Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод ДР.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
449.54 Кб
Скачать

3.7. Правила подання виносок

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформлювати виносками. Їх позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дається пояснення.

Текст виноски розміщують під таблицею або в кінці (внизу) сторінки та відокремлюють від таблиці чи тексту лінією завдовжки 40–50 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Порядковий номер і текст виноски починають з абзацного відступу та друкують за машинописного способу виконання дипломної роботи через один міжрядковий інтервал, за машинного, рукописного – з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Приклад

Цитата з тексту дипломної роботи:

Слово “конкуренція”1) буквально означає суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі та продажу товарів і послуг.

Відповідне подання виноски в кінці (внизу) сторінки, на якій наведено цитату:

___________________

1) Походить від латинського слова “concuro” – “зіштовхуюсь”.

3.8. Правила подання посилань та оформлення списку використаних джерел

Посилання, в бібліографічному розумінні цього слова, – вказівки на джерела інформації (книгу, статтю, документ тощо), є обов’язковими в дипломній роботі. Їх слід подавати в роботі (вступі, основному тексті, загальних висновках, можливо – в додатках) безпосередньо після цитати чи даних, що потребують такого посилання, в квадратних дужках порядковими номерами бібліографічних описів цих джерел у списку використаних джерел, а потім (через кому) – назву статті (статей).

Описи джерел мають бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут слід насамперед на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1-К-1 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Кожне джерело має бути пронумероване арабськими цифрами.

Нижче наведені конкретні приклади оформлення бібліографічних посилань у тексті дипломної роботи та списку використаних джерел.

Приклад

Цитата тексту дипломної роботи:

Термін “створення” – це правове поняття господарського права, яке включає врегульовані правом умови фактичного виникнення та легітимації підприємства в статусі правового господарюючого суб’єкта, суб’єкта права [39, с. 69–70].

Опис відповідного бібліографічного джерела, з якого взято цитату, в списку використаних джерел (чи за алфавітом, чи в порядку, за яким джерела вперше згадуються в тексті роботи) буде таким:

39. Щербина В.С. Господарське право: Навчальний посібник. – 3-є вид., перероб. та доп. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 392 с.

Якщо в дипломній роботі декілька цитат з одного джерела, то кожну з них у тексті позначають одним і тим самим порядковим номером бібліографічного опису джерела в списку використаних джерел та відповідними сторінками цього джерела, наприклад, перша цитата буде позначена:

... суб’єкта права [39, с. 69–70].

Друга цитата:

... як юридична особа [39, с. 89].

Третя цитата:

... (хоча за законом – це договірні об’єднання) [39, с. 116].

У списку використаних джерел бібліографічний опис цього джерела наводять один раз, тобто воно в списку має один порядковий номер (чи за алфавітом, чи в порядку, за яким джерела вперше згадуються в тексті роботи).

Посилання на декілька джерел у одному реченні тексту дипломної роботи мають позначатися порядковими номерами бібліографічних описів усіх цих джерел у списку використаних джерел та відповідними сторінками цих джерел, наприклад:

Конституційний контроль визначають як спеціалізовану діяльність органів державної влади, пов’язану з перевіркою відповідності правових актів конституції [10, с. 277; 36, с. 245].

Опис відповідних бібліографічних джерел, з яких узято цитату, в списку використаних джерел (за алфавітом, чи в порядку, за яким джерела вперше згадуються в тексті роботи) буде таким:

10. Конституційний контроль // Юридична енциклопедія: У 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (головн. ред.) та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 2001. – Т. 3 – 790 с.

36. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: Артек, Вища школа, 1998. – 264 с.

Посилання на нормативні акти в тексті дипломної роботи мають позначатися в квадратних дужках тільки порядковими номерами бібліографічних описів цих актів і їх джерел у списку використаних джерел без вказівки на конкретні сторінки (номери, дати) джерел і лише один раз (при першій згадці). При цьому в списку використаних джерел бібліографічний опис певного нормативного акта та його джерела наводять один раз, хоча в тексті на цей акт (його статті) є й мають бути неодноразові посилання, тобто цей акт (його джерело) в списку використаних джерел має один порядковий номер (чи за алфавітом, чи в порядку, за яким джерела вперше згадуються в тексті роботи). Наприклад, у дипломній роботі перше посилання буде позначено:

Визначення підприємства містилося в статті 1 Закону України “Про підприємства в Україні” [20].

Друге посилання:

Суб’єктами господарської діяльності також визнавалися підрозділи підприємств (ст. 7 Закону України “Про підприємства в Україні”) та інших господарських організацій.

Третє посилання:

Перелік обов’язкових відомостей, які необхідно включати до установчих документів підприємств (у тому числі господарських товариств), визначається законодавством (ст. 9 Закону України “Про підприємства в Україні”, ст. 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України “Про господарські товариства” [21]).

Відповідний бібліографічний опис нормативних актів та їх джерел у списку використаних джерел буде таким:

20. О предприятиях в Украине: Закон Украины от 27. 03. 1991 г. № 887-XII (с последующими изменениями и дополнениями)1) // Законодательство Украины о предпринимательстве (по состоянию на 15 марта 2000 г.) / Сост. Д.В. Задыхайло. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2000. – С. 27–64; Юридичний вісник України. – 2000. – 15–21 черв. (Інформаційно-правовий банк № 24); 29 черв. –5 лип. (Інформаційно-правовий банк № 26); Урядовий кур’єр. – 2000. – 6 груд. (Орієнтир № 41); Урядовий кур’єр. – 2001. – 12 лип.

21. О хозяйственных обществах: Закон Украины от 19 сентября 1991 года № 1576-XII (с последующими изменениями и дополнениями) // Законодательство Украины о предпринимательстве (по состоянию на 15 марта 2000 г.) / Сост. Д.В. Задыхайло. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2000. – С. 65–104; Юридичний вісник України. – 2000. – 15–21 черв. (Інформаційно-правовий банк № 24).

Приклад оформлення списку використаних джерел за алфавітом наведено в додатку И.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, додатки зазначають їх номери. Так, при посиланнях слід писати: “... у розділі 1 ...”, “... дивись 1.1. ...”, “... за 1.2.2. ...”, “... відповідно до 1.1.1.2. ...”, “... на рисунку 2.1. ...”, або “... на рис. 2.1. ...”, або “... (рис. 2.1.) ...”, або “... як це видно з рисунку 2.1. ...”, або “... як це показано на рис. 2.1. ...”, “... у таблиці 1.1. ...”, або “... у табл. 1.1. ...”, або “... (див. табл. 1.1.) ...”, “... у додатку Д ....”.