Вступ

Легка промисловість – це галузь, до складу якої входить сукупність галузей виробництва і підприємств, які виготовляють головним чином речі народного вжитку: тканини, білизняний та верхній трикотаж, хутро, взуття, швейні та галантерейні вироби. До її складу входять 17 підгалузей, вона забезпечує роботою майже 260 тис. чоловік, більшість з них становлять жінки – трудівниці, а це дуже важливо для розв'язання проблеми зайнятості у суспільстві.

Швейна промисловість – одна із крупних галузей легкої промисловості – покликана задовольняти безперервно зростаючі потреби людини у різних добротних та гарних виробів.

Вона розвивається разом із економікою нашої держави і проходить з нею весь шлях становлення в умовах реформування.

Найголовніша проблема розвитку промисловості – це стан внутрішнього ринку, який має тенденцію до погіршення:

• Засилля на внутрішньому ринку імпортних товарів легкої промисловості, в тому числі із заниженою митною власністю на товари

Second hand, імпорт яких спочатку 2008 року зростає (на 2, 3% збільшився) по 5 виробів на кожного жителя;

• Відсутність ефективного власника, який інвестує капітал для довгострокового функціонування підприємств, а не для його перепродажу, перепрофілювання або повної ліквідації;

• Відсутність сприятливих умов для закупівлі технологічного устаткування, яке розробляється в Україні;

• Розкрупнення швейних підприємств на дрібні виробництва, що переходять на єдиний податок, або у тіньове виробництво.

Для підвищення ефективності виробництва впроваджують раціональні технологічні конструкції одягу, що забезпечують підвищення продуктивності праці на 10-35% в результаті зниження ручних робіт, використання високоефективних клейових матеріалів, уніфікацій деталей, вузлів, конструктивних ліній. Уніфікування та стандартизація деталей та вузлів забезпечує скорочення витрат на розробку технічної документації, підвищує рівень механізації та автоматизації технологічних процесів, якість праці та продукції.

Споживача потрібно завоювати насамперед якістю й доступними цінами. Потрібно використовувати свої сировинні ресурси, вітчизняну фурнітуру, сертифікувати не вироби, а сировину, всіляко відстоювати свої національні інтереси.

Розширення виробництва товарів народного вжитку, покращення їх якості, швидкий розвиток усіх послуг розглядається як незмінні умови підйому життєвого рівня населення на якісну нову, більш високу ступінь.

Виробництво товарів для населення повинно базуватися на використанні досягнень науково – технічного прогресу, які дозволяють не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але й розширити їх асортимент.

Технологія сучасної швейної промисловості все більше стає механічною, її ефективність перш за все залежить від обладнання: двохголкових машин для збірки кишені, бретелей, поясів; напівавтоматів для пришивання фурнітури, виготовлення петель, виконання коротких та довгих швів; прасувальних ліній, які оснащені приладами для подачі технологічного пара і вакуум – підсосами, багатопозиційних пресів для клейової обробки деталей.

Поширене використання хімічних термопластичних волокон і передбачає більш широке використання ультразвукової та високочастотної зварки, термопечатки для нанесення оздоблювальних малюнків.

Удосконалення процесів підготовчо – розкрійного виробництва спрямовано на використання довгометражних секційних настилів з використанням настилочних машин, розкрій настилів з використанням світлокопій, широке використання електроскладок й нормування расхода матеріалів, механізацію та автоматизацію вантажно – розвантажувальних робіт.

Для сучасного етапу економічного розвитку України характеристикою є необхідність швидкої зміни технологічних процесів та асортименту конструктивно – спроможності продукції. В зв'язку з цим сучасне підприємство мають сучасно адаптуватися до умов випуску конкретно спроможної продукції. В наш час проводяться роботи по створенню комплексно – механізованих та автоматизованих ліній з програмним керуванням ріжучими інструментами для розкрою текстильних матеріалів, розробляються системи планування й керування підготовчо – розкрійним виробництвом на швейних підприємствах за допомогою ЕВМ.

Почали впроваджуватися комплексно – механізовані поточні лінії третього покоління, які характеризуються високопродуктивними приладами програмного керування (мікропроцесорами),автоматичного знімання та укладання в пачки деталей, авто зупинка голки в заданому положенні та ін. Впроваджуються прилади програмного забезпечення у процесах волого – теплової обробки.

Легка промисловість в Україні була, є і залишатиметься однією з найважливіших провідних галузей народного господарства. Вона відіграє значну роль у формуванні загального економічного потенціалу України і призначена задовольняти повсякденні потреби людини. Кожного дня велика кількість громадян користується товарами легкої промисловості.

З кожним роком споживачі товарів легкої промисловості все більше уваги звертають на якість виготовлення виробів. З цією метою для кращої якості крою, економії сировини впроваджують засоби автоматизації розкроювання і настилання тканин. Продуктивність автоматизованої розкрійної системи еквівалентна 6 – 17 ручним розкрійним машинам, якість деталей, які викроєні автоматизованим комплексом вища, ніж за розкроювання вручну. Автоматизоване розкроювання дає змогу звести до мінімуму й проблеми зі злипанням деталей, що спостерігається за розкроювання вручну низки тканин. Взагалі, швейне устаткування – це не просто окрема машина чи розкрійний ніж, це велика багатокомпонентна система, що складається з устаткування, витратних матеріалів, допоміжних пристроїв, які розширюють базову функціональність основного устаткування, електродвигунів, розроблення і встановлення технологічних ліній і гарантійного обслуговування.

Не менш важливим в легкій промисловості є льонарство. За даними Всесвітньої продовольчої організації, потреба в продукції, що виготовлена з льону на світовому ринку є високою і стабільною. Останні міжнародні та вітчизняні текстильні виставки показують, що вироби з вмістом лляних волокон користуються підвищеним попитом, а також гармонічно поєднуються з наймоднішими сучасними стилями.

Завдяки легкій промисловості збільшуються мережа сучасних виробництв, які адаптовані до світових стандартів і це дуже добре впливає на розвиток і розширення внутрішнього ринку країни.

Однією з найважливіших позитивних рис у роботі легкої промисловості, є те, що українські підприємства зберігають свої позиції на зовнішньому ринку, що свідчить про конкурентоспроможність їхньої продукції на ринках розвинених країн Європи. Найбільша частина товарів легкої промисловості експортується в Італію, Німеччину, Росію, Польщу і Білорусь.

ВСТУП

Протягом усієї історії існування людського суспільства люди створювали для себе одяг, і кожне наступне покоління вносило свій вклад в цей безперервний процес. Причому процес цей творчий, без кінцево різноманітний і доступний для більшості людей. Кожна людина може проявляти тут фантазію, розуміння прекрасного і свою майстерність.

У всі часи одяг служив не тільки для захисту від погоди, дуже важливим були його соціальні і естетичні функції. По костюму завжди можна було здогадатися про положення в суспільстві, роду заняття його власника. За допомогою одягу людина може змінити свій зовнішній вигляд, приховати недоліки, підкреслити переваги фігури.

Не менш важливе значення у створенні одягу відіграє конструювання одягу, а також конструктивні лінії. Це лінії які створюють основну форму деталей. Часто конструктивні лінії служать декоративним цілям.

Швейна промисловість займає особливе місце в поповненні споживчого ринку товарами народного вжитку. На даний час іде активний процес формування нових структур промисловості ринкового типу: функціонують різні концерни, асоціації, акціонерні об’єднання і інші структури, які об’єднають підприємства легкої і місцевої промисловості.

Підприємства швейної промисловості забезпечують випуск продукції не тільки побутового, але й спеціального призначення для інших галузей народного господарства.

Виготовленням одягу займаються не тільки промислові підприємства, але і ательє, які працюють за індивідуальним замовленням населення. Галузеві підприємства, які виготовляють одяг характеризуються високим рівнем техніки, технології і організації виробництва, що пред’являє високі вимоги до працюючих на цих підприємствах.

Для того щоб виготовити сучасний швейний виріб, необхідно володіти знаннями по моделюванню і художньому оформленні одягу, конструюванню одягу і технології швейного виробництва, так, як всі ці дисципліни взаємопов’язані і являються послідовними етапами процесу створення сучасного одягу.

Асортимент одягу безперервно поповнюється за допомогою виробництва нових видів матеріалів, виникненню нових технологій і професій, нових естетичних потреб. Протягом останніх років відбулися сталі позитивні зрушення в динаміці економічного розвитку України, зміцнилися міжгалузеві зв’язки у базових галузях, активізувалися інвестиційні процеси. Разом з тим надзвичайно важливим і відповідальним завданням Уряду є забезпечення зростання добробуту населення. Легка промисловість є однією з найбільш соціально вагомих галузей народного господарства, адже вона є провідною з виробництва товарів народного споживання, серед яких тканини усіх видів, швейний і трикотажний одяг, взуття, шкіргалантерея, фурнітура, фарфоровий посуд та іграшки. Вітчизняна легка промисловість має значний потенціал, вона має позитивні темпи росту виробництва промислової продукції. За останні роки стабільно зростають інвестиції в національну легку промисловість.

Отже, легка промисловість України в останні роки стабільно нарощує обсяги виробництва, поступово повертаючи свої позиції на внутрішньому ринку, а також збільшує поставки товарів легкої промисловості на експорт.

В даному дипломному проекті буде розроблятися модельна конструкція з виготовлення сукні вечірньої, з метою запуску у виробництво модної, молодіжної моделі що дасть змогу наситити внутрішній та зовнішній ринок продукцією, яка б задовольняла естетичні та матеріальні потреби споживача.

Вступ

Перед працівниками швейної промисловості країни стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах.

Розширення випуску товарів для населення, поліпшення їх якості, швидкий розвиток всіх видів послуг розглядають як незмінну вимогу підйому життєвого рівня населення на якісно новий, більш високий ступінь.

Випуск товарів для населення повинен базуватися на використовуванні досягнень науково-технічного процесу, який дозволяє не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але і розширити їх асортимент.

Перед легкою промисловістю стоять задачі більш повного задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості і розширення асортименту міжсезонного одягу з застосуванням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів і комплектів. А одним із найпоширеніших завдань в роботі по розширенню асортименту швейних виробів являється : розвиток і зміцнення співробітництва між будинками моделей і підприємствами суміжних галузей промисловості, які виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення, прикладні матеріали.

При виконанні поставленої мети значна роль належить правильній організації художнього проектування виробів, призначених для промислового виробництва. Художнє проектування визначає подальше життя виробів.

Результатом правильно організованого процесу художнього проектування (дизайну) являється його продукт - вибір, оптимально вирішений з точки зору технології, економіки і естетики.

Найбільшої сили естетичне виховання досягає лиш тоді, коли увесь предметний світ, оточуючий людину, буде пронизаний красотою, гармонією, коли культура в поведінці і одягу стане нормою. Постійне поповнення асортименту і підвищення естетичного рівня швейних виробів - це єдина мета, яка згуртовує колективи будинків моделей одягу і суміжних підприємств.

В результаті нової проведеної правлінням структурної перебудови народного господарства в країні складається принципово нові економічні відносини.

Програма технічного процесу переоснащення галузі заторкнула взагалі великі об'єднання і підприємства і це стало причиною відставання технічної інформаційної бази будинків моделей, адже розвиток моди і асортименту конкурентна здібність продукції, яку не можна уявити без нових тканин і матеріалів, висококваліфікованих спеціалістів. Зараз, безпосередньо на підприємствах легкої промисловості повинні вирішуватися всі питання зв'язані з виробництвом товарів, матеріально-технічним забезпеченням, збутом, експортом. Тому, діяльність правління і галузевих органів правління водночас направляється на покращення матеріального положення підприємств, з метою підвищення ефективності виробництва і реалізації товарів, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках.

Ріст об'єму швейних виробів і покращення якості виготовленого одягу знаходяться в прямій залежності від подальшої вдосконаленості технологічних процесів, обладнання підприємств новою високоефективною технікою вдосконаленості структури і управління виробництвом, організація праці, раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, впровадження досягнень науки і техніки, покращення якості роботи в усіх ланках виробництва.

При виконанні поставлених завдань значне місце належить правильній організації художнього проектування виробів, призначених для промислового виробництва. Художнє проектування в більшості випадків визначає майбутнє "життя виробів" .

В поняття "якості виробів" входить і модна новизна їх, і сучасність матеріалів, і рівень промислового виготовлення.

В останні роки швейна промисловість стала все більше перетворюватися в високоефективну галузь.

Кожен рік на підприємствах впроваджуються більш як сто тисяч одиниць нового обладнання, забезпечуються підприємства новою технікою, яка супроводжується механізацією виробництва. Особливо важливу дію набуває мікропроцесорна техніка, автоматичні маніпулятори і роботи.

Вступ Легка промисловість з року в рік розвивається з економікою нашою держави і проходить з нею весь шлях ставлення в умовах реформування. Темпи зростання виробництва за останні 3 роки були одними з найважчих поміж інших галузей: 1999р – 123,7%, 2000р – 150,5%, 2001р – 110,2%. Однак цього року не вдалося досягти минулорічних обсягів виробництва. Роботу підприємств значно ускладнює те, що країну заполонила величезна кількість товарів нелегального виробництва, які ввезені без оплати мито, а також знецінених товарів, які були в користуванні. Як наслідок, у 2002 році в легкій промисловості уповільнились темпи зростання обсягів виробництва. Існують два шляхи врегулювання незадовільного стану справ у галузі. Перший – пошук і реалізація резервів зниження собівартості продукції, завдяки запровадженню прогресивних енергозберігаючих і виробничих технологій. Другий – пошук додаткових резервів, збільшення доходності від реалізації виробленої продукції. Усім керівникам необхідно змінити ставлення до якості управління, освоїти науку сучасного маркетингу. Потрібно знати реальну кон’юнктуру ринку, науково обґрунтувати прогнозування та перспективи. Моніторинг економічного стану підприємств галузі свідчить, що вижити можуть тільки ті підприємства, які швидко реагують на попит ринку, розширюючи свій асортимент і постійно підвищуючи якість продукції. Провідні підприємства сьогодні здебільшого орієнтуються на ті зовнішні ринки, де вироби з українською маркою користуються значним попитом. З кожним роком завойовує дедалі більше прихильників трикотажна галузь завдяки різноманітному асортименту, високій якості та гарному товарному вигляду продукції. Україна активно готується до інтеграції в Європейську спільноту і до вступу в СОТ. Легка промисловість є прикладом галузі, яка, за прогнозами спеціалістів, зазнає майже виключно позитивного впливу від цього. Членство України в СОТ має забезпечити зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на ринки розвинених країн. Як наслідок підвищення конкурентоспроможності української продукції. Однак, занурюючись в стратегічні напрямки, не слід забувати і про інші аспекти державної діяльності. Серед них удосконалення фінансово-кредитного забезпечення, розвиток вітчизняного машинобудування для легкої промисловості, запровадження зручних схем розрахунків за придбану вітчизняну та імпортну техніку. Починаючи з далекого минулого, одяг незмінно супроводжує людину. По формі та покрою одягу використаних матеріалів можна зробити висновок про образ життя людини, про кліматичні умови, в яких вона живе, про культурний рівень та рівень матеріального забезпечення. Особливим завданням легкої промисловості на даний момент є випуск якісних виробів, які відповідатимуть модним тенденціям. Для успішного вирішення цього завдання потрібно постійно вдосконалювати процес проектування одягу на етапі конструювання, так як саме на цьому етапі закладаються всі якісні і кількісні характеристики майбутнього виробу. Проектування в сучасному розумінні - це сукупність робіт над створенням зразку нового виробу, техніко - економічні розрахунки і обгрунтування, створення ескізів моделей, виготовлення та випробування дослідних зразків. Для вдосконалення роботи промисловості та торгівлі по розширенню асортименту та підвищення рівня якості систем моделей жіночого легкого одягу потрібне поглиблене знання про формування потреб та вимог до одягу, методів управління асортиментом і рівнем якості одягу в сфері виготовлення та обертання.

При всій різноманітності форм сучасного одягу, можна вибрати чотири силуети, які на протязі останніх десятиріч постійно в моді: прямий, напів - прилягаючий, приталений, трапецевидний. Кожен має декілька варіантів, більш об'ємних або більш спокійних, класичних. Умовно - ідеальна фігура сучасної моди з'єднює в собі риси жіночності і спортивності: прямі розвернуті плечі, м'яко округлені груди, гнучка талія, овальна лінія бедер, граціозна хода. До тридцятих років нашого століття в моді завжди був лиш один силует. При такій моді в один і той же силует повинна була втиснути себе жінка любої форми. Різноманітність одягу вирішувалась тільки тканинами і оформленням.

Сучасна мода, благополучна різноманітністю форм. Вона дає широку можливість для вибору, а також сучасна мода надає нам широкий асортимент швейних виробів і покращення їх якості, здійснюється завдяки використанню нових - сучасних матеріалів, покращення зовнішнього оформлення одягу у відповідності до тенденцій моди, вдосконалення конструкцій виробів, технологій їх виготовлення і впровадження комплексної системи керування якістю продукції.

ВСТУП

Протягом усієї історії існування людського суспільства люди створювали для себе одяг, і кожне наступне покоління вносило свій вклад в цей безперервний процес. Причому процес цей творчий, без кінцево різноманітний і доступний для більшості людей. Кожна людина може проявляти тут фантазію, розуміння прекрасного і свою майстерність.

У всі часи одяг служив не тільки для захисту від погоди, дуже важливим були його соціальні і естетичні функції. По костюму завжди можна було здогадатися про положення в суспільстві, роду заняття його власника. За допомогою одягу людина може змінити свій зовнішній вигляд, приховати недоліки, підкреслити переваги фігури.

Не менш важливе значення у створенні одягу відіграє конструювання одягу, а також конструктивні лінії. Це лінії які створюють основну форму деталей. Часто конструктивні лінії служать декоративним цілям.

Швейна промисловість займає особливе місце в поповненні споживчого ринку товарами народного вжитку. На даний час іде активний процес формування нових структур промисловості ринкового типу: функціонують різні концерни, асоціації, акціонерні об’єднання і інші структури, які об’єднають підприємства легкої і місцевої промисловості.

Підприємства швейної промисловості забезпечують випуск продукції не тільки побутового, але й спеціального призначення для інших галузей народного господарства.

Виготовленням одягу займаються не тільки промислові підприємства, але і ательє, які працюють за індивідуальним замовленням населення. Галузеві підприємства, які виготовляють одяг характеризуються високим рівнем техніки, технології і організації виробництва, що пред’являє високі вимоги до працюючих на цих підприємствах.

Для того щоб виготовити сучасний швейний виріб, необхідно володіти знаннями по моделюванню і художньому оформленні одягу, конструюванню одягу і технології швейного виробництва, так, як всі ці дисципліни взаємопов’язані і являються послідовними етапами процесу створення сучасного одягу.

Асортимент одягу безперервно поповнюється за допомогою виробництва нових видів матеріалів, виникненню нових технологій і професій, нових естетичних потреб. Протягом останніх років відбулися сталі позитивні зрушення в динаміці економічного розвитку України, зміцнилися міжгалузеві зв’язки у базових галузях, активізувалися інвестиційні процеси. Разом з тим надзвичайно важливим і відповідальним завданням Уряду є забезпечення зростання добробуту населення. Легка промисловість є однією з найбільш соціально вагомих галузей народного господарства, адже вона є провідною з виробництва товарів народного споживання, серед яких тканини усіх видів, швейний і трикотажний одяг, взуття, шкіргалантерея, фурнітура, фарфоровий посуд та іграшки. Вітчизняна легка промисловість має значний потенціал, вона має позитивні темпи росту виробництва промислової продукції. За останні роки стабільно зростають інвестиції в національну легку промисловість.

Отже, легка промисловість України в останні роки стабільно нарощує обсяги виробництва, поступово повертаючи свої позиції на внутрішньому ринку, а також збільшує поставки товарів легкої промисловості на експорт.

В даному дипломному проекті буде розроблятися модельна конструкція з виготовлення сукні вечірньої, з метою запуску у виробництво модної, молодіжної моделі що дасть змогу наситити внутрішній та зовнішній ринок продукцією, яка б задовольняла естетичні та матеріальні потреби споживача.

3*Виробництво - це процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства.

Виробничий процес є послідовною зміною стану предмета праці при перетворенні його з матеріалів і сировини в продукт із заздалегідь заданими властивостями, що здійснюється у просторі і часі.

Все різноманіття виробничих процесів можна поділити на добувні; хімічні; процеси, спрямовані на зміну макро- і мікроструктури предметів праці; процеси, спрямовані на зміну розмірів і форм предметів праці.

Організація виробничого процесу являє собою систему заходів з поєднання й узгодження взаємодії засобів праці, предметів праці і власне праці у часі і просторі для виробництва продукції необхідної якості в потрібній кількості і при ефективному використанні виробничого потенціалу.

Розрізняють суспільні і внутрішньовиробничі форми організації виробництва. На підприємстві виділяють такі рівні організації виробничого процесу: організація процесу на робочому місці, внутрішньо цехова організація виробництва і міжцехова організація виробництва.

Аналіз будь-якого процесу (виробничого, технологічного) дозволяє встановити, що він може бути простим чи складним, основним чи допоміжним, побічним чи підсобним, підготовчим чи заключним.

Частина виробничого процесу, що містить цілеспрямовані дії по зміні певного стану предметів праці, називається технологічним процесом, а закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці, - технологічною операцією.

Сукупність технологічних операцій і пов'язаних з ними операцій переміщення предметів праці і контрольно-облікових операцій утворює виробничі процеси.

1.Типи виробництва

Форми і методи організації виробництва па окремо взятому підприємстві обумовлені типом виробництва. Під організаційним типом виробництва розуміють сукупність ознак, властивих одному підприємству, і таких, що відбивають:

• широту або вузькість номенклатури продукції, що випускається;

• сталість або мінливість номенклатури продукції, що випускається;

• універсальність або спеціалізацію виробничих підрозділів, устаткування або робочих місць;

• кількість продукції даної номенклатури.

У свою чергу, тип виробництва формується в залежності від переважаючих на підприємстві виробничих процесів з урахуванням техніко-економічних і організаційних особливостей.

За сполученням зазначених ознак розрізняють три основні типи виробництв: масове, серійне й одиничне.

Показником типу виробництва є коефіцієнт закріплення операції за одним робочим місцем &30, Якщо коефіцієнт закріплення:

• <10, то виробництво відноситься до масового або крупно серійного;

• то виробництво відноситься до середньо-серійного;

• то виробництво відноситься до дрібносерійного.

В одиничному виробництві коефіцієнт k30 не регламентується.

Коефіцієнт закріплення операцій (k30) - де відношення сукупності всіх технологічних операцій, що підлягають виконанню протягом місяця, до числа робочих місць.

У принципі на будь-якому підприємстві можуть зустрічатися форми організації виробництва всіх трьох типів. Так, наприклад, на машинобудівних підприємствах складання здійснюється за типом масового виробництва, виготовлення складальних одиниць - за серійним, а ряд процесів може здійснюватися як дрібносерійне або навіть одиничне виробництво.