
- •1.Методика викладання української мови як науки
- •1. Мета, особливості і структура курсу методики мови
- •5.Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •6. Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- •9. Особливості сучасного звукового
- •11. Добукварния період
- •12. Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- •13. Етапи букварного періоду
- •16. Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
- •17. Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- •18. Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
- •20 Методи вивчення мови
- •21. Б) Система роботи над прикметником у 1-4 класах
- •21 В) Вивчення займенника
- •22. Морфологічний розбір
- •28. Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •29 Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •30 Вивчення однорідних членів речення
- •31 Ознайомлення зі складним реченням
- •33 Структура уроку
- •23 Типи і структура уроків української мови.
- •26. Методика роботи над елементами синтаксису
- •25. Використання наочності на уроках
- •7. Психологічні і лінгвістичні основи навчання грамоти
- •8. Короткий огляд історії методів навчання грамоти
21. Б) Система роботи над прикметником у 1-4 класах
Вивчення прикметника в початкових класах передбачає такі цілі: а) усвідомлення учнями значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу і збагачення їхнього словникового запасу прикметниками; б) засвоєння основних граматичних форм прикметника і вживання їх у власному мовленні; в) вироблення навичок правопису закінчень прикметників.
1 клас: ознайомлення зі словами-назвами ознак, постановка до слів питання який? яка? яке? які?, співвіднесення слова і зображення відповідної ознаки;
2 клас: слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикметники); утворення словосполучень іменників з прикметниками; добір до відомих предметів відповідних ознак;
3 клас: уявлення про прикметник як частину мови, зв'язок прикметників з іменниками; змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з іменником; спостереження за вживанням прикметників у текстах; використання прикметників в усному і писемному мовленні;
4 клас: розвиток умінь упізнавати прикметники в тексті, спостереження за їх роллю в мовленні, вживання у процесі побудови висловлювань; відмінювання прикметників у сполученні з іменниками; вимова і написання закінчень у прикметниках; вимова і написання найуживаніших прикметників на -ський, -цький, -зький.
У період навчання грамоти (1 клас) активно поповнюється словниковий запас учнів прикметниками, які належать до різних семантичних груп. Для характеристики предметів з різних сторін (розміру, кольору, смаку, форми, матеріалу, призначення) використовуються слова-назви ознак, які відповідають на питання який? яка? яке? які?.
У 2 класі продовжується робота над лексичним значенням прикметників та питаннями, на які вони відповідають. Аналіз малюнків, мовного матеріалу поглиблює знання учнів про те, що ознаки предметів різноманітні і можуть характеризувати предмети за кольором, смаком, величиною, висотою, шириною, глибиною, матеріалом, з якого вони виготовлені, тощо. Вводиться термін прикметник, який протягом усього часу опрацювання цієї частини мови вживається паралельно з розгорнутим визначенням – слова-назви ознак предметів.
Засвоєння молодшими школярами прикметника, як і інших частин мови, у 3 класі, ґрунтується на усвідомленні лексичних ознак цієї частини мови, на вмінні правильно поставити до неї граматичне питання, а також на врахуванні формально-граматичних ознак (характерні закінчення, зв'язок у реченні з іменником, роль другорядного члена речення).
У початкових класах вивчаються основні граматичні категорії прикметника – рід, число (3 клас), відмінок (4 клас). Засвоєнню цих категорій має передувати вивчення у 3 класі теми “Зв'язок прикметників з іменниками”.
У процесі спостережень важливо показати учням, що прикметник залежить від іменника, бо вказує на його ознаки. Оскільки засобом вираження зв’язку є закінчення, то основну увагу молодших школярів під час аналізу мовного матеріалу потрібно зосередити саме на зміні закінчень прикметників у сполученні з іменниками різного роду і відмінка.
З метою закріплення вивченого слід пропонувати завдання: виділити з речень словосполучення іменників з прикметниками; дібрати прикметники, які характеризують предмет з різних сторін, до пропонованих іменників, ставлячи відповідні питання; удосконалити текст шляхом добору прикметників до іменників; відгадати загадку, дібрати до відгадки прикметники, ставлячи питання від іменника; розглянути малюнки, дібрати прикметники для опису зображених тварин; скласти загадку про предмет з використанням прикметників, які характеризують предмет-відгадку.
У процесі осмислення вивченого, узагальнення і систематизації знань допомагаємо учням зрозуміти, що категорія числа прикметників не самостійна, а повністю залежна від іменника, що в однині прикметники змінюються за родами, а в множині – за родами не змінюються, усі відповідають на питання які? і мають закінчення -і.
Для учнів 4 класу новим є матеріал про відмінювання прикметників, їх вимову і написання.
Як правило, учні відмінюють прикметники разом з іменниками. Проте на уроках закріплення доцільно практикувати і відмінювання прикметників різного роду без іменників.