
- •1. Методика проведення позакласної роботи з математики. Питання методики поглибленого вивчення математики.
- •2. Рівняння і нерівності в основній школі і методика їх вивчення.
- •3. Функції в курсі алгебри основної школи. Методика введення поняття функції. Підібрати задачі практичного змісту, які приводять до поняття функції
- •4. Методика вивчення показникової, логарифмічної і степеневої функцій.
- •5. Методика вивчення числових систем. Проценти.
- •8. Вивчення алгебраїчних виразів і їх тотожніх перетворень в шкільному курсі математики.
- •9. Методика вивчення тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- •10. Методика вивчення і застосування похідної в шкільному курсі математики.
- •11. Методика вивчення показникових рівнянь і нерівностей.
- •12. Координати і вектори на площині і в просторі. Застосування до розв’язування задач.
- •13. Алгоритмічний підхід у навчанні математики, його позитивні і негативні сторони.
- •14. Теореми, способи доведення теорем. Методика навчання учнів доведенню математичних тверджень.
- •15. Означення математичних понять. Види означень. Логічні помилки в означеннях понять.
- •16. Методика вивчення теми «Тіла обертання».
- •17. Методика вивчення теми «многогранники».
- •18. Задачі в навчанні математиці. Методика розв’язування математичних задач.
- •19. Методика введення первісної (поняття) та її застосування в шкільному курсі математики.
- •20. Об’єми і площі поверхонь геометричних тіл. Методика вивчення.
- •22. Аналіз програм з математики зош. Проблема досягнення обов’язкових результатів навчання.
- •23. Геометричні величини(довжини, кутові величини, площі), методика їх вивчення.
- •24. Методичні особливості вивчення теми «коло і круг».
- •30. Методика вивчення теми «Подібність фігур».
2. Рівняння і нерівності в основній школі і методика їх вивчення.
Рівняння – це рівність, яка містить невідомі числа, позначені буквами.
Основний спосіб розв’язування ґрунтується на використанні залежності між компонентами і результатами арифметичних дій, в 6 класі рівняння розв’язуються перенесенням членів з однієї частини в другу.
В
7 класі вводиться означ. лінійного
рівняння з одним невідомим
.
Якщо
,
то рівняння
наз. рівнянням першого степеня з 1-ю
змінною. Кожне рівняння 1-го степеня з
1-ю змінною має один корінь. Лін. рівняння
може не мати коренів або мати 1 корінь
чи безліч. (0х=5 не має жодного розв’язку,
бо не існує числа, яке б при множені на
0 у добутку дало 5. Рівняння 0х=0 має безліч
коренів, його задов. довільне значення
х).
Учні розв’язують текстові задачі за допомогою лін. рівнянь. Далі такі рівняння розв’язуються у зв’язку з вивченням тотожних перетворень цілих виразів і їх застосуванням.
При
множенні одночлена на многочлен і
розкладанні многочленів на множники
з’являються перші неповні квадратні
рівняння. Учні розв’язують рівняння,
до складу яких входять дроби, знаменники
яких числа. На завершення 7 класу вводиться
поняття про лін. рівняння з 2 невідомими.
Рівняння виду
,
a,
b,
c
– дані числа, наз. лін. рівнянням з двома
змінним х та у. Якщо
його наз. рівнянням 1-го степеня з двома
змінними. Кожна пара чисел, яка задов.
це рівняння наз. розв’язком рівняння.
Один розв’язок складається з двох
чисел.
Вивчення
квадратних рівнянь
,
де х – змінна, a,
b,
c
- дані числа, причому
,
передбачене у 8 класі, якщо хоч один з
коефіцієнтів b
або c
дорівнює 0, то квадратне рівняння наз.
неповним. Їх три види:
,
,
.
Після цього розв’язують дробові
раціональні рівняння, які зводяться до
квадратних.
У 9 класі вивчаються біквадратні рівняння та системи рівнянь 2 степеня. Вивчення кожного нового виду рівнянь і їх систем супроводиться розв’язуванням текстових задач на складання рівнянь.
Основні властивості рівнянь дають у 7 класі:
У будь-якій частині рівняння можна звести подібні доданки або розкрити дужки;
Будь-який член рівняння можна перенести з однієї частини в іншу, змінивши знак на протилежний;
Обидві частини рівняння можна помножити або поділити на одне й те ж число, відмінне від 0.
В старших класах вивчають тригонометричні, логарифмічні, степеневі і показникові рівняння.
Систематичне вивчення числових нерівностей з однією змінною та їх систем передбачено у 8 класі, хоча з найпростішими числовими нерівностями учні мали справу в попередніх класах, порівнюючи числа і числові вирази.
Два
вирази сполучені знаком нерівності
,
утворюють нерівність. Залежно від того,
містять нерівності змінні чи ні, їх
називають нерівністю зі змінною або
числовими нерівностями. Вони бувають
правильні і неправильні.
Властивості числових нерівностей:
Якщо a<b і b<c, то a<c.
Якщо до обох частин правильної нерівності додати одне й те саме число, то дістанемо правильну нерівність.
Якщо обидві частини правильної нерівності помножити на одне й те саме додатне число (від’ємне число і змінити знак нерівності на протилежний), то дістанемо правильну нерівність.
Нерівності з однаковими знаками можна почленно додавати. Наприклад, якщо a<b, c<d, то a+c<b+d.
Нерівності з однаковими знаками можна почленно перемножити, якщо їх ліві і праві частини – додатні числа.
Розв’язком
нерівності з однією змінною наз. значення
цієї змінної, яке задовольняє дану
нерівність. Розв’язують нерівність,
замінюючи її іншими нерівностями,
простішими і рівносильними їй. Дві
нерівності наз. рівносильними, якщо
вони мають одні й ті самі розв’язки.
Наприклад, нерівність
рівносильна кожній з нерівностей
Нерівності із змінними мають властивості:
Якщо з однієї частини нерівності перенесемо в іншу доданок з протилежним знаком, то дістанемо нерівність, рівносильну даній.
Якщо обидві частини нерівності помножимо або поділимо на одне й те саме додатне число, то дістанемо нерівність рівносильну даній.
Якщо обидві частини нерівності помножимо або поділимо на одне й те саме від’ємне число, змінивши знак нерівності на протилежний, то дістанемо нерівність рівносильну даній.
Щоб визначити спільні розв’язки кількох нерівностей, потрібно знайти такі значення х, які задовольняють як першу так і другу нерівність. Розв’язком системи нерівностей з однією змінною наз. значення змінної, яке задовольняє кожну з нерівностей даної системи. Розв’язати систему нерівностей – означає знайти всі її розв’язки або показати, що їх немає.