МІЖНАРОДНА
ІНФОРМАЦІЯ
Мета та завдання навчальної дисципліни.
“Основи міжнародних інформаційних відносин” є однією з фундаментальних фахових дисциплін освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів зі спеціальності "Міжнародна інформація" i має за мету надання майбутнім фахівцям з інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних відносин знань та вмінь визначення і використання міжнародних інформаційних відносин в інформаційному суспільстві ХХІ століття.
Навчальна дисципліна “Основи міжнародних інформаційних відносин” знайомить майбутніх фахівців спеціальності “Міжнародна інформація” з: сучасними концепціями міжнародного обміну інформацією в системі міжнародних відносин; історією, методологією міжнародної інформаційної діяльності; прикладними та правовими аспектами міжнародних інформаційних відносин; міжнародними зовнішньополітичними комунікаціями та комунікативними технологіями; основними поняттями та категоріями аналітичної діяльності в міжнародних інформаційних технологіях; роллю і місцем України в міжнародних інформаційних відносинах; структурними, функціональними та аналітичними моделями міжнародних інформаційних відносин.
Предмет навчальної дисципліни "Основи міжнародних інформаційних відносин” - сукупність сучасних концепцій міжнародного обміну інформацією, структурних, функціональних та аналітичних моделей міжнародних інформаційних відносин.
Вимоги до знань та вмінь.
Знати: історію, методологію міжнародної інформаційної діяльності; прикладні та правові аспекти міжнародних інформаційних відносин; основні напрямки здійснення міжнародних зовнішньополітичних комунікацій та комунікативних технологій; основні поняття та категорії аналітичної діяльності в міжнародних інформаційних технологіях; роль і місце України в міжнародних інформаційних відносинах.
Вміти: використовувати сучасні комунікативні технології; створювати, адаптувати до конкретних подій міжнародного життя структурні, функціональні, аналітичні моделі міжнародних інформаційних відносин, здійснювати аналіз та прогноз розвитку інформаційних потоків із використанням сучасних інформаційних технологій.
Тематика навчальної дисципліни "Основи міжнародних інформаційних відносин " складається з двох модулів і викладається на протязі одного семестру.
Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою
і мають такі складові:
поточний контроль:
усна відповідь – до 10 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);
доповнення – до 10 балів (до 2-3 бали на кожному семінарському занятті);
виконання домашніх індивідуальних завдань – до 30 балів (до 10 балів за кожне з домашніх індивідуальних завдань);
виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів, проводиться на останній лекції змістовного модуля;
підсумковий контроль:
до 40 балів (до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання). На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань;
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН
Лекція 1.
Інформація – (від латинського слова informatio – роз’яснення, виклад) – одна з трьох основних (поряд з матерією та енергією) субстанцій, що утворюють природний світ, у якому живе людина. Протягом багатьох років поняття інформація сприймалося в його початковому визначенні - відомості, дані, значення, що передаються людьми усно, письмово або іншим способом.
Інформація має декілька значень:
роз'яснення, виклад, витлумачення;
представлення, поняття;
ознайомлення, просвіта.
В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:
відомості або повідомлення про щось (побутове);
роз'яснення, виклад;
оригінальність, новизна;
комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);
міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);
передача різноманітності (англійській філософ Уільям Росс Ешбі);
міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);
відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);
властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;
фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);
універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);
документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).
З середини ХХ століття інформація - загальнонаукове поняття, яке визначає не лише відомості, що передаються людьми під час їх спілкування, а перш за все - одна з основних властивостей об’єктивного світу, яка пов’язана з наявністю в ньому особливих процесів, що називаються інформаційними.
Інформаційні процеси – це процеси створення, збирання, обробки, накопичення, збереження, пошуку, отримання, поширення і споживання інформації, а також процеси створення і застосування інформаційних систем, інформаційних технологій і засобів їх забезпечення, засобів і механізмів інформаційної безпеки.
Інформаційними процесами є спілкування людей один з одним, обмін даними між людьми та автоматами, між автоматами; обмін сигналами в живому світі; передача ознак від клітини до клітини , від організму до організму.
Головною характеристикою інформації є те, що вона розглядається не взагалі, а стосовно певної системи, наприклад, людини чи окремої держави. По-друге, інформація - це те, що змінює систему. У широкому розумінні інформація – це все те, що трансформує систему, у вузькому – це те, що трансформує інфологічну підсистему системи.
Інфологічна підсистема складається із знань, ідей, уявлень, фантазій, правил дій, вірувань, сподівань тощо і включає тезаурус – систему знань як єдине місце прийому і накопичення інформації. Інфологічну підсистему може мати людина, суспільство, комп’ютерна система. Важливою властивістю є те, що вона існує не сама по собі, а завжди існує матеріальний об’єкт – носій інформації.
Рух інформації відбувається в інформаційній сфері.
Інформаційна сфера як середовище інформаційних процесів підрозділяється на три основних предметних області:
- предметна область створення і поширення вихідної та похідної інформації;
- предметна область формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг;
- предметна область споживання інформації.
Характерні ознаки сучасної інфосфери – надлишок різноманітних даних, що посилює проблему їх використання, в тому числі у політиці для вироблення адекватного, оперативного і ефективного рішення. Внаслідок цього особливого значення набуває підготовка фахівців, діяльність яких полягає у відборі, оцінці й інтерпретації отриманої інформації. І як в індустріальному суспільстві на чільне місце вийшли менеджери-адміністратори, в інформаційному суспільстві наступає влада володарів інформації, тобто фахівців-аналітиків.
Характерні особливості фахівця-аналітика:
- володіння методологією інформаційно-аналітичної роботи в певній галузі професійної діяльності;
- використання сучасних інформаційних та математичних технологій: (моделювання, прогнозування, оптимізації для прийняття рішень);
- критичне мислення.
Ці особливості набувають актуальності в міжнародних відносинах, при роботі з політичною інформацією.
Політична інформація - відомості про політичні події, процеси, розстановку політичних сил, за якими можна визначити характер, особливості і тенденції політичної обстановки, зробити висновки, потрібні для прийняття політичних рішень, розробки політичної стратегії і тактики. Політична інформація є основою політичного аналізу, моделювання і прогнозування. Повнота і точність політичної інформації визначають достовірність політичного прогнозу. Політична інформація в міжнародних відносинах формує певний інформаційний простір.
Міжнародна інформація - сукупність даних, що характеризує структуру, загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з її пошуком, збиранням, збереженням, обробкою, перетворенням, розповсюдженням та використанням в системі міжнародних відносин.
Відношення держави до міжнародного інформаційного простору характеризує її рівень та прогрес. Держава, яка стоїть осторонь міжнародного інформаційного простору не зможе вижити. Тому активне входження в цей простір - один з головних чинників її побудови і прогресу. А для цього необхідна підготовка відповідних фахівців.