4.Одяг та житло кримчан. Татарська кухня

Одяг татар і турків був схожим. Чоловіки вдягали сорочку, ши­рокі шаровари та підперізувалися широкими розшитими поясами. На голові чоловіки, і жінки носили феску (фес) — не­велику шапочку із вовни синього, зеленого або червоного кольорів. Феска часто була роз­шита срібними та золотими нитками, на жі­ночі фески інколи нашивали перлини та мо­нети. Турків військових і чиновників можна було впізнати за червоною фескою з чорною китичкою.

Жінки-татарки вдягалися у довгу сорочку (колмек), шаровари, зверху вдягали бешмет — довгу кофту з вузькими рукавами. Навколо талії обв'язувались кольоровою хусткою або фартухом — углюком.

Росіянки, білоруски та українки вдягали­ся традиційно: довга сорочка, сарафан або широка спідниця (яка швидко змінила укра­їнські традиційні плахти та запаски). Голову вкривали хусткою, взувалися у сап'янові че­ревики з підборами.

Важливою частиною жіночого і чоловічо­го одягу в кримських слов'ян були пояси.

Татарський будинок називається «сакля». Ці низенькі будиночки зводили або з каменю, або з цегли-сирцю. Особлива риса саклі — плескатий дах. Коли одна біля одної будували багато будинків, дахи виконували чимало функцій: це була тераса, де гралися діти або сиділи із шитвом жінки, на дахах розкладали для су­шіння овочі та ягоди, а у гарну погоду ця те­раса слугувала спальнею. У головній кімна­ті попід стінами були розкладені подушки для сидіння. Під час обіду в кімнату зано­сили невисокий стіл, щоб можна було їсти, сидячи на подушках. Стелю подекуди при­крашали кольоровими хустками, на стінах висіли полиці з посудом.

Окрім саклі, були поширені дво- або три­кімнатні домівки з російською «горницею», українським приміщенням під дахом — «го­рищем». Дахи були різні: плескаті, як у сак­лі, двоскатні, вкриті соломою або очеретом, або «татарки» — вкриті черепицею з глибо­кими жолобами.

Їжа на татарському столі різноманітна. Основні страви — пшеничний хліб (ек-мек), часник, помідори, баклажани, со­лодка цибуля, зелений перець, бринза — овечий сир, катик — кисле овече молоко, бекмез (фруктовий або кавуновий мед).

ШУЛПА КУРЯЧА

Ціла курка, 2—3 середні морквини, 2 середні цибулини, сіль.

Курку патрають, цілу або нарізану на ве­ликі шматки кладуть у каструлю, залива­ють холодною водою та варять на силь­ному вогні.

Коли вода закипить, її проціджують та знову заливають цією ж водою курку — тепер треба варити на маленькому вогні близько 1,5 год.

Коли курка буде майже готова, дода­ють у каструлю моркву та цибулю, солять на смак. За 20—30 хв. моркву та цибулю вибирають з каструлі. З вареної курки зні­мають шкіру, викидають кістки, розбира­ють дрібно м'ясо, яке знову заливають процідженим бульйоном.

Шулпу можна їсти як окрему страву — тоді до неї додають перець і зелень, а мож­на й додавати під час приготування різних супів або плову.