2. Управління як забезпечення єдності основних функцій діяльності вчителя та учнів.

2.1. Концепції управління процесом навчання

Генетичний підхід до вивчення різних форм організації учіння пока­зав, що поширеною серед них є схема взаємодії вчителя і учнів:

8 —> О,

де 8 - вчитель як суб'єкт впливу на учнів, управління, а О - учень як об'єкт управління.

Ця схема відображає концепцію, суть поглядів якої зводиться до того, що учні - об'єкт управління, а вчитель як навчальний прилад. Учіння в таких умовах спрямоване зовнішнім управлінням. Вчителі жорстко за­програмували зовнішню діяльність учнів.

Альтернативна концепція управління учбовою діяльністю.

Альтернативною цій концепції може бути інша, суть якої полягає в тому, що учіння потребує цілеспрямованої пізнавальної активності, у процесі якої будуть розвиватися розумові та особистісні якості. Управління учбовою діяльністю повинно полягати у створенні умов для розвитку потреб, мотивів і цілей діяльності. Жорсткість управління повинна поступово зменшуватися і вести учнів до самоуправління на основі їх особистісного зростання. Управління має здійснюватися в плані актуалізації психічних можливостей школяра. Головним у ньому є необхідність створювати умови для виникнення в учнів потреби у вчительських впливах та бажання виконувати їх.

Л.М. Фрідман зазначає, що цього можна досягти навчанням, яке буде відповідати таким вимогам:

І) учні мають знати плани, програми своєї діяльності;

2) вони повинні чітко знати, які потрібно засвоїти знання та якими уміннями і навичками володіти;

3) вивчення будь-якої теми повинно бути вмотивованим, розпочинатися з постановки проблеми;

4) роботу кожного учня потрібно контролювати,оцінювати, наприклад, "знає (вміє)" або "ще не знає (не вміє)". У межах теми вчитель оцінює так: "тема засвоєна", "тема ще не засвоєна";

5) облік роботи має бути відкритим.

Альтернативна концепція управління учбовою діяльністю школярів вимагає створення атмосфери особистої відповідальності кожного учня за свою роботу, організації колективних форм учіння та взяття за основу проектування діяльності школяра.

Альтернативна концепція виражається в схемі

8 <-> 8.

Ця схема відображає взаємодію вчителя і учня як суб'єктів навчального процесу, у якому кожен з них виконує свої функції: вчитель - навчає, а учень, сприймаючи впливи вчителя, у власній діяльності "добуває" соціальний досвід.

Отже, в середині 90-х років була сформульована суб'єктно-орієнто­вана організація навчання та управління учбовою діяльністю суб'єкта - учня, яка через розв'язання завдань різної проблематики формує досвід та розвиває його як особистість. Суб'єктно-орієнтована організація навчання і управління учбовою діяльністю виражається у особистісно-діяльнісному підході

А.Б. Орлов сформулював принципи традиційного навчання і "центро­ваного на світі дитинства", протиставляючи їх.

Принципи організації навчання традиційної школи	Принципи гуманістичної "центрованої на світі дитинства" організації навчання
монологізм, довільність, контроль, змужніння (створене уявою дорослих), ініціація (існування межі між світом дорослих та дітей), деформація (світ дітей завжди деформується дорослими).	рівність, діалогізм (в навчальному діалогічному процесі відображається взаємодія двох світів), співіснування, свобода, співрозвиток, єдність, взаємоприйняття.