- •1. Опишіть загальні характеристики організації.
- •2. Опишіть універсальні принципи організації.
- •3. Охарактеризуйте загальні закони організації
- •4. Охарактеризуйте специфічні Закони організації.
- •5. Охарактеризуйте універсальні закони організації.
- •6. Охарактеризуйте види процесів та принципи самоорганізації.
- •7. Охарактеризуйте внутрішнє середовище організації.
- •8. Охарактеризуйте етапи життєвого циклу організації.
- •9. Охарактеризуйте зовнішнє середовище організації непрямого впливу.
- •10. Охарактеризуйте зовнішнє середовище організації.
- •11.Охарактеризуйте класичну організаційну теорію.
- •12.Охарактеризуйте методи управління за кібернетичним підходом.
- •13.Охарактеризуйте основні організаційні теорії.
- •14.Охарактеризуйте основні принципи управління.
- •15.Охарактеризуйте основні типи організацій.
- •16.Охарактеризуйте принципи управління за кібернетичним підходом.
- •17.Охарактеризуйте часткові закони організації.
- •18. Розкрийте особливості проблемної моделі організації.
- •19. Розкрийте сутність адаптивності організації.
- •20. Розкрийте сутність гнучкості організації.
- •22. Розкрийте сутність організаційної культури.
- •23,27 Розкрийте сутність поняття «соціальна організація».
- •24. Розкрийте сутність поняття організації.
- •25. Розкрийте сутність самоорганізації.
- •28.Розкрийте сутність стійкості організації.
16.Охарактеризуйте принципи управління за кібернетичним підходом.
Отдельно на листиках нарисовать!!!
17.Охарактеризуйте часткові закони організації.
До часткових законів належать закони, що діють у конкретних ситуаціях та певних видах діяльності.
Одним із часткових законів управління виробництвом є закон безперервності, ритмічності в русі виробничих фондів. Він означає безперервність та ритмічність процесу виробництва, матеріально-технічного постачання та реалізації виготовленої продукції, оновлення основних виробничих фондів підприємства.
ншим частковим законом є закон змагальності кадрів управління. Згідно з цим законом кожна соціально-економічна система повинна мати чіткий механізм оцінки та відбору управлінських кадрів відповідно до їх реальних здібностей. Дія такого механізму нерозривно пов'язана з конкурсним вибором та висуненням господарською системою найбільш професійно підготовлених співробітників на заміщення керівних посад.
До специфічних законів організації можна віднести:
• закон інформованості-впорядкованості;
• закон єдності аналізу і синтезу;
• закон пропорційності і композиції;
• закон диференціації й універсалізації функцій;
• закон своєрідності;
• закон соціальної гармонії;
• закон оптимального завантаження;
• закон ефективного сприймання і запам'ятовування інформації.
18. Розкрийте особливості проблемної моделі організації.
19. Розкрийте сутність адаптивності організації.
20. Розкрийте сутність гнучкості організації.
Гнучкість організації – це здатність органіхації до оперативних змін.
Гнучкість організації – це здатність системи нормативно або адаптивно змінювати свій стан або поведінку в певних межах
Гнучкість буває: гнучкість орієнтації (зміна пріорітетів і часткових цілей при збереженні головної мети;перегляд завдань; коригування складу і змісту функцій), гнучкість реалізації (здатність змінювати форми і способи реалізації завдань; здатність змінювати складта послідовність стадій завдань)
Гнучкість забеспечується:
- принципами побудови організаційної структури
- виробничою гнучкістю
- сучасними засобами комунікацій
- характером виробн.відносин, що включають: стиль керівництва, організ.культуру, соц.псих.клімат
22. Розкрийте сутність організаційної культури.
Організаційна культура - мае своїм завданням ідентифікацію індивідуальних та організаційних цілей та їх узгодження
23,27 Розкрийте сутність поняття «соціальна організація».
Соціальною називається система, в яку входить людина або яка призначена для людини.
Загальні системоформуючі чинники соціальних систем: загальна мета всієї сукупності компонентів; підпорядкування цілей кожного компонента загальній цілі системи та усвідомлення кожним елементом своїх завдань і розуміння загальної цілі; виконання кожним елементом своїх функцій, обумовлених поставленим завданням; відносини субординації та координації між компонентами системи; наявність принципу зворотного зв'язку між керуючою та керованими підсистемами.
Першим і найважливішим компонентом соціальних систем є людина — істота насамперед суспільна, свідома, пов'язана 3 іншими людьми різноманітними відносинами та формами взаємодії. У процесі праці люди об'єднуються в групи, артілі, соціальні прошарки, спільноти та організації. Наявність людського компонента — головна відмінність соціальної системи від інших цілісних систем.
Друга група компонентів соціальної системи — процеси (економічні, соціальні, політичні, духовні), сукупність яких є зміною станів системи в цілому або в якійсь частині її підсистем. Процеси можуть бути прогресивними та регресивними. Вони викликані діяльністю людей, соціальних і професійних груп.
Третя група компонентів соціальної системи — речі, тобто предмети, залучені до господарського і суспільного життя, так звані предмети другої природи (виробничі будівлі, знаряддя і засоби праці, комп'ютерна техніка, засоби зв'язку та управління, технологічні пристрої, створені людиною, що використовуються нею в процесі виробничої, управлінської та духовної діяльності).
Четверта група компонентів соціальної системи має духовну природу — це суспільні ідеї, теорії, культурні, етичні цінності, звичаї, ритуали, традиції, вірування, які знову-таки обумовлені діями та вчинками різних суспільних груп і окремих індивідів.