- •Еквівалентність множини. Потужність множини. Порівняння потужностей.
- •Зчисленні множини та їх властивості
- •Незчисленність множини дійсних чисел [0;1]. Множини потужності континууму.
- •4.Граничні точки множини. Замкнені множини, властивості замкнених множин.
- •5. Відкриті множини, властивості відкритих множин.
- •6. Структура відкритих, замкнених підмножин множини дійсних чисел.
- •7. Множина Кантора, підмножини р0 і g0, та їх властивості.
- •8. Задача вимірювання множин. Зовнішня і внутрішня міри Лебега та їх властивості.
- •13. Основні властивості інтеграла лебега. Зв'язок інтеграла рімана з інтегралом лебега
- •14. Збіжність майже скрізь і зюіжність за мірою. Граничний перехід під знаком інтеграла лебега
- •15. Інтеграл лебега від невід’ємної необмеженої вимірної функції. Сумовні функції довільного знаку.
Незчисленність множини дійсних чисел [0;1]. Множини потужності континууму.
Десяткове представлення дійсних чисел. Відомо,що кожне дійсне число може бути подано у вигляді нескінченного десяткового дробу: рац. – періодичні, іррац. – неперіодичні. Можна показати, що для чисел а) |x|≠n+ n,p,k∈N, p< . Існує десяткове представлення у вигляді нескінченного десяткового дробу; б) |x|≠n+ Існують два представлення, в яких до (к-1) – го знаки співпадають к на одиницю. Той з дробів, що має менший к-й знак і має 9 в періоді називається істотним.
Теорема: Будь – яке дійсне число можна подати у вигляді істотного нескінченного десяткового дробу єдиним способом. Будь – який істотно-нескінченний десятковий дріб визначає єдине дійсне число.
Незчисленність множини дійсних чисел [0;1].
Теорема1. Множина всіх дійсних чисел інтервалу (0,1) – незчисленна. Доведення: Припустимо, що множина – зчисленна, тоді її елементи можна подати у вигляді нескінченної послідовності , , ,… …Запишемо кожне з чисел у вигляді нескінченного істотного десяткового дробу = 0, … …
= 0, … …
= 0, … …
Утворено десятковий дріб 0, … … ≠ ; ; ; = - не 0 в періоді. Цьому дробу відповідає єдине дійсне число з інтервалу (0,1), але воно не співпадає з жодним , , ,… , тому не всі числа множини розташовані у вигляді послідовності – супуречність. Отже, – незчисленна.
Теорема2: Всі скінченні інтервали, пів інтервали відрізків – еквівалентні між собою. Доведення: Досить довести, що довільний інтервал (а,в)~(0,1), дійсно лінійна залежність, у= - взаємооднозначно відображає х=а+у(в-а). Оскільки приєднання до нескінченної множини 1-го або кілька елементів не змінює її потужності (а,в)~[а,в)~(а,в]~[а,в].
Теорема3: Множина дійсних чисел з інтервалу (0,1) еквівалентна множині всіх дійсних чисел.
Означення: Множина еквівалентна множині всіх дійсних чисел R називається множиною потужності континууму. Позначається с, т.т. R=с.
Теорема4: Множина ірраціональних чисел І=с. Доведення: І=R\Q. Вилучення незчисленної множини R із зчисленної множини Q не змінює її потужності. І~ R, І=с.
Теорема5: Множина дійсних трансцендентних чисел Т має потужність континууму(число, яке не є алгебраїчним наз.трансцедентним)
Теорема6: Множина всіх монотонно – зростаючих послідовн. натуральних чисел має потужність с.
Теорема7: Множина всіх підмножин зчисленної множини має потужність с(узагальнює попередню теорему).
Теорема8: Множина всіх послідовностей натуральних чисел має потужність с.
Теорема9: Якщо елементи множини А= визначаються не більш ніж зчисленною множиною індексів, кожен з яких незалежно від інших пробігає множину потужності континууму с, то ця множина має потужність с.
Теорема10: Об’єднання скінченної або зчисленної системи множин потужності континууму с є множиною потужності с.
Теорема11: Об’єднання континууму множин є множиною потужності континууму.