- •1. Опишіть загальні характеристики організації.
- •2. Опишіть універсальні принципи організації.
- •3. Охарактеризуйте загальні закони організації
- •4. Охарактеризуйте специфічні Закони організації.
- •5. Охарактеризуйте універсальні закони організації.
- •6. Охарактеризуйте види процесів та принципи самоорганізації.
- •7. Охарактеризуйте внутрішнє середовище організації.
- •8. Охарактеризуйте етапи життєвого циклу організації.
- •9. Охарактеризуйте зовнішнє середовище організації непрямого впливу.
- •10. Охарактеризуйте зовнішнє середовище організації.
- •11.Охарактеризуйте класичну організаційну теорію.
- •12.Охарактеризуйте методи управління за кібернетичним підходом.
- •13.Охарактеризуйте основні організаційні теорії.
- •14.Охарактеризуйте основні принципи управління.
- •15.Охарактеризуйте основні типи організацій.
- •16.Охарактеризуйте принципи управління за кібернетичним підходом.
- •17.Охарактеризуйте часткові закони організації.
- •18. Розкрийте особливості проблемної моделі організації.
- •19. Розкрийте сутність адаптивності організації.
- •20. Розкрийте сутність гнучкості організації.
- •22. Розкрийте сутність організаційної культури.
- •23,27 Розкрийте сутність поняття «соціальна організація».
- •24. Розкрийте сутність поняття організації.
- •25. Розкрийте сутність самоорганізації.
- •28.Розкрийте сутність стійкості організації.
10. Охарактеризуйте зовнішнє середовище організації.
Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників. Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії. Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило, невизначеним:
Складність — велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів.
Мінливість — швидкість зміни оточення організації. У деяких з них зовнішнє середовище дуже рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології). Менш рухливе воно у підприємств харчової, деревообробної промисловості тощо. Крім того, в межах одного підприємства більш рухливим є середовище для одних підрозділів, зокрема, науково-дослідних, маркетингових відділів, і менш рухливим — для інших, наприклад, виробничих.
Взаємозалежність факторів (зміна одного фактора спричиняє зміни інших). Наприклад, зростання цін на енергоносії зумовлює стрибок цін на всі види продукції, а особливо ті, при виробництві яких є велика частка енергозатрат. Це може призвести до ослаблення конкурентних позицій фірм, які виготовляють цю продукцію. Водночас таке становище змушує виробників шукати енергозберігаючі технології.
Невизначеність — необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності. Організації, прагнучи знизити рівень невизначеності зовнішнього середовища, можуть застосовувати дві стратегії — пристосуватись до змін або впливати на середовище з метою зробити його сприятливішим для свого функціонування. Перша стратегія реалізується через створення гнучких організаційних структур із високим рівнем децентралізації влади. Керівники таких організацій повинні вміло використовувати сучасний інструментарій для прогнозування змін, володіти ринковою інтуїцією. Друга стратегія, як правило, доступна лише великим фірмам або таким, які об'єднуються з метою розширення своїх можливостей. Для впливу на зовнішнє середовище вони можуть використовувати потужну рекламу та засоби PR, політичну діяльність для лобіювання своїх інтересів, входження у торговельні асоціації. Вразливість малого бізнесу зумовлена саме тим, що серед підприємців-початківців мало хто досконало володіє мистецтвом передбачувати зміни у зовнішньому середовищі, а змінювати його на свою користь їм не під силу.
11.Охарактеризуйте класичну організаційну теорію.
Класична теорії організації
Класична теорія організації сформувалася як загальний теоретичний підхід до визначення організаційних параметрів, який ґрунтується на вивченні:
анатомії організації;
формальної структури організації;
поділу праці та спеціалізації;
ієрархії побудови організації.
В основу класичної теорії організації покладено результати досліджень А. Файоля та М.Вебера. Вони намагалися виокремити загальні характеристики та закономірності управління будь-якою організацією. За мету своїх досліджень вони ставили опрацювання "універсальних принципів управління", дотримуючись яких можна забезпечити успіх організації.