- •Розділ 1. Етнографічне та історичне обґрунтування обраної теми
- •Творчість Лесі Українки - явище неоромантизму в українській літературі.
- •1.1.1.Становлення поетичного таланту Лесі Українки.
- •1.2.Поезія Лесі Українки.« Лісова пісня » як новаторський твір.
- •1.2.1. Жанрово-композиційна своєрідність «Лісової пісні».
- •1.2.2.Психологічні образи у драмі-феєрії та козковий світ рідного Полісся Лесі Українки.
- •Розділ. 2. Художньо-колористичне рішення дипломної роботи.
- •2.1. Масляний живопис, головні особливості його виконання.
- •2.1.1. Підмальовок.
- •2.1.2. Прописки.
- •2.1.3. Лесування.
- •2.1.4. Типи і види лесування.
- •2.2. Фактурність та матеріальність живопису.
- •2.3. Особливості техніки живопису та її виконання.
- •3. Технологічна частина.
- •3.1.1. Олійні фарби.
- •3.1.2. Олія для фарб та живопису.
- •3.1.3. Розчинники.
- •3.1.4. Лаки.
- •3.1.5. Дерев’яні рейки.
- •3.1.6. Полотно.
- •3.1.7. Грунти, клеї.
- •3.1.8. Рами.
- •3.2. Виготовлення підрамників та натягування полотна.
- •3.3. Натягування полотна.
- •4. Економічна частина.
- •4.2 Загальна вартість виконаної роботи.
- •5. Охорона праці.
- •Висновки
- •Додатки:
3. Технологічна частина.
Для виготовлення роботи були використані наступні матеріали: дерев’яні рейки для виготовлення підрамників, полотно, грунт і клей, пензлі, олійні фарби, розчинники, лаки, багетні рами за наступною схемою:
Схема виготовлення роботи
3.1.1. Олійні фарби.
Олійні художні фарби складаються із сухих порошкоподібних фарбуючи речовин, які придають їм колір, із сполученої речовини олії. Розтерті з олією фарбуючи речовини створюють пастоподібну олійну фарбу. Завдяки сполученій речовині олії + фарби, висихаючи створюють міцні. тверді і стійкі фарбуючи плівки до зовнішнього середовища.
В олійному живописі застосовують головним чином природні й штучно виготовлені матеріальні речовини. Мінеральні пігменти добувають з природних мінералів, в палітрі вони займають основне місце. До них належать: золотисті, жовті і тепло-жовті охри, сієна натуральна, рожеві, червоні і темно червоні т.зв. «земні», коричневі, зелені й чорні породи. Їх отримують внаслідок подрібнення порід і туфів. Внаслідок температурного впливу на натуральні мінерали і туфи отримують окремі види фарб: сієну і умбру жжену, охру. Крім цих пігментів, в олійному живописі використовують ряд штучних мінеральних фарбуючи речовин, представляючи з себе тим або іншим засобом отримані різноманітні сполуки металів і мінеральних речовин. До них належать: жовтий і червоні кадмії, сині, зелені та фіолетові кобальти, ізумрудна зелень, окис хрому, жовті помаранчеві, червоні й коричневі марси, Ван-Дік коричневий, ультрамарин, церулеум, кіновар, свинцеві й титанові білила. Крім цих двох видів пігментів, в олійному живописі застосовують деякі фарбуючи речовини органічного походження: краплак, кость жжену, чорні персикова і виноградна.
Білі фарбуючи речовини: свинцеве, цинкове, титанове білило, представляють собою окиси відповідних металів.
Жовті фарбуючи речовини: охра, сієна натуральна, збагачена жовта охра, жовтий та помаранчевий марс, помаранчева шахназарська, лимонний та жовтий кадмій, стронунанова та золотисто-жовта.
Червоні фарбучи речовини: червоний грунт – природно грунтова фарба різних відтінків. Червоні фарби із туфа, лилово туфа, англійська та марс червоні, капут-мортун, кіновар штучна та натуральна, червоний кадмій, краплак.
Сині фарбуючи речовини: ультрамарин, кобальт синій, церуліум, синьо-зелений та зелено-синій кобальтовий окис, парижська (берлінська) лазур.
Зелені фарбуючи речовини: зелений грунт, зелені туфові – природні мінеральні речовини фарб, різноманітних відтінків. Волконскоіт, глауконітова, ізумрудна зелень, зелена кіновар, виготовляються змішуванням синіх і жовтих фарб.
Фіолетові фарбуючи речовини: коричневий та кудіновський коричневий грунт, хотьковсько-коричневий грунт, охра жжена, умбра натуральна, умбра жжена та збагачена.
Чорні фарбуючи речовини: кость жжена, виноградна чорна, кістково та мінерально чорна, шунгіт та ін.
Співвідношення частин олії, фарбуючої речовини і відлікового воску
в живописних олійних фарбах
Фарбуюча речовина |
К-ть в част. (на 100 вагових част. (Ф.Р.) |
К-ть відбіл. воску (на 100 вагових част. (Ф.Р.) |
Свинцеве білило |
8 – 14 |
0,5 |
Цинкове білило |
20 – 30 |
2 |
Охра світла |
45 – 60 |
2 |
Охра темна |
62 – 150 |
1,5 – 2,5 |
Сієна натуральна |
15 – 214 |
1,5 – 2,5 |
Кадмій лимонний |
30 – 32 |
5 – 6 |
Кадмій жовтий |
30 – 40 |
5 – 6 |
Марс жовтий |
50 – 60 |
2 – 3 |
Марс червоний |
40 – 42 |
2,5 – 3 |
Англійська червона |
35 – 48 |
3 – 4 |
Камут – мортум |
40 – 55 |
5 – 7 |
Кіноварс |
20 – 25 |
2 |
Кадмій червоний |
75 – 80 |
2,5 |
Краплак |
65 – 68 |
0,5 – 0,8 |
Ультрамарин |
32 – 52 |
7 |
Церуліум |
24 – 35 |
5 – 6 |
Кобальт синій |
65 – 76 |
5 – 6 |
Берлінська лазур |
65 – 80 |
– |
Кобальтово синьо-зелений |
38 – 40 |
5– 6 |
Кобальтово зелено-синій |
23 – 34 |
5 – 6 |
Зелена земля |
80 – 100 |
1,5 |
Волкоткат |
80 – 100 |
– |
Глауконіт |
85 – 95 |
2 |
Ізумрудно-зелена |
80 – 100 |
2,5 |
Коричнева земля |
27 – 46 |
6 – 8 |
Червоний грунт |
40 – 50 |
3 – 4 |
Окис хрому |
20 – 31 |
6 – 8 |
Кобальт зелений |
13 – 18 |
6 – 8 |
Марс-коричневий |
45 – 59 |
2 – 3 |
Охра жжена |
45 – 55 |
4 – 5 |
Сієна жжена |
160 – 180 |
2,5 |
Умбра натуральна |
50 – 100 |
2,5 |
Умбра жжена |
90 – 95 |
2,5 |
Кобальт фіолетовий |
100 – 120 |
5 – 6 |
Шуппіт |
50 – 72 |
2,5 – 3 |
Косте-жжена |
90 – 98 |
1 |
Корпусні і лісируючи фарби.
Здатність фарб, наносити тонким шаром, створювати невидимий колір, який покриває поверхню, називається криючою силою. Одні фарби володіють великою криючою силою, інші – меншою. Тому всі художні олійні фарби поділяються на лісируючи і корпусні. Корпусні фарби нанесені тонким шаром на будь-яку пофарбовану поверхню, роблять її невидимою. До них відносяться : свинцеві, цинкові, титанові білила, охри, червоні і коричневі землі, жовті і червоний кадмій, кіновар, зелений хром.
Лісируючи створюють прозорі шари, через які просвічується пофарбована поверхня. До них належать: краплак, ультрамарин, ізумрудна зелень, ваяконекоіт, глауконіт, сієна та умбра натуральна та інші.