8.Задачі на винахідливість

Навчально-творчі задачі на пошук нового конструкторського вирішення; на винахід нових конструкцій, нових засобів діяльності, нових речовин.

9. Задачі на комунікативність – навчальні задачі на розподіл обов'язків у процесі колективної діяльності за зразком; задачі на спілкування; навчально-творчі задачі – задачі на розподіл обов'язків у процесі колективної творчої діяльності; задачі на пошук засобів співробітництва.

10. Задачі на розвиток фантазії та уяви – навчально-творчі задачі – просторові задачі; задачі та завдання на описання явищ, їх наслідків і передумов.

11. Естетичні задачі – навчальні задачі на формування поглядів, смаків, естетичних критеріїв, оцінки поезії, музичних творів та ін.; навчально-творчі задачі – написання віршів, творів, пісень, музичних творів; малювання та ліплення по пам'яті або за образним сприйняттям.

Аналіз різних типів навчальних і навчально,творчих задач показує, що різні задачі сприяють розвитку тих чи інших якостей особистості, які забезпечують успіх людини у творчій діяльності.

9. Вимоги до організації творчої навчальної діяльності

Вимоги до організації творчої навчальної діяльності: ефективне використання навчального часу для підвищення рівня знань, умінь і навичок дитини; розвиток мислення дитини та оволодіння ним навичками дослідницької діяльності; одержання учнем нових ідей і результатів, узагальнень (як об'єктивно нових, так і суб'єктивно нових); прояв індивідуальних досягнень у когнітивній сфері;

створення учнем власного досвіду діяльності і апробація його на практиці.

У класах і школах, до яких відбирають дітей з високим рівнем творчих можливостей, вчителі при плануванні та організації навчально,виховного процесу або прискорюють вивчення навчального матеріалу порівняно із звичайною школою, або ідуть шляхом введення якісно іншого навчання, яке містить у собі якісно новий зміст, або по шляху стимулювання дошкільників.

У першому випадку звільняється час на вивчення більшого обсягу навчального матеріалу. В той же час є і негативний момент, який полягає у тому, що прискорення вивчення навчального матеріалу може привести до того, що в дошкільників не лишається часу на обмірковування завдань, їх розв'язання, тобто саме на саморозвиток творчих якостей.

В другому випадку забезпечується глибоке опанування предметом, вивчення великого обсягу навчального матеріалу, але застосування лише стимулювання не сприяє повною мірою ефективному розвитку творчих можливостей дошкільників.

Третій шлях – принципово нових технологій навчально-виховного процесу, шлях інноваційний, при якому створюються авторські методики викладання навчального предмету.

Розвивальні ігри

Значна роль у розвитку творчої особистості дитини належить іграм нового типу – іграм, які моделюють сам творчий процес, і в процесі яких створюються сприятливі умови для розвитку творчих можливостей дітей. Такі ігри називаються розвивальними. На відміну від традиційних форм і методів навчання, що спираються на «лівопівкульні» логічні операції – аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікація, систематизація тощо, активні форми й методи, до яких відносяться розвивальні ігри, спрямовані на психологічне розкріпачення «правопівкульних» процесів несвідомої обробки інформації, розвиток інтуїції, стимулювання «осяяння», натхнення. Створення атмосфери співтворчості, співробітництва – центральне завдання в процесі формування творчої особистості дитини. Необхідно брати до уваги те, що дітей, у яких рівномірно розвинуті всі творчі якості, майже немає. Тому у групи для розв'язання творчих завдань на основі психолого-педагогічних досліджень треба підбирати дошкільників, які б доповнювали один одного. Якщо творча група дітей формується навмання, то вона втрачає в панорамності мислення. Крім того, при організації творчої навчальної діяльності дошкільників необхідно враховувати, щоб творчі групи були оптимальні за кількісним складом, бо кількість членів групи при розв'язанні творчих завдань не завжди переходить у якість.

Підготовка вихователя до застосування розивальних ігор у навчально-виховному процесі включає такі етапи: відбір ігор, які за формою і змістом проведення найбільш вдало відповідають конкретному предмету; розподіл ігор за окремими темами вивичення навчального матеріалу; розробка змісту ігор; виготовлення (у разі необхідності) матеріалу для проведення гри; розробка сценарію і визначення часу, необхідного для проведення гри; застосування ігор у навчально,виховному процесі; аналіз наслідків та коректування ігор.

Розвивальні ігри сприяють розвитку різних інтелектуальних якостей, а саме: уваги, пам'яті, особливо зорової; вміння знаходити закономірності, класифікувати та систематизувати матеріал; здатності до комбінування; вміння знаходити помилки й недоліки; просторового уявлення; здатності передбачати наслідки власних дій тощо.

Головна особливість розвивальних ігор полягає в тому, що при їх застосуванні один з основних принципів навчання – від простого до складного – об'єднується з принципами організації творчої діяльності – самостійно за здібностями, своїм темпом діяльності. За таких умов дитина може наближатися до оптимальної реалізації своїх можливостей. Розвивальні ігри, що їх можна використовувати для проведення нестандартних занять з дошкільниками та під час проведення позаурочної роботи з дошкільниками початкових класів, наведені в працях Б.П. Нікітіна, який довів, що розвивальні ігри можна застосовувати для розвитку дітей з самого раннього віку і сформулював характерні особливості розвивальних ігор для малюків.