1. Методика тестування програмних систем

Процес тестування поєднує різні способи тестування в сплановану послідовність кроків, що приводять до успішної побудови програмної системи (ПС).

На початку здійснюється тестування елементів (модулів), що перевіряє результати етапу кодування ПС. На другому кроці виконується тестування інтеграції, орієнтоване на виявлення помилок етапу проектування ПС. На третьому кроці здійснюється тестування правильності, що перевіряє коректність етапу аналізу вимог до ПС. На заключному етапі проводиться системне тестування, що виявляє дефекти етапу системного аналізу ПС.

Охарактеризуємо кожен крок процесу тестувания.

1.Тестування елементів. Мета - індивідуальна перевірка кожного модуля. Використовуються способи тестування «білого ящику».

2. Тестування інтеграції. Мета - тестування зборки модулів у ПС. В основному

застосовують способи тестування «чорного ящику».

3. Тестування правильності. Мета - перевірити реалізацію в ПС усіх функціональних i поведінкових вимог, а також вимоги ефективності. Використовуються винятково способи тестування «чорного ящику».

4. Системне тестування. Мета - перевірка правильності об’єднання i взаємодiї всіх елементів комп’ютерної системи, реалізації всіх системних функцій.

2. Тестування елементів

Об'єктом тестування елементів є найменша одиниця проектування ПС - модуль.

Принцип тестування. «білий ящик», крок може виконуватися для набору модулів паралельно. Тестуванню піддаються:

1) інтерфейс модуля (перевірка правильності введення - виведення тестової інформації);

2) внутрішні структури даних (гарантує цілісність даних, що зберігається,);

3) незалежні шляхи (гарантує однократне виконання всіх операторів модуля; виявляються помилкові обчислення, некоректні порівняння, неправильний потік керування);

4) шляхи обробки помилок (початкові дані - помилкові; тестування можна орієнтувати на повідомлення про помилку, обробку виявленої помилки i т.д.);

5) граничні умови.

Тестування елементів звичайно розглядається як доповнення до етапу кодування. Воно починається після розробки тексту модуля. Модуль не є автономною системою, тому для реалізації тестування вимагаються додаткові засоби, представлені на мал.

3. Тестування інтеграції

Тестування інтеграції підтримує зборку цільної ПС.

Мета: узяти модулі, протестовані як елементи, i побудувати програмну структуру, згідно проекту. Тести проводяться для виявлення помилок інтерфейсу.

Існує два варіанти тестування, що підтримують процес інтеграції: спадне тестування i зростаюче тестування.

Спадне тестування інтеграції

Кроки процесу:

1. Головний керуючий модуль (знаходиться на вершині ієрархії) використовується як тестовий драйвер. Усі безпосередньо підлеглі йому модулі тимчасово заміщаються заглушками.

2. Одна з заглушок заміняється реальним модулем. Модуль вибирається пошуком у ширину чи у глибину.

3. Після підключення кожного модуля (і установки на ньому заглушок) проводиться набір тестів, що перевіряють отриману структуру.

4. Якщо в модулі-драйвері вже немає заглушок, виконується зміна модуля-драйвера (пошуком у ширину чи в глибину).

5. Виконується повернення на крок 2 (поки не буде побудована ціла структура).