- •Еквівалентність множини. Потужність множини. Порівняння потужностей.
- •Зчисленні множини та їх властивості
- •Незчисленність множини дійсних чисел [0;1]. Множини потужності континууму.
- •4.Граничні точки множини. Замкнені множини, властивості замкнених множин.
- •5. Відкриті множини, властивості відкритих множин.
- •6. Структура відкритих, замкнених підмножин множини дійсних чисел.
- •7. Множина Кантора, підмножини р0 і g0, та їх властивості.
- •8. Задача вимірювання множин. Зовнішня і внутрішня міри Лебега та їх властивості.
- •13. Основні властивості інтеграла лебега. Зв'язок інтеграла рімана з інтегралом лебега
- •14. Збіжність майже скрізь і зюіжність за мірою. Граничний перехід під знаком інтеграла лебега
- •15. Інтеграл лебега від невід’ємної необмеженої вимірної функції. Сумовні функції довільного знаку.
4.Граничні точки множини. Замкнені множини, властивості замкнених множин.
Розглядатимемо множину точок n– вимірного евклідового простору (n∈N).Точкою простору є впорядкований набір з n-дійсних чисел.
Означ. Δ-околом точки ξ∈ наз.множина точок х∈ простору, відстань від яких до точки ξ менше Δ: ρ(х, ξ)< Δ.
Означ. Точка ξ∈ наз.граничною точкою множини Е⊂ ,якщо у будь – якому її Δ-околі міститься безліч точок множини Е.
Означ. (еквівалентне попередньому) Точка ξ∈ наз.граничною точкою множини Е, якщо в будь – якому Δ-околі цієї точки міститься хоча б одна точка множини Е, яка відмінна від ξ. Зауважимо, що гранична точка може належати множині Е, а може їй не належати.
Означ. Множина всіх граничних точок множини Е наз.похідною множиною і позначається Еꞌ.
Означ. Всі точки множини Е⊂ , які не є граничними наз.ізольованими. Отже, якщо точка ∈ Е – ізольована, то існує такий Δ-окіл точки , в якому не міститься жодної точки множини Е окрім .
Означ. Точка наз.внутрішньою точкою множини Е, якщо вона належить множині разом із деяким околом(або існує такий окіл точки , який повністю складається із точок множини Е).
Теорема(Больцано - Вейєрштрасса). Будь – яка нескінченна обмежена множина має принаймні одну граничну точку.
Замкнені множини.
Означ. Множина Е⊂ наз.замкненою, якщо всі її граничні точки належать цій множині Еꞌ ⊂ Е.
Означ. Множина, яка є об’єднанням множини Е і Еꞌ наз.замиканням множини Е і Е͞ =Е ∪Еꞌ.
Властивості.
Теорема1: Похідна множина будь – якої множини є замкненою.
Наслідок: Замикання будь – якої множини Е є множина замкнена.
Теорема2: Для будь – яких множин і похідна множина їх об’єднання ( ) ꞌ= .
Теорема3: Об’єднання скінченної кількості замкнених множин – множина замкнена.
Теорема4: Переріз довільної множини замкнених множин – множина замкнена. Якщо множина Е⊂R, то множина R\E=c E наз.доповненням.
Теорема5: Доповнення замкненої множини є множина відкрита.
Теорема6: Доповнення до відкритої множини є множина замкнена.
Наслідок: Якщо із замкненої множини вилучити відкриту – одержимо множину замкнену, якщо з відкритої множини вилучити замкнену – одержимо відкриту.
Теорема7: Об’єднання будь – якої кількості відкритих множин – множина відкрита.
Теорема8: Переріз скінченної кількості відкритих є множина відкрита.
Приклад: Е=∅ - замкнена, тому що Еꞌ ⊂ Е, з іншого боку, оскільки(-∞,+∞) – замкнена, то доповнення – відкрита . Тому Е=∅ - відкрита.
5. Відкриті множини, властивості відкритих множин.
ОЗН: Множина, всі точки якої є внутрішніми називається відкритою.
Властивості:
Т: Об’єднання кількох відкритих множин є множина відкрита.
Т: Переріз скінченої кількості відкритих множин є множина відкрита.
Т: Доповнення замкненої множини є множина відкрита.
Т: Доповнення до відкритої множини є замкнена множина. Якщо із замкненої множини вилучити відкриту, одержимо замкнену множину. Якщо у відкритої множини вилучити замкнену, отримаємо відкриту множину.
Пр.: Дійсні числа
R\[1,2]=CE
E=[1,2] – замкнена множина. За теоремою 5 СЕ – відкрита множина.
Е=(-∞;+∞) – відкрита за означенням (кожна її точка внутрішня)
З іншого боку множина порожня (Е=Ø, Е’=Ø, Е’⊂ЕØ)
Е’=(-∞;+∞), Е’⊂Е замкнена. Множина Е – відкрита.
Е=Ø – замкнена Е’⊂Е, з іншого боку , оскільки (-∞;+∞) замкнена, то доповнення – відкрита. Тому Е=Ø – відкрита.