16.Тріумфальна арка.

Тріумфальна арка — монументальне оформлення проїзду або урочиста споруда на честь військових перемог і знаменних подій. споруда на честь видатної особи чи події — брама з одним або трьома арочними отворами, прикрашена скульптурами і написами. Т. а. почали споруджувати у Стародавньому Римі для вшанування полководців; згодом, у Новий час, в багатьох європейських країнах для демонстрації військової доблесті, як пам'ятники прославленим захисникам Батьківщини. Тріумфальні арки з'явилися в Стародавньому Римі, де призначалися для церемонії урочистого в'їзду переможця (арки Тіта, 81 р. н. е., Септімія Севера, 203 р. н. е., Костянтина, 315 р. н. е. в Римі). За їх принципом побудовані арки в Парижі (на площі Каррузель, 1806 р. і на площі Зірки (Шарля де Голля), 1806-37 рр.). Призначалася для проходження під центральним прогоном урочистого маршу військових загонів, які здобули перемогу над супротивником. Як правило, тріумфальні арки мають три симетричні пройми (рідше один) завершуються антаблементом і атиком; прикрашаються скульптурою і пам'ятними написами.

Монументальна брама з одним або трьома арковими проймами, перекритими півциркульними склепіннями, пілонами, що збагачувались колонами, пілястрами і нішами зі статуями, звичайно завершувалась повним антаблементом і аттиком зі скульптурною групою. Визначні арки: Тіта і Константина в Римі, Траяна в Анконі, Адріана в Афінах, Тібесси та Тімгада в Алжірі, арки в Оранжі і Реймсі (Франція), Тріумфальна арка (Париж). Відома А. т. в Ленінграді, збудована 1833 арх. В. П. Стасовим на відзначення перемоги Росії у війні 1812—14 («Иарвська тріумфальна брама»).

17. Про помпейський стиль.Археологічні знахідки надзвичайно розширили уяву про давньоримське декоративно-ужиткове мистецтво. Адже науковцям багато чого можуть розповісти як екзотична намистіна, так і виріб з бронзи чи залишки меблів. Справжнє захоплення багатих мешкаців Помпей викликали пересувні і обідні столики. Їх вивозили з Греції, перетворену на римську провінцію, замовляли місцевим майстрам, купували за значні гроші. В Помпеях знайдена низка пересувних столиків, серед яких важко знайти два однакові, настільки різняться їх оздоби. Так, в Будинку Юлії Фелікс знайшли круглий столик для жертвоприношень на трьох ніжках, що поєднували фігурку сатира та звірячу лапку. Дерев'яні і металеві столики — обов'язкова деталь спалень. На столики клали як посуд з їжею і фруктами, так і олійні лампи, вощані дощечки, папіруси, стило (прилад для письма. Від слова «стило» походить сучасне слово «стиль»). Римляни читали і писали полулежачі. Ліжка були або кам'яні, або дерев'яні. Їх оздоблювали матрасами з левконською бавовною, кольоровими простирадлами, подушками з пухом германських гусок. В великому Будинку Менандра (з житловими кімнатами, кухнями, лазнями, стайнями) в підвальних приміщеннях знайшли монетний скарб і срібний сервіз, кількість речей в якому досягла ста вісімнадцяти зразків. Канфар (келих для вина) з Будинку Менандра — шедевр ювелірства. Його бічні сторони прикрашені гілочками оливи з ягодами, а край — вишуканим карбованим орнаментом. Сенсацією стала знахідка 2000 року в Помпеях комплекту столового срібного посуду Стародавнього Риму 1 століття, сукупна вага якого досягла дев'яти кілограмів. Серед знайденого — келихи і тарілі різних розмірів для іжі чи збереження наїдків, для вина і води. Срібний сервіз було ретельно запаковано в плетені кошики і сховано в підвалах недобудованих лазень, де не кожний почав би їх шукати. Комплект отримав назву — The Moregine Silver Treasury. За припущеннями, володар сховав скарб при перших незагрозливих ознаках пробудженого вулкану з метою забрати його пізніше. Можливо, він загинув, тому і не забрав. Навіть гирі для важення товарів мали особливу форму — у вигляді дитячої чи жіночої голівки, у вигляди свині тощо. Кільця вхідних дверей часто мали вигляд обличчя Медузи Горгони, вважалося, що вона жене геть від житла негаразди. Форум, створений ще сабінянами, вважався римлянами бідним і непарадним. На його західному боці розташовані найстаріші споруди міста — базиліка та храм Аполлона. Вони відокремлені від майдану муром. Сакральне і побутове було поряд — за храмом Аполлона невелика площа, яка була ринком зерна то овочів. Поряд казначейство, комори для зберігання збіжжя і просторі туалети. Форум — перебудували римляни. Це майдан розмірами 38 на 157 метрів. На цій площі могли зібратися всі мешканці міста. В південній частині форуму — будівля муніціпалітета, де проходили засідання Ради міста. Поруч був розташований Коміцій — спеціальна будівля для голосувань. Форум вимостили кам'яними брилами, з трьох боків прикрасили двоярусними колонними портиками, монотонними і спокійними за характером. Другий ярус портиків використовували як глядацькі міста в часи свят чи гладіаторських боїв, які теж влаштовували на Форумі. Гладіаторські бої перенесли в амфітеатр, а простір площі використали для монументів римським імператорам. Зараз на майдані стоять лише постаменти від колишніх скульптур і кінних монументів, але збережені написи з посвятами. Позбавленим колонад був північний бік Форуму, на якому розташували помпейський Капітолій (храм на честь Юпітера, Юнони і Мінерви). Величний храм мав терасу трьох метрів заввишки і сходи наверх, вівтар, бічні кінні монументи і сам храм, від якого зберіглися лише колони переднього портика. Споруди і монументи на майдані були поруйновані під час землетрусу 62 року н. е. Керівництво міста розпочано відновлювальні роботи, які так і не встигли закінчити до 79 року. Покриття з м'якого туфа замінили на травертин. Розпочали вивіз брил вапняку, видобутого в кар'єрах Казерти.