- •1. Декартів добуток множин. Відношення. Властивості бінарних відношень. Відношення еквівалентності. Відношення строгого і нестрогого порядку і зв’язок між ними.
- •2.Системи лінійних рівнянь
- •2.Системи лінійних рівнянь
- •3.Матриці і дії над ними. Обернена матриця. Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •Нормальна форма матриці. Діагональна і жорданова форми матриць.
- •5. Многочлени, їх звідність. Ділення многочленів. Корені многочленів. Теорема Вієта.
- •6. Многочлен від багатьох змінних.Симетричні многочлени. Результант. Дискримінант.
- •7. Многочлени над числовими полями. Основна теорема теорії многочленів.
- •8. Лінійний простір. Приклади лінійних просторів. База, вимірність, інваріантність вимірності.
- •9.Лінійні оператори. Характеристичне рівняння, спектр, слід, мінімальний многочлен, власні значення і власні вектори лінійного оператора.
- •10. Лінійні оператори у евклідових і унітарних просторах. Ортогональні, унітарні, самоспряжені, нормальні оператори.
- •11. Квадратична форма. Додатньо і від’ємно визначені квадратичні форми. Закон інерції квадратичних форм. Критерій Сильвестра.
- •12. Зведення квадратичних форм до канонічного виду.
- •13. Поняття групи, підгрупи. Циклічні групи. Фактор-група.
- •14. Морфізми груп. Теорема про гомоморфізм груп. Ізоморфізм груп. Теорема Келі.
- •15. Поняття кільця, поля. Види кілець. Кільце квадратних матриць, кільце класів лишків, кільце многочленів.
- •16. Поле. Характеристика поля. Поле раціональних дробів. Побудова скінчених полів з допомогою фактор-кілець.
- •17 . Визначники. Ранг матриці
6. Многочлен від багатьох змінних.Симетричні многочлени. Результант. Дискримінант.
Многочленом від багатьох змінних над деяким полем (чи цілісним кільцем ) називається сума скінченої кількості членів із коефіцієнтами поля (кільця ). Вважаємо, що многочлени не містить подібних членів і жоден з його коефіцієнтів не дорівнює нулю. Два многочлени від змінних називаються рівними, якщо рівними є їх коефіцієнти при однакових членах. Степенем по відношенню до змінної називається найвищий показник з яким входить до членів многочлена. Степенем многоч називається сума показників .Степенем многоч називається найбільший із степенів многоч. Якщо всі члени многоч. від змінних мають однаковий степінь , то многоч. називають однорідним многоч. степеня .
Многоч. із називається симетричним многоч. відносно невідомих , якщо він не змінюється при довільних перестановках змінних.
; ; …. , елементарні симетричні многочлени.
Властивості симетричних многоч.
Сума, різниця, добуток симетричних многоч. над полем є симетричний многоч. над полем .
Якщо симетричний многоч. містить деякий член , то він містить і член утворений із даного довільною перестановкою показників .
Доведення випливає із означення симетричних многоч. і того, що перестановка показників рівносильна перестановці змінних.
Наслідок: Якщо вищий член симетричного многоч., то .
Вищий член довільного симетричного многоч. можна подати як вищий член добутку елементарних симет. многоч. Якщо вищий член многоч. , то він співпадає із вищим членом наступного многочлена .
Доведення: Оскільки вищий член добутку симетр. многоч. дорівнює добутку вищих членів кожного співмножника, то знайдемо вищі члени співмножників і їх добуток.
.
Вищий член : . Кінець доведення.
Спадна послідовність ненульових симетр. многоч. є скінченною.
Результант. Поняття результанта многоч. можна застосувати для знаходження спільних коренів декількох многоч. від змінних. Нехай дано таке розширення поля в якому має всі свої корені , а многоч. , має всі свої корені .
Елемент поля називається результантом многочленів .
Теорема: володіють спільними коренями в полі тоді і тільки тоді, коли їх результант дорівнює нулю. Довед. випливає із безпосередньої підстановки рівних коренів.Вираз(що вище записаний) для результанта містить усі корені обох многочленів, тому є не практичний. Запишемо ще один вираз для результанта, який містить тільки коефіцієнти даних многочленів: Це форма Сильвестра.
Дискримінант. Розглянемо при яких умовах многоч. го степеня з кільця має кратні корені. Нехай має всі свої корені .Серед цих коренів рівні будуть тоді і тільки тоді, коли дорівнює нулю добуток або .Цей вираз називають дискримінантом многочлена .Обчислюють дискримінант за зручнішою формулою, через .
7. Многочлени над числовими полями. Основна теорема теорії многочленів.
Розміщення дійсних коренів многочлена.
Розглянемо многочлени
Теорема(основна теорема теорії многочленів)
Кожен многочлен, степінь якого більший за одиницю є звідним у полі комплексних чисел.
Доведення: нехай . Одна із теорем твердить, що існує хоча б один комплексний корінь такого многочлена. Позначимо його . Тоді . , теж є многочленом з комплексними коефіцієнтами, як частка двох многоч. з комплексними коефіцієнтами. має степінь ; -степінь одиниця; - . Отже – звідний. Теорему доведено.
Наслідки: 1 Многоч. незвідний у полі комп. чисел тоді і тільки тоді, коли його степінь дорівнює одиниці. 2 Кожний многоч. го степеня над полем комплекс. чисел розкл. на лінійні множники. 3 Многоч. го степеня має у полі компл. чисел точно коренів.
Розміщення дійсних коренів многочлена.
Усі корені многоч. знаходяться в середині круга із центром в поч. координат і радіусом , де .Всі дійсні корені многоч. знаходяться в інтервалі .
Теорема(спосіб Ньютона)
Число М є верхньою межею додатних коренів многочлена ,якщо при многоч. приймає додатні значення, а всі його похідні мають невід’ємні значення.
Доведення: Розкладемо в ряд Тейлора за степенями .
= , де степінь
,
. Отже є дійсною межею дійсних коренів многоч. Теорему доведено.
Для того , щоб звузити межі між якими знаходяться дійсні корені многочлена, потрібно окремо знайти нижні та верхні межі додатніх і від’ємних коренів. Потрібно знайти 4 числа . Всі додатні корені лежать в інтервалі , а всі від’ємні - .
Виявляється, що досить вміти знаходити тільки одне із записаних 4-ох чисел. Наприклад, всі інші межі можна знайти як верхні межі додатних коренів інших допоміжних рівнянь. Наприклад, в рівнянні заміною отримаємо рівняння .Якщо верхня межа додатних коренів рівняння , то
, ,
Використаємо наступну заміну , отримаємо нове рівняння корені якого зв’язані з коренями початкового рівняння формулою .Якщо всі додатні корені ,то будуть всіма від’ємними коренями .
, , .