Структура бюджету Вінницької області:

1. м. Вінниця

2. м. Жмеринка

3. м. Козятин

4. м. Ладижин

5. м. Могилів-Подільський

6. м. Хмільник

7. Барський

8. Бершадський

9. Вінницький

10. Гайсинський

11. Жмеринський

12. Іллінецький

13. Калиновський

14. Козятинський

15. Крижопільський

16. Липовецький

17. Літенський

18. Могилів-подільський

19. Мур-Куриловецький

20. Немирівський

21. Оратівський

22. Піщанський

23. Погребищенський

24. Теплицький

25. Тиврівський

26. Томашпільський

27. Тростянецький

28. Тульчинський

29. Хмільницький

30. Чернівецький

31. Чечельницький

32. Шаргородський

33. Ямпільський

34. Обласний бюджет

1.3 Нормативно―законодавча база фінансового управління.

Положення про головне фінансове управління облдержадміністрації, яким він керується у своїй роботі, було затверджено 18.04.2003 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року №1204 « Про затвердження типових положень про головне фінансове управління обласної ,Київської міської та фінансове управління Севастопольської міської державної адміністрації , про фінансове управління районної , районні у м. Києві та фінансовий відділ районної м. Севастополі державної адміністрації »[15]

Самим основним нормативним актом фінансового управління є «Бюджетний Кодекс» в якому закладена основа його роботи. В кодексі присвячено цілий розділ обласним бюджетам, а саме подано склад доходів та видатків різних місцевих рівнів, розписано весь бюджетний процес(складання, розгляду, затвердження, виконання та звітність обласних бюджетів).Районне фінансове управління керується і розділом 4 бюджетного кодексу „Між бюджетні відносини”, тому що бюджет району тісно пов’язаний з бюджетами різних рівнів та являється дотаційним.

Також одним з головних нормативних актів є

• Щорічний Закон України „Про державний бюджет на відповідний рік” в якому подані зведені показники, зокрема трансферти, які отримують місцеві бюджети.

• Закони України „Про плату за землю”

• ЗУ” Про місцеві податки і збору”,

• ЗУ„Про податки з доходів фізичних осіб” ,

• ЗУ„Про фіксований сільськогосподарський податок”

• Постанови КМ ВІД 5 вересня №195 „Формула розподілу обсягу між бюджетних трансфертів між державним і обласним бюджетами ”

• Постанова КМУ від 28 02 2000 р. №419 Про затвердження порядку подання фінансової звітності ( із змінами ) від 28 02 2002 р. №228 Про затвердження порядку складу, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ ” ( із змінами )

Другорядними документами, якими керується фінансове управління є положення, постанови, накази, розпорядження вищих органів влади (Додаток 2) Щоденно фінансове управління отримує листи електронною поштою від Головного фінансового управління. В цих листах можуть міститися постанови Кабінету Міністрів України. Також можуть подаватися зміни до кошторисів бюджетних установ, форм звітності, строків її подання.

Фінансове управління в своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України “Про державну службу”, Законом України “Про боротьбу з корупцією”, Законом України “Про державний бюджет України на 2006 р.”, Законом України “Про місцеве самоврядування”, Законом України “Про місцеві державні адміністрації”, постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів, обласної та районної держадміністрацій , рішенням обласної і районної рад, інструкціями, наказами і вказівками Міністерства Фінансів України та головного фінансового управління.[15]

Згідно з Конституцією України (статті 118—119) місцеві державні ад­міністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, указів Прези­дента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних обласних , районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів і програм; реалізацію інших наданих державою, а також делего­ваних відповідними радами повноважень.

Бюджетним Кодексом України визначаються засади бюджетної систе­ми України, її структура, принципи, правові засади функ­ціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.[2]

Закон України “Про державну службу” регулює суспільні відносини , які охоплюють діяльність щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апаратах.

Законом України “Про боротьбу з корупцією” визначаються правові та організаційні засади запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Боротьба з корупцією здійснюється на основі чіткої правової регламентації діяльності державних органів, служб і осіб уповноважених на виконання функцій державного забезпечення , прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до Конституції України Закон України “Про місцеве самоврядування” визначає систему та гарантії обласного самоврядування України , засади організації діяльності, правового статусу і відповідальності органів і посадових осіб обласного самоврядування.

Закон України “Про місцеві державні адміністрації” визначає основні завдання місцевої державної адміністрації, об’єкти управління, питання що вирішуються обласними державними адміністраціями, здійснення державного контролю ними, повноваження в різних галузях права, здійснення повноважень делегованих обласними і районними радами, а також відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України, Кабінетом Міністрів України та іншими органами державної влади.

Фінансове управління організує роботу по складанню і виконанню районного бюджету відповідно до Законів України "Про державний бюджет України" та "Бюджетний Кодекс України", координує і надає методичну допомогу по складанню і виконанню міського, селищних і сільських бюджетів. На основі нормативів бюджетної забезпеченості , встановлених для району розробляє пропозиції по проектах нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя сільських, селищних, міської (районного підпорядкування) рад з урахуванням рівня розвитку соціальної інфраструктури .