- •Предмет макроекономіки. Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •Методи макроекономіки. Об’єкти макроекономіки. Типи економічних систем.
- •Функції макроекономіки. Нормативна та позитивна макроекономіка.
- •Основні макроекономічні показники: національний обсяг виробництва, загальний рівень цін, процентна ставка. Зайнятість.
- •Методи обчислення валового національного продукту.
- •Система національних рахунків: ввп, чнп, національний дохід, особистий дохід, дохід кінцевого використання.
- •Номінальний та реальний внп. Дефлятор.
- •Особливості обчислення макроекономічних показників. Кінцевий товар. Подвійний рахунок.
- •Зайнятість, як економічна проблема і економічна категорія. Види безробіття.
- •Ринок робочої сили. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •Взаємозв’зок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •Сукупний попит. Структура сукупного попиту. Споживчий попит.
- •Фактори, що впливають на споживчий попит.
- •Цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупний попит.
- •Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупну пропозицію.
- •Крива сукупної пропозиції по Кейнсу. Побудова графіків.
- •Інвестиційний попит. Фактори, що впливають на інвестиційний попит.
- •Інвестиційний мультиплікатор.
- •Природа і специфіка циклічності економічної динаміки. Цикли і кризи.
- •Цикли та кризи
- •Основні характеристики депресії та буму.
- •Класифікація основних макроекономічних змінних відповідно до їхніх циклічних властивостей.
- •Антикризова (кон’юктурна) політика держави.
- •Фіскальна політика. Дискреційна фіскальна політика і фіскальна політика автоматичних стабілізаторів.
- •Мультиплікатор фіскальної політики.
- •Основні джерела доходів держави.
- •Податки. Основні функції податків.
- •Джерело і об’єкт оподаткування.
- •Одаткова ставка. Класифікація податків за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом.
- •Крива Лаффера.
- •Державні видатки. Структура державних видатків за економічною класифікацією.
- •Структура державних видатків за функціональною класифікацією.
- •Державний бюджет. Стан держбюджету. Дефіцит держбюджету.
- •Державний борг. Економічні та соціальні наслідки державного боргу.
- •Грошова система. Грошовий обіг. Закони грошового обігу.
- •Елементи грошової системи. Еволюція грошей.
- •Пропозиція грошей. Грошові агрегати.
- •Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.
- •Попит на гроші: а) для операцій; б) з боку активів.
- •Грошово-кредитна політика держави. Роль Центрального банку.
- •Основні інструменти грошово-кредитної політики.
- •Інфляція: причини, типи (відкрита, закрита) та форми проявлення (інфляція попиту, інфляція пропозиції).
- •Інфляція та перерозподіл національного доходу.
- •Показники інфляції.
- •Крива Лаффера для інфляційного податку.
- •Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Антиінфляційна політика держави.
- •Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародна торгівля: роль, обсяг, структура, особливості.
- •Платіжний баланс. Торговий дефіцит.
- •Валютна система. Конвертованість валюти. Валютний курс: фактори, які впливають на його зміну. Міжнародна валютна система.
- •Міграція робочої сили. Причини і основні напрямки міжнародної трудової мінрації.
- •Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
- •Крива виробничих можливостей. Типи економічного зростання.
- •Фактори економічного зростання.
- •Споживання і заощадження. Графік розподілу доходу.
- •Парадокс заощадження.
- •Банківська система України. Роль комерційних банків.
- •Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •Грошова реформа в Україні.
Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
Світове господарство — результат тривалого історичного розвитку. Як відповідна система воно оформилось на рубежі ХІХ і ХХ ст. на основі діяльності міжнародних корпорацій і виникнення колоніальних імперій. Ця система включала різнорідні складові, які істотно різнилися за соціально-економічним рівнем розвитку і структурою народного господарства. Разом з тим розвиток цих різноманітних складових перебував під впливом загальносвітових процесів: розгортання промислової революції та кардинальні зміни у продуктивних силах.
Три останні десятиріччя XX ст. ознаменували собою початок нового періоду в розвитку сучасного світового господарства. Воно дедалі більше набувало ознак цілісності, оскільки економічна взаємодія країн у світовому масштабі активізувалась й охоплює ширший спектр економічних відносин.
Світове господарство: сутність, основні риси, тенденції розвитку
Об’єктивною основою формування світового господарства є суспільний поділ праці, який «перетнув» рамки національних господарств і перетворив економіки більшості країн в ланцюги єдиного світово-го відтворювального процесу. Економічна взаємодія на світовому рівні здійснюється і в сфері обігу, і в сфері безпосереднього виробництва як у формі обміну товарами і послугами, так і у вигляді виробничої кооперації на основі руху капіталів. Це свідчення того, що відбувалась і продовжується нині інтернаціоналізація господарського життя.
Світове господарство становить собою сукупність національних економік окремих країн, які беруть участь у міжнародному поділі праці та економічних зв’язках між ними. Інакше кажучи, світове господарство — це система національних господарств окремих країн, об’єднаних міжнародним поділом праці, торгово-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками. Таким чином, у загальному вигляді дане господарство вклю чає дві складові: національні господарства та міжнародні економічні зв’язки між країнами-партнерами. Міжнародні економічні відносини (зв’язки) є похідними від національних відносин, але їх розвиток генерує зростання національних економік.
Розвиток міжнародних економічних зв’язків зазнає на собі вплив цілого ряду специфічних факторів. По-перше, в світовому господарстві економічні зв’язки складаються між суверенними державами і тому вони, як правило, значно більшою мірою піддаються державному контролю. При цьому в кожній країні формується своя особлива система економічного регулювання. По-друге, ресурси на міжнародному рівні менш мобільні, ніж усередині країни, що істотно змінює механізми конкуренції, принципи ціноутворення тощо. По-третє, в рамках світового господарства не існує єдиної грошової системи і в міжнародних економічних зв’язках використовуються валюти різних країн.
При детальнішому аналізі виокремлюють такі елементи структури світового господарства: світовий ринок товарів і послуг; світовий ринок капіталів; світовий ринок робочої сили; міжнародну валютну систему; міжнародну кредитно-фінансову систему.
Крім того, процеси інтернаціоналізації інтенсивно розвиваються в сферах науки, культури, інформації. Це сприяє, особливо останнім часом, становленню і розвитку відповідних міжнародних ринків.
