Розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ БУДІВНИЦТВА
Чернігівська область розташована в розташована у Придніпровській низовині, на правому високому березі річки Десни.
В області - 22 районів, 525сільська рада, 12 міст та 30 селищ міського. Населення Сумської області складає 1 083 827 чол. Основне населення - українці; проживають також росіяни, білоруси. Середня чисельність населення 34,3 чол. на км2. Загальна площа Черніговської області складає 31,865 тис. км2. Сусідні області Сумська, Полтавська,Київська області.
Гідрографія
Область розташована на півночі України, в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай.
Клімат
Клімат помірно континентальний. Середньорічні температури: січня −7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550–660 мм.
Корисні копальні
Загальнодержавне значення мають запаси високоякісних скляних пісків (Ріпкинський район) та нафти. Нафтогазоконденсатні родовища засереджені в Ічнянському, Прилуцькому, Варвинському,Талалаївському районах і входять до Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.
Рослинність
Загальна площа земель лісового фонду становить 713,6 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 655,4 тис. га (20,5% від загальної площі області). Відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41% від загальної площі району, то в південних – лише від 7 до 20%.
Розділ 2. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК
Розрахунок максимальної витрати води від зливового стоку:
Максимальна витрата води від зливового стоку:
Район будівництва – Чернігівська область;
Зливовий район – 5;
Ймовірність перевищення повені для ІІ категорії дороги та малих мостів і труб ІП=2%;
Інтенсивність зливи тривалістю 1 година – агод.= 0,82 мм/хв.;
Площа водозбірного басейна F = 3,4 км2 ;
Довжина улоговини Ly = 2,068 км;
Ухил улоговини:
іу= (Нв- Нн)/Lу=(197,5-152)/2068=0,022=20‰;
де Нв - верхня відмітка землі;
Нн – нижня відмітка землі;
Lу – довжина улоговини в метрах.
Коефіцієнт переходу від інтенсивності зливи годинної тривалості до розрахункової інтенсивності: Кt = 1,6;
Коефіцієнт витрати стоку при суглинку: α= 0,63;
Коефіцієнт редукції: φ=0,42;
де агод - інтенсивність зливи тривалістю 1 година;
Кt - коефіцієнт переходу від інтенсивності зливи годинної тривалості до розрахункової інтенсивності;
F - площа водозбірного басейна;
α - коефіцієнт витрати стоку, який залежить від виду ґрунту на поверхні водозбору;
φ - коефіцієнт редукції, що враховує неповноту стоку.
Розрахунок максимальної витрати води від сніготанення:
Максимальну витрату води від сніготанення визначають за формулою:
Коефіцієнт дружності повені: К0 =0,02;
Показник ступеня для дорожньо – кліматичної зони: n=0,25;
Площа водозбору: F=3,46 км2;
- розрахунковий шар сумарного стоку, мм ( );
де h – середній багаторічний шар стоку води від сніготанення , мм (для Чернігівська обл. h=80 мм при F<100 км2, при глинистих і суглинистих грантах h збільшується в 1,1 рази, а при супіщаних і піщаних – зменшується перемножується на 0,9; у даному завданні до курсовій роботи (суглинки) );
КР – модульний коефіцієнт при гамма параметричному законі розподілу, який залежить від ІП, Cvh, Csh; ІП=2%;
Cvh – коефіцієнт варіації шару стоку повені (для Чернігівської обл. Cvh=0,6 при площах водозбору до 50 км2 коефіцієнт Cvh збільшується в 1,25 разу, тобто );
Csh – коефіцієнт асиметрії (для рівних водозборів Csh=2Cvh; для гірських водозборів Csh=(3…4)Cvh; якщо Cvh=0,75; Csh=2Cvh; ІП=2%, то КР=4,75, а отже, );
Для даної КР σ1 і σ2 дорівнюють 1, оскільки на поверхні басейну немає лісу, болота чи озера;
Отже
За прийнятими витратами обираємо оптимальні труби та розділяємо їх на одноочкові, двоочкові та триочкові труби за витратами:
За даними витратами, з таблиці підбираємо труби в яких відхилення по витратах не перевищує 5% від розрахункових.
Розрахункові витрати води,м3/с |
Тип труби |
Отвір,м |
Витрати прийняті,м3/с |
Глибина води перед трубою,м |
Швидкість води при виході з труби, м/с |
Для одніїї труби 20,17м3/с |
Прямокутна |
4х2,5 |
20.00 |
2.11 |
4.2 |
Для двох труб 10,09м3/с |
Кругла |
2,00 |
10.00 |
2.38 |
4.3 |
Кругла |
2,00 |
10.50 |
2.46 |
4.4 |
|
Прямокутна |
2х2 |
10.00 |
2.11 |
4.2 |
|
Прямокутна |
2,5х2 |
10.00 |
1.82 |
3.9 |
|
Прямокутна |
3х2,5 |
10.50 |
1.66 |
3.5 |
|
Прямокутна |
4х2,5 |
10.00 |
1.32 |
3.2 |
|
Для трьох труб 6,72м3/с |
Кругла |
2,00 |
6.50 |
1.81 |
3.6 |
Кругла |
2,00 |
7.00 |
1.90 |
3.7 |
|
Прямокутна |
2х2 |
7.00 |
1.66 |
3.5 |
|
Довгомірна |
1,60 |
6.50 |
2.53 |
5.4 |
|
Довгомірна |
1,60 |
7.00 |
2.78 |
5.8 |
Обраховуємо довжину труб: довжина труби залежить від висоти насипу біля труби hн, яку визначають по поздовжньому профілю після нанесення на ньому проектної лінії.
При висоті насипу hн <6 м довжина труби без оголовків:
де В - ширина земляного полотна, м;
Нn =5,0 м - висота насипу;
m= 1,5 - коефіцієнт закладення укосу земляного полотна;
іmp - ухил труби, ‰ (дорівнює уклону улоговини біля споруди іс);
n = 0,35 м - товщина стінки оголовка (перше і останнє кільце входить в оголовок на 0,5 n);
α - кут між віссю дороги і труби.
Довжини труб без оголовків:
Труба 4х2,5: l=21,46м;
Труба 2,00: l=23,91м;
Труба 2х2: l=23,39м;
Труба 2,5х2: l=22,97м;
Труба 3х2,5: l=21,46м;
Труба 1,60: l=25,47м.