2. Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошей з врахуванням інфляції

При розрахунку майбутньої та теперішньої вартості необхідно враховувати вплив інфляції, оскільки якщо темп інфляції перевищує ставку відсотку, то вкладати кошти недоцільно.

Через інфляцію розрізняють номінальну та реальну вартість грошей:

- номінальна вартість грошей – обсяг грошової маси, яка буде отримана у майбутньому через певний проміжок часу за умови, що норма доходності складає r:

- реальна вартість грошей – це величина грошової маси, яка була б отримана інвестором за умови, що ціни не зміняться і темп інфляції дорівнює 0:

і – темп інфляції.

Приклад

Інвестору запропонували вкласти 200000 грн. на 2 роки за норми доходності 40%, очікуваний темп інфляції складає 30%. Яка оцінка реальної вартості доходу інвестора?

Лекція 3. Управління активами

План лекції

1. Управління грошовими активами

2. Управління виробничими запасами

3. Управління дебіторською заборгованістю

4. Управління необоротними активами

1. Управління грошовими коштами

Управління грошовими коштами полягає в оптимізації сукупного розміру залишку грошових коштів з метою забезпечення постійної платоспроможності і ефективного використання в процесі зберігання.

Для визначення оптимального залишку грошових коштів використовують 2 моделі:

1) модель Баумоля – передбачає, що підприємство починає свою діяльність маючи на рахунку максимальний і доцільний рівень грошових коштів, а потім постійно витрачає їх протягом деякого періоду часу. Всі кошти, які надходять від реалізації продукції підприємство вкладає в короткострокові цінні папери. Як тільки запаси грошових коштів досягають нуля, підприємство продає частину цінних паперів і тим самим поповнює запас грошових коштів до початкової величини.

Оптимальний залишок визначається за формулою:

Q – оптимальний залишок грошових коштів;

V – прогнозована потреба в грошових коштах;

C – одночасні витрати з конвертації цінних паперів;

r - доходність короткострокових цінних паперів.

Модель Баумоля проста і придатна тільки для тих підприємств, грошові витрати яких стабільні і прогнозовані. На практиці таке трапляється рідко, оскільки залишок грошових коштів змінюється випадково, причому можливі значні коливання.

2) модель Міллера-Орра показує, як можна управляти грошовими запасами, якщо неможливо спрогнозувати щоденне витрачання і надходження грошових коштів. Вона передбачає, що залишок грошових коштів хаотично змінюється до тих пір, поки не досягне верхньої межі С_h.

Як тільки це відбувається підприємство починає купувати достатню кількість короткострокових цінних паперів з метою повернення запасу грошових коштів до певного нормального рівня (С_r). Якщо запас грошових коштів досягає нижньої межі (С_l), то у цьому випадку підприємство продає придбані раніше цінні папери і таким чином відновлює запас грошових коштів до нормального рівня.

Етапи реалізації моделі Міллера-Орра:

1. Визначається мінімальна величина грошових потоків С_l (встановлюється експертним шляхом, виходячи з середньої потреби підприємства в оплаті рахунків, можливих вимог банку та кредиторів);

2. За статистичними даними визначається варіація щоденного надходження коштів на поточний рахунок (V_ar);

3. Визначаються витрати зі зберігання коштів на поточному рахунку (Z_s) – ці витрати прирівнюються до ставки щоденного доходу за короткостроковими цінними паперами і витрати із взаємної трансформації грошових коштів та цінних паперів (Z_t);

4. Розраховується розмах варіації залишку грошових коштів

5. Розрахунок верхньої межі грошових коштів на поточному рахунку С_h

6. Розрахунок точки повернення, тобто величини залишку грошових коштів на поточному рахунку до якого необхідно повернутися у випадку, якщо фактичний залишок грошових коштів виходить за межі C_l та C_h