Т е м а 9. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину)

1. Мірошниченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення //Право України. – 1997.- №7. – С. 23-24, 29.

2. Мороз В. Про юридичну оцінку суспільно-небезпечних вчинків, скоєних підлітками віком від 11 до 14 років // право України. – 1999. - №9. – С. 72-75.

3. Музика А.А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. - 1998. - №4. – С. 38-41.

4. Стрельцов Є.Л. Спеціальний суб’єкт злочину у новому Кримінальному кодексі України//Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. між нар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовтн. 2001 р. – К. – Х., 2002. – С.59-61.

5. Тузов А., Тузов Д. Неусвідомлене в механізмі антигромадської поведінки // Право України. – 1999. - №8. – С. 86-90.

Тема 10. Суб'єктивна сторона злочину

1. Борисов В.І. Необережність та її види: Текст лекції. - Харків: ЮІ, 1991. – 23 с.

2. Воробей П.А. теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. – К., 1997. – 184 с.

3. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. – К: Юрінком інтер, 1999. – 240 с.

4. Иванов Н.Г. Принцип Субъективного вменения и его реализация в УК // Государство и право. – 1999. - № 10. – С. 52-58.

5. Осика І. Сафронов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. - 1997. - №3. – С. 51-52.

6. Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений. - М. 2001. – 134 с.

7. Савченко А. Практичне значення мотиву злочину: результати наукового дослідження // Право України. – 1999. - № 1. – С. 99-102.

8.Савченко А. Психолого-юридичний аналіз проблеми мотиву злочину // Право України. – 1998. - № 3. – С. 82-86.

Т е м а 11. Стадії вчинення умисного злочину

1. Баулін Ю.В. Деякі принципові новели Загальної частини Кримінального кодексу України та проблеми їх застосування // Правова держава. Щорічник наукових праць. – Вип.. тринадцятий. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С.313.

2. Тихий В. П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекцій. - Харків, 1996.- 46 с.

3. Тихий В.П. Проблеми застосування норм Кримінального кодексу України про стадії злочину// Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. між нар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовтн. 2001 р. – К. – Х., 2002. – С.56-59.

4. Тихий В.П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 261-263.

Тема 12. Співучасть у злочині

1. Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями // Вісник Верховного суду України. – 2001. - №1. – С.29-40.

2. Кваша О. Об’єктивні ознаки діяльності організатора злочину // Право України. – 1999. - № 1. – С.106-108.

3.Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Науково-практичний посібник. – К.: Вища школа, 2001. – 96 с.

4. Хавронюк М.І., Мельник М.І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації // Право України. – 2000. - №4.

Тема 13. Множинність злочинів

1. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.

2. Бірюченський О., Роцька Т. Рецидивна злочинність: упущення при розслідуванні та розгляді кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики. - 1996. - №6. – С.7-11.

3. Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання: Монографія / За заг. ред. проф. Тютюгіна В.І. – Харків: “Фінн”, 2008. – 336 с.

4. Скоков С. рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Право України. - 1999. - №2. – С. 84-85, 91.