монополії. Встановлюючи на свої товари монопольно високі ціни {вищі за вартість), вони тим самим перекладають на споживачів відшкодування чистих витрат.
Додаткові витрати обігу. До них відносяться витрати, пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу. Це транспортування товарів, їх сортування, фасування, упакування й зберігання. Тобто, все те, що повинно робити (і 2 багатьох випад¬ках робить) виробництво, але частково передає у сферу обігу. Праця, затрачена на ці процеси, є продуктивною. Тобто, вона створює як вартість (в т.ч. і додаткову), так і споживну вартість. Тому ці витрати включаються у вартість товару й покриваються в процесі його реалізації як витрати виробництва.
30) Торгівля форми
Торгівля-це галузь господарства, яка виконує функції обігу товарів, це комерц діяльність з обороту, купівлі, та продажу товарів.
Існують дві основні форми підприємництва в торгівлі:
1)оптова торгівля, тобто збут товарів великими партіями одними підприємцями іншим. Продані товари, переходячи від одного підприємця до іншого, не залиша¬ють каналів обігу
2)роздрібна торгівля, коли товари прода¬ються безпосередньо населенню. В результаті якої товари виходять із сфери обігу й надходять до сфери споживання.
Оптова торгівля здійснюється переважно через товарні біржі. Біржа - це оптовий ринок, на якому торгують не наявними товарами, а за зразками й стандартами, в яких фіксуються необхідні ознаки (якість, сорт¬ність). Тому об'єктами біржової торгівлі є товари, які не мають індивідуальних особливостей і повністю можуть замінятися інши¬ми товарами того ж роду, наприклад, пшениця, цукор, вугілля і т.д.
31) Позичковий капітал
Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процента.
Позичковий капітал або капітал, що приносить проценти, як і торговельний, виник задовго до капіталізму, ще у рабовласниць¬кому суспільстві у вигляді лихварського капіталу. Він, як і купе¬цький капітал, відіграв. значну роль у руйнуванні феодалізму й становленні капіталізму. Проте в умовах сучасної ринкової системи позичковий капітал втратив свою самостійність й існує як відо¬кремлена частина промислового капіталу.
Основними джерелами формування позичкових капіталів є:
1) грошові капітали, що тимчасово звільняються у процесі кругообігу промислового і торговельного капіталів, нагромаджені у формі амортизаційних відрахувань, частини оборотного капіталу (внаслідок незбігу часу продажу товарів і купівлі предметів праці — сировини, палива, матеріалів), тимчасово вільних коштів для виплати заробітної плати і призначеної для капіталізації додаткової вартості (внаслідок поступового нагромадження необхідної величини для купівлі нових машин, устаткування, будівництва складів тощо);
2) особисті грошові доходи і заощадження різних класів, соціальних верств і груп: класу капіталістів (рантьє, вищих менеджерів та чиновників державного апарату, землевласників, осіб вільних професій, генералітету, духовенства та ін. ), заощадження найманих працівників;
3) грошові нагромадження держави, зумовлені процесами одержавлення економіки і насамперед національного доходу.