7. Структура творчої навчальноі діяльності

Психолого-педагогічна структура творчої навчальної діяльності дошкільників, яка враховує закономірності творчого процесу, може бути представлена у вигляді таких основних етапів:

1. Бажання, жива зацікавленість, ентузіазм, потяг до формулювання проблеми, психологічна готовність до її вирішення.

2. Наявність знань, умінь та навичок, необхідних для чіткого усвідомлення і формулювання творчого завдання.

3. Зосереджування зусиль та пошуки додаткової інформації для розв'язання завдання.

На цьому етапі завдання може бути або вирішено, або ні. Якщо завдання не вирішується, відбувається перехід до наступних етапів.

4. Інкубація. Уявний відхід від вирішення проблеми, переключення на інші види діяльності.

5. Еврика, осяяння або інсайт. Це не завжди розв'язок, а може лише перший крок до розв'язання завдання, за яким будуть необхідні інші.

6. Перевірка.

8. Навчальні та навчально-творчі задачі

Для організації навчального процесу, який сприяє розвитку творчих можливостей дошкільників, можна ефективно викорстовувати навчально,творчі завдання.

Відмінність між навчальними і навчально,творчими задачами полягає у тому, що останні виступають як специфічна форма організації змісту навчального матеріалу, яка дозволяє крім оволодіння певними знаннями, розвивати особистісні якості дошкільників, інтуїтивне мислення.

Навчальна задача як форма організації змісту навчального матеріалу передбачає діяльність дитини після того, як сформульовані мета й умови задачі.

Навчально,творча задача – це така форма організації змісту навчального матеріалу, за допомогаю якої педагог створює дошкільникам творчу стуацію, прямо чи опосередковано визначає мету, умови та вимоги до навчальної творчої діяльності, в процесі якої дошкільники активно оволодівають знаннями та вміннями, розвивають власні творчі здібності (В.І. Андрєєв).

Навчально-творча задача передбачає діяльність дитини у два етапи: формулювання проблеми та її розв'язання.

Спільне для навчальних і навчально,творчих задач полягає в тому, що: при їх розв'язанні залежно від рівня розвитку творчих можливостей дошкільників можуть створюватись як репродуктивні, так і власне творчі ситуації, а тому навчальні задачі теж можуть бути спрямовані на розвиток творчих можливостей дошкільників; обидва типи задач передбачають оволодіння певними знаннями, вміннями, навичками; їх розв'язання передбачає стадії інсайта (процес розв'язання протікає як творчий).

Одна й та сама задача може стимулювати розвиток творчих можливостей одних дошкільників і гальмувати розвиток інших.

Навчально-творчі задачі, безумовно, під силу дошкільникам на тому етапі, коли вони вже оволоділи певними знаннями, вміннями, навичками, досягли певного рівня розвитку творчих можливостей. Однак, всіх дошкільників можна залучити до розв'язання різноманітних задач, які будуть сприяти розвитку їх творчих можливостей. У цьому й полягає майстерність педагога, його професіоналізм і компетентність.

1. Задачі на виявлення протиріччя,проблемне бачення

Навчальні задачі – задачі прихованого питання, задачі на конструювання проблемних ситуацій, задачі на викриття уявних протиріч;

Навчально-творчі задачі – задачі,головоломки, задачі,проблеми, парадокси, антиномії, задачі на формулювання проблем. Так, наприклад, у школі дошкільники розв'язують чимало задач, виконують вправи, лабораторні роботи, практичні завдання, зміст яких пов'язаний з певними навчальними предметами. Але далеко не всі самостійні роботи дошкільників організуються як творчі. Творчими стають лише ті роботи, виконання яких передбачає хоч і спрямований учителем, але самостійний пошук ще невідомих закономірностей і засобів діяльності. У процесі вирішення проблеми дошкільники долають труднощі, розв'язують протиріччя між набутими знаннями і вимогами задачі, виявляють нові елементи знань, засоби оперування ними, оволодівають методами пізнання. Все це розширює їх можливості у вирішенні нових, більш складних проблем. Вибір задач для проблемного навчання залежить від специфіки змісту навчального матеріалу, а також від обсягу знань дошкільників. Ці знання повинні служити опорою для пошуку шляху розв'язання, а не підказувати цей шлях, інакше задача втратить свою творчу сутність.

2. Задачі з відсутністю повної вихідної інформації – це навчально-творчі задачі на уточнення мети, умови, вимог та обмежень; з недостатньою вихідною інформацією; з надмірною інформацією, з вихідною інформацією, що містить протиріччя; задачі, в яких практично відсутня вихідна інформація, а мета діяльності.

Так, наприклад, при проведенні лабораторних робіт дошкільників (залежно від рівня розвитку їх творчих можливостей) можна вести від пошуку відповіді на поставлене питання на основі запропонованої інструкції до самостійного формулювання задачі, висунення гіпотез, планування дослідів для перевірки цих гіпотез. У шкільній практиці поширені задачі, лабораторні і практичні роботи, в яких наведені всі необхідні дані (числа, обладнання, апаратура). Тим самим дошкільники привчаються до ситуацій, які не зустрічаються в реальному житті, бо життя є рівнянням з багатьма невідомими. Розв'язання таких завдань зводиться до підстановки відомих даних у готові формули, що не сприяє розвитку творчих можливостей дошкільників.

3. Задачі на прогнозування – навчально-творчі задачі на прогресивні екстраполяції, на регресивні екстраполяції, на безпосереднє висування гіпотези,

оригінальної ідеї.

4. Задачі на оптимізацію – навчальні задачі на вибір оптимального розв'язання; на оптимізацію процесу, функціонування об'єкта; задачі на опти,

мізацію витрат, засобів діяльності.

5. Задачі на рецензування – навчальні задачі на критичний аналіз прочитаного; на виявлення помилок; на перевірку результату; на оцінку процесу і результату діяльності.

6. Логічні задачі – навчальні задачі на описування явищ, процесів, на визначення понять, доведення; навчально_творчі задачі – аналітично-синтетичні задачі на встановлення причинно,наслідкових зв'язків.

Систематичне використання на заняттяах логічних навчальних і навчально,творчих задач забезпечує реалізацію всіх трьох типів орієнтовної основи діяльності, при цьому ураховуються особливості індивідуального розвитку кожного дитини.

7. Задачі на складання протилежних задач – навчальні задачі на пошук способу розв'язання, що є протилежним найбільш очевидному; задачі, які потребують способу розв'язання від кінця до початку.