Трелювання деревини

Трелювання – це переміщення деревини від місця звалювання до лісонавантажувального пункту.

1. По виду тягової сили трелювання поділяється:

Гужове – це трелювання з допомогою коней, волів (при необхідності, коли треба зберігати підріст) На трелюванні використовуються спокійні коні, підковані на чотири ноги. Робітник, який обслуговує коней повинен іти ззаду деревини. Влітку на схилах крутизною більше 15º коні повинні іти на відстані не ближче 100 м. Взимку на схилах крутизною більше 10º, коні повинні іти на відстані 200 м.

Механізовані трелювання – це трелювання тракторами, лебідками, канатно-блочними установками. Гусеничні трактори дозволяється використовувати влітку в суху погоду на схилах крутизною до 25º, взимку і в дощ до 15º. Колісні трактори дозволяється використовувати при трелюванні на підйом, на схилах крутизною до 7º. При трелюванні на спуск влітку, в суху погоду на схилах до 17º, взимку і в дощ – 13º.

2. По виду деревини, що трелюється трелювання поділяється:

1. Трелювання деревами;

2. Трелювання хлистами;

3. Трелювання сортиментами.

3. По способу переміщення трелювання поділяється:

   1. Трелювання волоком;

   2. Трелювання в напівпідвішеному стані;

   3. Трелювання в підвішеному стані (за допомогою канатно-блочних установок);

   4. Трелювання в напівнавантаженому стані;

   5. Трелювання в навантаженому стані. (в Україні не використовують)

Якщо деревина трелюється деревами, а відвантажується круглими

сортиментами, то технологічний процес складається із:

1. очистка дерев від гілля – (гілкорізна машина пересувна, бензопили, бензогілкорізи, електропили, електрогілкорізи, сокири)

2. складання порубочних решток (вручну)

3. розмітка хлистів (з допомогою рулетки, метра, мірки, сокири)

4. розкряжування (бензопилами, електропилами)

5. сортування-штабелювання (вручну, з допомогою тракторів обладнаних гідрозахватом, тракторними навантажувачами, тракторними екскаваторами, у якого замість ковша є гідрозахват або трос)

6. навантаження (вручну, тракторами навантажувачами, автомобільними кранами, тракторними екскаваторами з тросом або гідрозахватом, самонавантажуючими автомобілями типу: ЛТ-24, ЛТ-25, з допомогою щелепних навантажувачів. На верхньому складі викотристовують тільки пересувні машини і механізми.

Приймання заготовленої продукції.

Приймаються ділові сортименти більше 2 м, а також кряжі, ділові сортименти цінних порід будь-яких розмірів. Приймання здійснюється поштучно. Облік ведеться в щільних м³.

Здійснюється приймання слідуючим чином: окремо обмірюється продукція різних порід, різного призначення. У кожного сортимента визначається довжина з точністю до 1 см із заокругленням до першої стандартної довжини, і діаметр в верхньому відрізі без кори, фактичний діаметр заокруглюється до стандартного, потім визначають сорт. Дані обліку заносять в перелікову відомість, де ведеться точкування сортиментів окремо по породах, довжині, діаметру, сорту, призначенню. На верхній торець кожного сортименту наноситься маркування і ставиться приймальне тавро. Дані з перелікової відомості заносять в щоденник приймання заготовленої продукції. В щоденнику майстер ставить підпис, що він здав лісопродукцію.

При прийманні дров’яної деревини до 3-х метрів і ділових до 2-х, крім кряжів і ділових сортиментів цінних порід облік проводиться в складочних м³ з послідуючим переводом у щільні м³ (за коефіцієнтом 0,7). Деревина складається в стоги, де вимірюється висота через кожен 1 м довжини.

На торцьовій частині дров ставиться приймальне тавро. Об’єм в щільних м³ заноситься в журнал приймання робіт по лісозаготівлі. Майстер ставить підпис, що він здав деревину, а лісник, що прийняв.

7.2Переробка деревини

1 Поділ лісопереробної галузі

1.1 Лісопильне виробництво-колоди та кряжі переробляє на пило матеріали та заготовки.

1.2 Виробництво клеєних матеріалів-фанера, ДСП, ДВП , шпон.

1.3 Виробництво виробів з деревини одержання готових виробів з продукції перших 2х груп меблі, муз. Інст. і т. д.

1.4 Спеціалізоване виробництво-бочки , сірники , олівці.

1.2 За технологічними ознаками олюднення класифікують:

1.2.1 Обладнення лісопильниного виробництва лісопильних рам, колодопильні верстати, обрізні і т. п.

1.2.2 Обладнання загального призначення кругло пильні верстати для повздовжнього та поперечного перерізу повздовжньо - фрезерні верстати, шліфувальні свердлильні т. п.

1.2.3 Обладнення спеціального виробництва для виготовлення меблів фанери.

1.3 За ступенем механізації верстати бувають:

1.3.1 Частково механізовані

1.3.2 Механізовані

1.3.3 Напів механізовані

1.4 Кожен верстат має два головних рухи:

1.4.1 Рух різання

1.4.2 рух подачі

2 КЛАСИФІКАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ РІЗАННЯ

Бувають обертовими, поступальними, зворотньо поступальними.

Обертові бувають:

2.1 Робочий вал-механізм різання у якого ріжучий інструмент закріплений між опорами.

2.2 Шпіндель-механізм різання у якого ріжучий інструмент закріплений на консолі.

2.3 Патрон.

2.1 Механізми поступального руху.

Має гнучкий видовжений інструмент, який закріплюється на двох шківах один з яких є привідним, другий натяжним.

2.2 Механізми подачі бувають 2-х видів:

2.2.1 Жорстким зв’язком, коли деталь і подачі механізм з’єднані нерухомо.

2.2.2 Механізм подачі з фрекційним зв’язком у вальці що обертається переміщують деталь за рахунок сил тертя, які утворюються в зоні контакту деталі і вальці.

2.3 Дереворізальні інструменти.

Весь інструмент поділяється на 2 групи:

2.3.1 Загального призначення;

2.3.2 Спеціального.

2.4 Класифікують дереворізального інструменту в залежності від виду різання:

2.4.1 Пиляння-прцес різання;

2.4.2 Пилки полосові (рамні);

2.4.3 Пилки круглі;

2.4.4 Пили стрічкові.

2.5 Лісопильні рами, стрічково – пильні, кругло пильні верстати.

2.5.1 Верстат ліщильний;

2.5.2 Рубальні машини;

2.5.3 Безструшкове різання;

2.5.4 Фрезерування;

2.5.5 Точіння;

2.5.6 Шліфування;

2.5.7 Свердління.

2.6 Технологічне обладнання-це олюднення, на якому відбувається зміна форми розмірів і якості лісоматеріалів в процесі переробки сировини на пиломатеріали виділяють слідуючі операції і обладнання, яке використовують для іх виконання:

2.6.1 Повздовжній розкрій колод і брусів на дошки (пиломатеріали для цього використовують лісопильні рами кругло - пильні і стрічково - пильні верстати).

2.6.2Повздовжній розкрій пиломатеріалів, формування ширини пиломатеріалу.

2.6.3 Поперечний розкрій пиломатеріалів формується потрібна довжина пиломатеріалу і при необхідності вирізання дефектні місця.

2.6.4 Подріблення відходів, які утворюються попередніх операцій одержані тріски при виготовленні ДСП,ДВП.

2.7 Біля верстатне і транспортне обладнання:

Всі види обладнання, які призначені для додавання закріплення, центрування лісоматеріалів і одержання готових пиломатеріалів.

Допоміжне обладнання-обладнання яке призначене для ефективного і якісного проведення основного технологічного процесу відносять для підготовки ріжучого інструменту, різні види для заточення ріжучого інструменту.

2.8 Класифікація лісопильних рам:

Лісопильна рама-це верстатам який призначений для повздовжнього розпилювання деревини рамними половинними пилками, які закріплюються пильними рамками при її зворотно поступальному русі. По розміщенню і напрямку руху лісопильні рами бувають: горизонтальні і вертикальні.

2.9 Вертикальні лісопильні верстати

2.9.1 по способу встановлення бувають стаціонарні і пересувні.

2.9.2 по кількості падаючих вальців лісопильні рами бувають 4 і 8 вальцеві.

8 – ми вальцеві розпилюють колоди від 1м., 4вальцеві від 3м. по висоті лісопильні рами бувають 1х і 2х поверхові.

2.10 Просвіт пильної рами

Це внутрішня відстань між вертикальними направляючими пильної рами. Просвіт визначається максимальним діаметром колоди який можна розпиляти на лісопильній рамі. По величині просвіту лісопильні рами бувають вузького просвіту 500мм., та середнього просвіту 800мм., широкопросвітні 1000мм.

2.11 Висота ходу пильної рами

Відстань - яку проходить пильна рамка корінного валу. В одноповерхових вона дорівнює 200-400мм., а в двох поверхових до 700мм.Одноповерхові лісопильні рами бувають загального призначення Р-63, Р-80. розпилюють колоди від 3м. на пиломатеріали товщиною від 16мм.

2.12 Лісопильні рами спеціального призначення

РК-63 рама коротишова роз. Від 1м має 8 вальців розпилює колоди від 1м від 16мм.

РТ-36 рама тарна призначена для розпилювання колод від 1м.

2.13 Стрічково- пильні і колодопильні верстати

Стрічково -пильні верстати поділяються на колодопильні і реброві. По розташуванню пильної стрічки верстати бувають вертикальні і горизонтальні. Горизонтальні можуть бути з нерухомою пилкою кареткою і рухомою колодою і навпаки.

Розділ 8 Побічне користування

8. Побічне користування

В Яничанському лісництві ведеться побічне користування.

Лісництво має свою пасіку. Яка складається більш ніж 50 сімей.

Розділ 13 Лісова Таксація

9. Проведення лісовпорядкувальних робіт.

Є три способи розподілу лісового фонду на квартали:

- по природніх контурах

- нарізка прямо лінійних, взаємно перпендикулярних квартальних просік

- комбінованих – поєднує цих способів.

Розміри кварталів та їх площа встановлюється в залежності від розряду лісовпорядкування.

На Україні застосовується 2 розряди лісовпорядкування.

1 розряд – розміри кварталів 0,5 – 0,5 ( при площі 25 га), 1 – 0,5 (при площі 50 га), 1 – 1 ( при площі 100 га).

2 розряд –розміри 1 -1 ( 100 га), 2 – 1 (200 га).

При 1 розряді лісовпорядкування площа середнього виділу складає 3 – 5 га, при 2 розряді 6 – 15.

При організації території підприємства (розбивка на квартали) номер кварталів проводиться по кожному лісництві окремо. Номер кварталу присвоюється з ліва на право, з верху вниз. На перетину кварталів просік встановлюється квартальні стовпи. Вони можуть бути залізо бетоні або дерев’яні.

Скати, вікна (щоки),зафарбовують в білий колір. Нижня частина (від землі) розбивається на смуги шириною 20 см., під кутом 45 ,які фарбуються через один зелений, білий. Головка – зелений колір, тобто від нижньої межі скатів до верхньої кромки вікна.

На виробництві, як правило, встановлюється дерев’яні квартальні стовпчики. Загальна довжина яких 170см., висота надземної частини – 100 см, підземної – 70см.

На перетині лісосік стовпи встановлюються таким чином щоб ребра стовпів відповідали напрямкам квартальних просік, а вікна з номерами кварталів, дивилися по діагоналі квартала.

В окремих випадках можуть встановлюватись дерев’яні круглі стовпи, тоді нижня частина не є смугастою а повністю зелена.

На межах земель лісового фонду, з землями інших користувачів, встановлюють квартальні межеві знаки. На цих стовпах робиться додаткове вікно, нижче основних вікон на 10 см., висотою 16 см., на якому пишеться назва підприємства.

Квартальні стовпи можуть бути одно двох трьох і чотирьох щочні, в залежності від кількості кварталів які межують в одному лісі.

При проведині лісовпорядкувальних робіт дуже часто застосовується аерофотозйомка дає більш достовірну інформацію, підвищує продуктивність праці і здешевлює проведення лісовпорядкування.

Аєрозйомки – комплекс робіт які вимагають фотографування земної поверхні з повітря, отримання негативів з яких друкують знімки.

Є 2 види аерофотозйомки

- планова

- перспективна.

Планова зйомка, при якій головна оптична вісь аерофотоапарата співпадає з вертикалю або від хиляється на кут 30

Перспективна - кут відхилення більше 30

Для отримання достовірних матеріалів зйомки не допущення пропусків між маршрутами при проведені зйомки планують поздовжні і поперечні перекриття.

Повздовжне ( Р ) досягається за рахунок розрахунку відстані між моментами спрацювання аерофотоапарата. І прийнята щоб його величина була 10. При проведині фотографування підраховують базис зйомки, тобто відстань між моментами фотографування В = l * * ш, де

l – сторона зйомки ( 18 або 30 см)

ш – знаменник числового масштабу.

Поперечні ( Р = 40 % ) – воно забезпечується відстанню між маршрутами зйомки L = l *ш.

За результатами зйомки виготовляють накидний монтаж знімків. За допомогою спеціальних приладів дзеркальних – лінз, стероскопів проводять дешифровку аерофото знімків.