Модель композиції додатку

Модель використовується на ранній стадії конструювання ПЗ. Для врахування умов розробки обчислюється відсоток повторного використання програмних компонентів та визначається кількість нових об’єктних вказівників %:

Об’єктний вказівник – засіб виміру ПЗ. Для його обчислення визначається кількість екранів, звітів та компонентів потрібних для побудови додатку.

Проміжні витрати обчислюються за формулою:

PROD – оцінка швидкості розробки, приймає значення: 4 – дуже низька; 7 – низька; 13 – номінальна; 25 – висока; 50 – дуже висока.

Модель раннього етапу проектування

Використовується коли стабілізуються вимоги та визначається базисна програмна архітектура.

Основне рівняння моделі: А = 2,5;

Розмір – кількість тисяч рядків програмного коду;

В =1,01+0,01 ;

W_i – масштабні фактори приймають значення від 5 (низький) – 0 (високий)

W₁ - PREC – досвід організації в реалізації проектів даного типу;

W₂ - FLEX – гнучкість процесу розробки;

W₃ – RESL – ступінь виконуваного аналізу ризику;

W₄ – TEAM – зв’язність групи розробників;

W₅ – PMAT – зрілість процесу розробки організацій;

МЕ – множник поправки; ;

ЕМ_і - приймає значення (1 – низький…6 - високий):

1 – PERS – можливості персоналу;

2 – PCPX – надійність та складність ПП;

3 – RUSE – необхідне повторне використання;

4 – PDF – складність платформи;

5 – PREX – досвід персоналу;

6 – FCIL – засоби підтримки;

7 – SCED - графік.

KALOC – кількість рядків коду, який автоматично генерується;

AT - відсоток коду, який автоматично генерується від всього коду системи;

ATPROD – продукт коду автоматичної генерації.

Модель етапу послідовної архітектури

Використовується в період коли сформульована архітектура; виконується розробка ПП.

K_req – враховує можливі зміни у висновках;

B_rak – це відсоток коду знищений із за зміни вимог.

Розмір _new – це розмір нового програмного коду;

Розмір _reuse – це розмір програмного коду, який повторно використовується.

KASLOC – це кількість рядків програмного коду, який повторно використовується та повинен бути змінений в 1000 рядків;

AT – відсоток коду який автоматично генерується;

DM – відсоток модифікованих проектних моделей;

CM – відсоток модифікованого програмного коду;

IM – відсоток витрат необхідних для підключення ПЗ яке повторно використовується;

SU – фактор, який базується на вартості розуміння ПЗ яке додається. Змінюється від 50 (для складного не структурованого коду) до 10 (для об’єктно-орієнтованого коду);

AA – фактор, який відображає можливість ПЗ, залежить від розміру тестування та оцінювання, змінюється від 0 – 8.

Мр – множник поправки;

ЕМ_і (оцінюється за 6 бальною шкалою):

1. KELY – надійність ПЗ;

2. DATA – розмір БД;

3. CPLX – складність ПП;

4. REUSE – необхідне повторне використання;

5. DOCU – документ вимагає життєвого циклу;

6. TIME – обмеження часу виконання;

7. STOR – обмеження оперативної пам’яті;

8. PVOL – зміна платформи;

9. ACAP – можливість аналітика;

10. PCAD – можливості програміста;

11. AEXP – досвід роботи з додатком;

12. PEXP – досвід роботи з платформою;

13. LTEX – досвід роботи з мовою та утилітами;

14. PCON – неперервність персоналу;

15. TOOL – використання програмних утиліт;

16. SITE – мультимережна розробка;

17. SCED – необхідний графік розробки