3. Оцінка вартості капіталу

Вартість капіталу підприємства – це ціна, яку сплачує підприємство за його залучення з різних джерел.

Оскільки підприємство фінансується одночасно з декількох джерел і вартість кожного джерела різна, то для визначення загальної вартості капіталу підприємства використовується формула середньої арифметичної зваженої:

k_i – вартість і-того джерела фінансування;

d_i – питома вага і-того джерела фінансування в загальній сумі фінансування.

Виділяють п’ять основних джерел капіталу вартість яких необхідно знати для розрахунку середньозваженої вартості капіталу:

1) довгостроковий кредит банку:

Т – ставка податку на прибуток.

2) облігаційні позики

m – номінал облігації;

p – відсоток облігаційної позики;

Pdp – чиста виручка від розміщення однієї облігації;

k – строк, на який випускається облігація.

3) привілейовані акції

D – річний дивіденд;

Ppp – чиста виручка від розміщення однієї акції.

4) звичайні акції

D₀ – останній виплачений дивіденд;

p – ціна акції;

r_fc – емісійні витрати;

g – темп приросту дивідендів.

Лекція 5. Внутрішньофірмове фінансове планування та прогнозування

План лекції

1. Сутність та етапи фінансового планування

2. Фінансове прогнозування

3. Фінансова стратегія підприємства

4. Поточне фінансове планування (бюджетування) - самостійно

5. Оперативне фінансове планування

1. Сутність та етапи фінансового планування

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

В процесі фінансового планування використовуються різні методи: балансовий; нормативний; розрахунково-аналітичний; оптимізації планових рішень; моделювання.

Зміст балансового методу полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб’єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

• максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

• економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

• економія поточних витрат;

• мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

• максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім вже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель – це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів.