3.1.2. Олія для фарб та живопису.

Основою сполучення речовин в тонко тертих олійних фарб є олія. В живописі використовують лише такі рослинні олії, які висихаючи в тонкому шарі на любій поверхні здатні створювати міцні, елегантні, стійкі до різноманітного роду зовнішніх, в тому числі й атмосферних (вологи, температури) вплив на плівку. Цим вимогам в найбільшій ступені відповідають: горіхова, макова, соняшникова, льняна, конопляна олія.

Льняну олію отримують з насіння льону шляхом пресування. Вона являє собою гарний матеріал для приготування фарб, так як висихаючи створює дуже міцну і стійку плівку.

Горіхову олію отримують з ядер грецьких горіхів. Вона відрізняється від попередньої тим, що вона світліша.

Макову олію отримують пресуванням білого маку. Вона володіє великою прозорістю, висихає довше за попередні, схильна до розтріскування плівки, але майже не жовтіє як льняна.

Конопляна олія – це продукт пресування насіння коноплі. Зазвичай вона бува дуже зеленувато-жовтого кольору, має велику міцність і стійку плівку.

Соняшникову олію отримують шляхом пресування насіння соняшника. Вона має золотисто-жовтий колір.

Інші види рослинних олій, як наприклад: оливкова (дерев’яна неочищена), хлопкова, кукурузна – напівисихаючі олії, які не створюють міцних плівок в живописі не використовуються. З свіжоотриманної олії слід вилучати шкідливі для живопису речовини. Її очищають від води, білкових речовин та різноманітних забруднень, одночасно з цим придаючи прозорість і необхідні якості для живопису. Ц своїй роботі я застосовую льняну олію.

3.1.3. Розчинники.

Для розрідження олійних фарб, з метою придати їм зручну консистенцію використовують різні засоби: звичайний скипидар, пінне (розчинник №4) уайт-спірит (роз. №2), суміш з різних частин скипидару й уайт-спирта (РОЗ. №1), мастичним лаком, домаровим лаком, кедровим лаком, олією. Особливо часто використовується розріджувач, який складається у суміші олії, скипидару і лаку.

У своїй роботі я використовувала пінне (роз. №4).

3.1.4. Лаки.

Лаки являють з себе розчин смоли, олії, скипидари й інші розчинники. Взалежності лаки поділяються на живописні та покривні. Живописними лаками називаються лаки, які додають до олійних фарб та розчинників, для покращення їх живописних якостей і прискорення висихання роботи. Зазвичай їх виготовляють з натуральної смоли, яку розчиняють в скипидарі.

Покривні лаки застосовуються для покриття завершеної і добро висушеної роботи. Отримують їх розведенням фісташкової смоли в скипидарі. Вони володіють високими захисними і оптичними якостями.

До живописних відносяться: кедровий, піхвовий, мастичний, домарний, лаки, а також спреї, лаки акриловий прозорий та матовий.

До покривних: акрил-фісташковий та акріл-органічний. Всі вище зазначені лаки розчиняються піненом та скипидаром, час висихання не більше 8 годин.

У своїй роботі я використовувала кедровий та акріл-фісташковий лак.

3.1.5. Дерев’яні рейки.

Для виготовлення підрамників використовують рейки з добре висушеної деревини, без сучків та увілі та без смолів. Найчастіше використовують деревину з сосни. Ширина і товщина рейок підрамника повинна забезпечувати стійкість і міцність конструкції. Її обирають в залежності від розміру майбутньої роботи. Чим більше буде підрамник, тим більша повинна бути його товщина й ширина.

Для своєї роботи я використовувала підрамник шириною 5 см, а товщиною від 2 до 1 см.