40. Грошово-кредитна політика держави. Роль Центрального банку.

Державне регулювання грошей на ринку здійснює центральний банк за допомогою грошово-кредитної (монетарної) політики, яка являє собою сукупність форм та засобів державного впливу на пропозицію грошей з метою забезпечення рівноваги між пропозицією грошей і попитом на них.

Завданнями монетарної політики є:

1) визначення реального попиту на гроші з боку економічних агентів і забезпечення відповідної пропозиції грошей, яка б відповідала запланованому зростанню обсягу виробництва без загрози стабільності національної валюти та грошово-кредитного ринку в цілому, а також запобігала розвитку інфляції за рахунок монетарної складової. Це завдання є основним;

2) поліпшення структури грошової маси;

3) розширення сфери застосування безготівкових розрахунків;

4) забезпечення зростання обсягів валютних резервів НБУ;

5) забезпечення економічно обгрунтованого рівня обмінного курсу національної грошової одиниці (гривні).

Цілі грошово-кредитної політики полягають у:

1) кінцевому (економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін, оптимальний платіжний баланс);

2) проміжні (відсоткова ставка, грошова маса, валютний курс).

3) Використання проміжних цілей дозволяє узгодити кінцеві цілі з інструментами грошово-кредитної політики. Складність проведення грошово-кредитної політики зумовлене тим, що НБУ не в змозі одночасно стабілізувати грошову масу і відсоткову ставку, якщо попит змінюється.

Націона́льний банк Украї́ни (скороч. НБУ) є особливим центральним органом державного управління, його емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України - гривні^[2].Завданнями центрального банку є:

— забезпечення стабільності національний валюти;

— забезпечення платіжного обігу;

— сприяння державному контролю за приватними банками;

— забезпечення ліквідності комерційних банків;

— забезпечення стабільності банкової системи в цілому.

41. Основні інструменти грошово-кредитної політики.

Грошово-кредитна політика Національного банку України грунтується на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку на певний період. До таких макроекономічних показників належать: обсяг валового внутрішнього продукту, прогнозований рівень інфляції, розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття, платіжний і торговельний баланси.

У процесі здійснення грошово-кредитної політики НБУ використовує певний інструментарій, який охоплює:

- визначення норм обов'язкових резервів;

- процентну політику;

- рефінансування комерційних банків;

- операції з цінними паперами на відкритому ринку;

- підтримання курсу національної валюти;

- регулювання імпорту та експорту капіталу.

Визначення норм обов'язкових резервів полягає в тому, що НБУ встановлює комерційним банкам та іншим кредитним установам нормативи обов'язкового резервування залучених коштів. Розмір обов'язкових резервів установлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів. Резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в Національному банку, проценти на обов'язкові резерви не нараховуються.