1. Проектування

2. Кодування

3. Тестування

Інформаційна модель – описує інформацію, яку, на думку замовника, повинна обробляти ПС.

Функціональна модель визначає перелік функцій обробки.

Поведінкова модель фіксує бажану динаміку системи (режими її роботи):

1. Процедурна розробка описує послідовність дій в структурних компонентах, тобто визначає їх зміст.

2. Розробка архітектури виділяє основні структурні компоненти і фіксує зв'язки між ними.

3. Розробка даних — це результат перетворення інформаційної моделі аналізу в структури даних, які необхідні для реалізації ПС.

Проектування — ітераційний процес, за допомогою якого вимоги до ПС транслюються в інженерні представлення ПС.

Проектування складається з:

1. Попереднє проектування – забезпечує визначення підсистем основних принципів керування підсистеми та їх взаємодію.

2. Детальне проектування – уточнює абстракції архітектурного рівня, додає подробиці алгоритмічного рівня.

3. Іінтерфейсне проектування — виконується паралельно з попереднім та детальним, його мета – сформувати графічний інтерфейс користувача.

Попереднє проектування включає 3 типи діяльності:

1. Структурування системи.

2. Моделюваня-керування.

3. Декомпозиція підсистем на модулі.

Є 4 моделі системного структурування:

1. Модель сховища даних

2. Модель клієнт-сервер

3. Трирівнева модель

4. Модель абстрактної машини

Є 2 типи моделей керування:

1. Модель централізованого керування

а) Модель виклик-повернення

б) Модель менеджера

2. Модель подійного керування

а) Широкомовна модель (широковещательная модель)

б) Модель керована перериваннями

Декомпозиція підсистем на модулі

Відомо два типи моделей модульної декомпозиції:

• модель потоку даних;

• модель об'єктів.

У основі моделі потоку даних лежить розбиття по функціях.

Модель об'єктів заснована на слабо зчепленій сутності, що має власні набори даних, стани і набори операцій.

Очевидно, що вибір типу декомпозиції повинен визначатися складністю підсистеми що розбивається.

Модульність

Модуль — фрагмент програмного тексту, що є будівельним блоком для фізичної структури системи. Як правило, модуль складається з інтерфейсної частини і частини-реалізації.

Модульність — властивість системи, яка може піддаватися декомпозиції на ряд внутрішньо зв'язаних і слабо залежних один від одного модулів.

За визначенням Р. Майерса, модульність — властивість ПЗ, що забезпечує інтелектуальну можливість створення скільки завгодно складної програми.

Із збільшенням кількості модулів (і зменшенням їх розміру) ці витрати також ростуть.

Таким чином, існує оптимальна кількість модулів Opt, яке приводить до мінімальної вартості розробки. На жаль, у нас немає необхідного досвіду для гарантованого прогнозу Opt. Втім, розробники знають, що оптимальний модуль повинен задовольняти двом критеріям:

• зовні він простіший, ніж всередині;

• його простіше використовувати, чим побудувати.