8) Типи ек систем та їх еволюція

Економічна система- це сукупн взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утвор певну цілісність, економ структуру сусп.

Типи економічних систем:

Традиційна економічна система- характеризується багатоукладністю економіки, збереженням натурально-общинних форм господарювання, відсталою технікою, широким застосуванням ручної праці, нерозвиненою інфраструктурою, бідністю населення.

Ринкова економічна система(економіка капіталізму вільної конкуренції) характеризується пануванням приватної власності на економічні ресурси, передбачає функціонування великої кількості діючих виробників і покупців товарів, свободу всіх економічних суб’єктів, однаковий доступ їх до інтересів, науково- технічних досягнень, інформації. Ринкова економіка вільної конкуренції проіснувала приблизно до першої третини ХХст.

Командно- адміністративна система-це неринкова економіка, яка базується на пануванні державної власності, одержавленні та монополізації народного господарства, жорсткому, централізованому директивному плануванні виробництва і розподілі ресурсів, відсутності реальних товарно- грошових відносин, конкуренції і вільного ціноутворення. Їй притаманні висока затратність виробництва, несприятливість до НТП, зрівняльний розподіл результатів виробництва, хронічний дефіцит(особливо товарів народного споживання). Це ознаки недостатньої життєздатності командної системи, які закономірно призвели її до кризи, а потім розпаду.

Змішана економічна система характеризується такими рисами:

•Високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої ринкової інфраструктури суспільства;

•Оптимальним поєднанням ринкового механізму з державними методами регулювання економіки, які органічно переплітаються і доповнюють один одного.

•Різноманітністю(плюралізмом) форм власності й рівноправним функціонуванням різних господарюючих суб’єктів (приватних, колективних, державних).

•Орієнтацією на посилення соціальної спрямованості розвитку економіки. Збільшуються затрати на освіту, медичне обслуговування, створюються державні й приватні фонди соціального страхування та соціального забезпечення населення.

9) Економічні потреби і інтереси: їх суть і класифікація. Закон зростання потреб.

Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу. Економічні потреби надзвичайно різноманітні.

існують різні критерії їх класифікації. Задоволення економічних потреб відіграє неоднакову роль у відтворенні здібностей людини. В зв'язку з цим виділяють:    * фізіологічні (матеріальні) потреби, задоволення яких забезпечує відтворення фізичних здібностей людини (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення);    *духовні потреби, задоволення яких забезпечує відтворення та розвиток інтелекту людини (одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення);    *соціальні потреби, задоволення яких пов'язане з функціонуванням соціальної сфери суспільства (охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв'язок ).    За способом задоволення виділяють: - індивідуальні - це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.; - колективні - ті, що спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будиночків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін); - суспільні - це потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті навколишнього середовища тощо.    За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на: - абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством; - дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни; - платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення).    Численні потреби людини за спільністю ознак можна об'єднати у такі групи:    * матеріальні і духовні;    * загальні і конкретні;    * поточні та перспективні;    * задоволені і незадоволені;    * дійсні та абсолютні.