95 Роках, стосуючись, в основному, окремих пілотів-проектів у рамках Information

Highways. AFCEE - це нова французька асоціація, що займається електронною ко-

мерцією й обміном даних, заснована в березні 1996 року. Конкретна діяльність буде

включати робочі семінари, пропозиції уряду Франції і Європейської Комісії, веден-

ня пилотных додатків.

Великобританія. У Великобританії в Лютому 1996 року DTI оголосила про по-

чаток дії своєї Ініціативи Інформаційного Суспільства (Information Society Initiative),

спрямованої на електронну комерцію, в основному з використанням Інтернет.

Німеччина. Діяльність некомерційної організації DEDIG e. V. - німецької EDI

асоціації – полягає у просуванні й консультаційної/інформаційній діяльності із за-

цікавленими підприємствами. На додаток до всього ця організація буде діяти як

початковий інформаційний центр для всіх німецьких користувачів, зацікавлених у

створенні Німецької групи користувачів електронної служби повідомлень. Вона та-

кож взяла на себе зобов’язання по поширенню серед всіх членів інформації Комітету

користувачів EEMA.

Фінансована Siemens-Nixdorf AG німецька глобальна інженерна мережа в рам-

ках програми ESPRIT IIM займається розвитком кооперації між компаніями при

створенні промислових продуктів.

Італія. В Італії торгово-промисловою палатою розробляються плани для інфор-

маційних мереж середнього бізнесу. Технолгический округ Канавезе запустив базо-

вану на Інтернет мережа для вилученого обслуговування, включаючи електронну

комерцію, для середнього бізнесу й місцевих громадських організацій.

Україна. Темпус (програма трансевропейского співробітництва в сфері вищої міЖнародна інформація

освіти). Програма Тасис Темпус сприяє співробітництву між вищими навчальними

закладами в Нових Незалежних Державах, Монголії і Європейському Союзі з ме-

тою підтримки, розвитку й реструктуризації вищої освіти у країнах партнерах.

Пріоритети програми:; право; міжнародні відносини і європейські досліджен-

ня; суспільні науки; удосконалювання керування вищими навчальними закладами.

По лінії Тасис фінансуються спільні європейські проекти й «компактні» проек-

ти. В 1998 році спільні європейські проекти фінансувалися лише для України, Росії

й Узбекистану.

Україна включена в програму Темпус із 1993. В Україні програма Темпус сфо-

кусувала свої зусилля на:

•реформах структури керування університетом;

•розвитку цільових програм, перепідготовці викладацького складу в галузі еко-

номіки, сучасних європейських мов, соціальних наук, європейського права.

Важливим щаблем у розвитку нашого національного инфопространства стали

також рішення цілого ряду міжнародних зустрічей політиків представників ЗМІ

Європейської Академії Берліна, Амстердамського інституту громадськості й полі-

тиків, України й Грузії в рамках програми TACIS під загальною назвою «Вільна

преса в демократичній державі».

На зустрічах серед основних ознак демократичної системи ЗМІ була названа й

така: «Створення відкритого інформаційного простору в чорнморському регіоні як

протидії пропаганді росіян у ЗМІ».

Приклад. Створення нової школи по підготовці працівників соціальної сфери

при Києво-Могилянській академії. Крім Києво-Могилянської академії в роботі з по-

ширення результатів даного проекту беруть участь ще сім українських навчальних

закладів.

Esprit

Esprit (Еспрі), програма по Інформаційних Технологіях (ІТ) - це інтегральна

програма промислово-орієнтованих науково-дослідних проектів і заходів з тех-

нологічного розвитку. Керівництво програмою здійснюється III-м Генеральним

Директоратом Європейської Комісії, відповідальним за промисловість.

Як працює програма Еспрі?

Еспрі є складової рамкової програми по дослідженнях і технологічному роз-

витку Європейського Співтовариства. Спеціальні програми, однієї їх яким є Эспри,

визначають більш детально основу наукових досліджень і технологічного розвитку

в конкретних технологічних областях. Эспри працює в тісному співробітництві з

іншими спеціальними програмами, зокрема ACTS (сучасні телекомунікаційні тех-

нології), IMT (промислові технології й технології матеріалів) і Прикладні рішення

телематики.

Умови для більшості промышленно-ориентированных науково-дослідних

проектів вимагають, щоб до складу консорціуму входили принаймні дві органі-

зації (компанії, науково-дослідні інститути) з ЄС або Європейського економічно-

го простору. Промислові організації можуть одержати фінансування з бюджету Курс лекцій

57

Рамкової програми, рівне половині вартості їхньої частини робіт із проекту, тоді як

науково-дослідним організаціям виплачується маргінальна вартість проекту, тобто

витрати, що виникають тільки у зв’язку з виконанням проекту. Існує багато мож-

ливостей для організацій з інших країн брати участь у програмі. Эспри, зокрема,

приділяють велику увагу залученню дослідників із Центральної й Східної Європи,

Середземноморського регіону й нових незалежних держав колишнього Радянського

Союзу.

Які напрямки ІТ охоплює програма Еспрі?

Еспри включає вісім напрямків досліджень.

Довгострокові дослідження повинні забезпечити основу для наступної хвилі

промислових інновацій і поповнення досвіду, що лежить в основі європейських

НИОКР в ІТ, у тих галузях науки, де він найбільш необхідний. Це напрямок від-

критий для нових ідей і кадрів, його узгоджено із промисловими потребами й він

орієнтується на технології, які будуть формувати майбутній ринок.

Esprit 2

Предмет програми: Електроніка, мікроелектроніка, обробка інформації, ін-

формаційні технології.

Мета: забезпечення Європейської Індустрії Інформаційних технологій основ-

ними необхідними технологіями

Підпункти програми: Три області дослідження й розвитку:

•Мікроелектроніка й периферійна електроніка. Дати можливість індустрії

мікроелектроніки Співдружності підтримувати Інформаційні Технології необхідни-

ми системами й технологіями

•Інформаційні системи для обробки даних: З’єднати програмне забезпечення

й виробництво комп’ютерів у високоякісну комплексну систему.

•Застосування інформаційних технологій. Підвищення інтеграції ІТ у ряд

описів, включаючи інтегроване виробництво комп’ютерів, домашніх й офісних

систем.

Здійснення програми висвітлюється двома представниками у кожній країні-

члені ЄС і контролюється одним представником ЄС. План визначає різні об’єкти

різних типів проектів і діяльностей щодо взятих на себе фінансових зобов’язань,

які розширюються з кожним роком. Кожен проект повинен містити в собі участь, як

мінімум, двох незалежних партнерів з хоча б двох країн-членів ЄС. Проекти можуть

містити в собі організації й підприємства (включаючи університети) із країн, які не

є членами ЄС, з якими ті мають угоди про наукове й технічне співробітництво.

Концепція інформаційної політики України.

Міжнародна стратегія та національна специфіка

Національна інформаційна політика – це комплекс принципів і норм, що ре-

гулюють функціонування та використання міжнародної інформації світовим спів-

товариством.

Головна мета інформаційної політики держави – захист своїх національних ін-міЖнародна інформація

58

тересів у внутрішній і зовнішній політиці через ЗМІ. У цьому зв’язку роль держав-

них ЗМІ полягає в тому, щоб бути засобом впливу на масову свідомість суспільства,

процес формування громадської думки. Інформаційна політика держави повинна

будуватись на принципах формування єдиного інформаційного простору і як наслі-

док єдиної нації, при збереженні ідентичності кожної національності.

На внутрішньому інформаційному ринку держава повинна:

• стати регулятором діяльності ЗМІ

•удосконалювати механізм їх законодавчого регулювання

•недопущення інформаційної дискримінації держави.

При цьому як газетний, так і ефірний ринок повинен регулюватися законами, які

виключають їх монополізацію. Нормальний розвиток ЗМІ можлиий лише за умов

проведення державою політики, що націлена на створення дійсно демократичних

масс-медіа.

Кожна країна своїм законодавством визначає кордони своєї території і звичайно,

кордони своєї інформаційної території. Звичайно термін "інформаційна територія

держави" – це дещо умовний термін, тому що держава не в силах припинити при-

йом інформації, що передається через численні канали штучних супутників Землі

її громадянами. Вона може лише контролювати транслювання цих каналів на своїй

території. Але за прийнятою конвенцією “Про використання сигналів, що пере-

даються через штучні супутники Землі”, країна має заплатити за право транс-

лювання таких каналів, при порушенні цієї умови на країну накладаються штрафні

санкції до кількох млрд. доларів.

Декотрі країни в основі своєї інформаційної політики мають певні ідеологіч-

ні засади, які забороняють населенню використовувати певну інформацію. Зовсім

недавно, коли в Ірані до влади прийшли релігійні партії, вони заборонили прийом

світської інформації на телеприймачі своєї країни, таким чином обмеживши участь

країни у світових інформаційних потоках.

Політика держави в галузі інформаціщйної безпеки повинна спрямовуватися на

створення дійового мезаніхму, нейтралізації усіх видів інформаційної загрози для

підтримки інформаційного суверенітету держави. Дуже важливим є питання забез-

печення інформаційної безпеки у сфері коммунікацій. Важливим є питання уник-

нення інформаційного шантажу, використання іноземними користувачами локаль-

них мререж (у тому випадку коли ці діяльність підриває інформаційний суверенітет

держави.

Інформаційна політика України (із Закону про інформацію).

Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і спо-

собів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню

інформації.

Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:

1. забезпечення доступу громадян до інформації;

2. створення національних систем і мереж інформації;

3. зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і на-Курс лекцій

59

укових основ інформаційної діяльності;

4. забезпечення ефективного використання інформації;

5. сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних

інформаційних ресурсів;

6. створення загальної системи охорони інформації;

7. сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування

інформаційного суверенітету України.

8. посилення інформаційної присутності України у МІП.

Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної

влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.

В Україні створена правова база для споживачів інформації, яка забезпечує

(фіктивно) право на отримання інформації. Право на інформацію в Україні забезпе-

чується конституцією, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про

прессу та інформацію», Законом України «Про друковані засоби», Законом України

«Про державну таємницю», Законом України «Про радіо та телебаченя», Законом

України «Про авторське право».

Цей пакет законодавчих актів створює нормативно правові засади розвитку де-

ржавної політики у галузі інформації.

Нова концепція інформаційной політики у галузі інформації повинна враховува-

ти ті недоліки, що існують у механізмі реалізації законодавства через кримінально-

процессуальне, цивільне та адміністративне законодавство України.

Europe and the global information society

Європейське співтовариство поставило завдання побудови інформаційного

суспільства в число найбільш пріоритетних. Досягнуть значний успіх у реалізації

Плану дій (Europe and the global information society. Recommendations to the European

Council, May 1994), що визначив стратегію руху Європи до інформаційного суспіль-

ства:

•- успішно почато лібералізацію телекомунікаційного сектора;

•- почато зусилля для забезпечення соціальної орієнтації інформаційного сус-

пільства, підтримки регіональних ініціатив для досягнення погодженого розвитку;

•- сформульовано план дій у галузі освіти;

•- підтримано європейську індустрію виробництва змісту, що, як очікується,

створить додатково близько 1 млн робочих місць протягом наступних 10 років;

•- успішно втілені програми наукових розробок;

•- Європейська Комісія стала важливим інструментом вироблення загальних

правил, які необхідні для переходу до глобального інформаційного суспільства.

Концепція інформаційної безпеки України

(за доповіддю інституту стартегічних досліджень).

Взагалі, проблема забезпечення інформацфйної безпеки в нашій країні розв’я-

зується недосить ефективно. Турбує:

1. нерозуміння серйозності інформаційної небезпеки у її повному обсязі як ши-

роким громадським загалом, так і в державних структурах, котрі мали б цим займа-міЖнародна інформація

60

тися за обов’язком;

2.неадекватністю конкретного реагування держави та суспільства на ті інформа-

ційні загрози Україні, котрі відомі і проявляють себе;

3.фактично відсутність конкретних заходів держави по забезпеченню конститу-

ційного права громадян України на свободу думки і слова та права на інформацію і

гарантування цього права.

Держава також робить свою справу. Найвагомішим внеском у цю справу було

прийняття Конституції України, де чітко сказано: “Захист суверенітету і тери-

торіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпе-

ки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу”

(стаття 17). Очевидно, має бути в першу чергу створена необхідна правова база та-

кого забезпечення. Звичайно, цьому сприятимуть уже прийняті Верховною Радою

законодавчі акти щодо правового регулювання в інформаційній сфері.

Зокрема це Закони “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформа-

ції (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про інформаційні агент-

ства”. “Про рекламу”, “Про державну таємницю”, “Про авторські і суміжні права”.

Їх виконання, безумовно, сприяло б забезпеченню прав громадян на свободу думки

і слова, на інформацію, і тоді, можливо, сьогодні б не так гостро стояло питання про

інформаційну безпеку країни.

Треба зазначити, що система інформаційної безпеки будь-якої країни є

невід’ємною частиною загальної національної системи безпеки. Іншими словами,

в системі національної безпеки інформаційна безпека виступає як її підсистема.

Інформаційну безпеку слід розуміти як сукупність засобів забезпечення інформацій-

ного суверенітету України, захист інформаційної сфери від зовнішніх і внутрішніх

інформаційних загроз. Ця безпека має включати і ефективну протидію сукупності

інформаційних загроз, які небезпечні не лише для суто інформаційної сфери.

Потреба забезпечення інформаційної безпеки обумовлюється:

1. необхідністю забезпечення національної безпеки України в цілому;

2. існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть завдавати

значної шкоди загальним національним інтересам;

3. врахуванням того, що за допомогою інформації можна впливати на зміну сві-

домості і поведінки великих мас людей.

Завдання інформаційної безпеки — це створення системи протидії інформа-

ційним загрозам, та захист власного інформаційного простору, інформаційної інф-

раструктури, інформаціиних ресурсів держави.

Також до інформаційної безпеки відносять і забезпечення права юридичних та

фізичних осіб, всього населення своєчасно отримувати повну інформацію. Важлива

роль тут належить ЗМІ України.

До інформаційної безпеки варто віднести й реалізацію конституційного права

громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань

(стаття 34 Конституції України).Курс лекцій

З Концепції національної безпеки України

(схвалено Верховною Радою України