3.2. Порядок оформлення і захисту роботи

Курсова робота являє собою записку, оформлену відповідно до ДСТ і графічний матеріал, що може бути представлений у вигляді плакатів на аркуші ватману формату А1, кодозаставках або дошці.

У тому випадку, якщо виконано комплексну роботу, загальна частина записки (1 розділ «Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “...”) оформляється спільно всіма членами групи і прикладається в одному екземплярі до індивідуальних розробок по другій частині роботи.

Графічна частина може містити алгоритм діяльності викладача на уроці, цікаві з погляду новизни, нестандартності оформлення положень роботи, а також приклади плакатів, використовуваних у навчальному процесі при викладі розробленої теми. Ця інформація повинна бути представлена відповідно до вимог оформлення графічних об'єктів і вимог її сприйняття.

Оцінка курсової роботи є комплексною і складається з оцінок:

• якості роботи (змістовної й оформлювальної);

• своєчасності її виконання;

• уміння обґрунтувати прийняті рішення;

• професійності виступу під час демонстрації фрагмента розробленого уроку по темі.

Якість виконання курсової роботи визначається оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно.

Своєчасне виконання всіх умов гарантує одержання позитивної оцінки «автоматом».

У тому випадку, якщо за тих або інших причин умови виконані не в повному обсязі або несвоєчасно, то під час заключних практичних занять або у позанавчальний час студент має можливість завершити роботу і представити її.

Оцінка за курсову роботу є комплексною й складається з кількості балів, що набрали студенти у процесі виконання 3-х самостійних частин курсової роботи (за 1 та 2 - відповідають викладачі кафедри «Педагогіки і методики професійного навчання», за 3- викладачі кафедри «Інтелектуальної власності і креативних технологій»). Кожна з частин несе відповідну інформаційну ємність й оцінюється належною кількістю балів.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання частини курсової роботи з дисципліни «Методика професійного навчання» складає 70 балів.

Оцінка є комплексною й складається з двох показників – змістовна якість виконання курсової роботи та якість оформлення курсової роботи.

Кожний з цих показників має визначену максимальну кількість балів:

• якість виконання оцінюється 60 балами;

• якість оформлення – 10 балів.

Змістовна якість виконання кожного пункту курсової роботи оцінюється в шість балів.

Якісне виконання передбачає повне розкриття змісту теоретичної й практичної частини кожного пункту, обґрунтованість висновків кожного пункту, забезпеченість певних елементів у кожному пункті, що дозволяє відобразити єдність й зв’язок між пунктами кожної з частин курсової роботи й частинами курсової роботи загалом.

Якість виконання курсової роботи оцінюється через показники – низький, середній та високий.

Відповідність між процентним співвідношенням виконаної курсової роботи та балами за їх виконання представлена у таблиці.

Показник якості	Процент виконання курсової роботи
	10%	20%	30%	40%	50%	60%	70%	80%	90%	100%
Низький	0-1	6-7	12-13	18-19	24-25	30-31	36-37	42-43	48-49	54-56
Середній	2-4	8-10	14-16	20-22	26-28	32-34	38-40	44-46	50-52	56-58
Високий	5-6	11-12	17-18	23-24	29-30	35-36	41-42	47-48	53-54	59-60

Оцінка оформлення курсової роботи враховує такий показник як відповідність вимогам державного стандарту ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Обсяг основного тексту МКР має становити 40-45 сторінок друкованого тексту (шрифт текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом; береги: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм).

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка – чорного кольору середньої жирності.

Текст поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографи, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад «Продовження табл. 1.2».

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела можна розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків або у хронологічному порядку.