3.Луганське обласне об’єднання самодіяльних композиторів України.

Збреженням та розвитком кращих традицій аматорського музичного мистецтва Луганщини займається обласне об’єднання самодіяльних композиторів Луганської області, який діє на базі Луганського обласного центру народної творчості вже більше 40 років. Це - самостійна, добровільна громадська організація, яка поєднує самодіяльних композиторів і хоч у кожного з них свій авторський стиль, свої форми втілення творчих задумок, але головна мета роботи композиторів-аматорів – робота над подальшим розвитком музичного мистецтва на Луганщини.

Головною метою об’єднання є робота над подальшим розвитком музичного мистецтва в цілому, й, зокрема, української музики, сприяти подальшому розвиткові музичної творчості композиторів, надання методичної та практичної допомоги авторам-початківцям, виявлення нових талантів, популяризація творів композиторів Луганщини. Об’єднання композиторів було створено з метою задоволення різноманітних духовних запитів та культурних потреб населення у сфері дозвілля на засадах вільного вибору захоплень, спільної творчої діяльності та індивідуальної творчості.

Об’єднання композиторів у межах своєї діяльності бере на себе слідуючи зобов’язання:

• створення музичних творів різноманітних жанрів високого художнього рівня на рідній національній основі;

• творчо розвивати кращі традиції національної музичної культури народів України, української музики, музику народів інших національностей;

• здійснювати зв’язки композиторів з професійними виконавцями, діячами культури і мистецтва, керівниками творчих і художніх колективів та об’єднаннями різних рівнів підготовки;

• брати активну участь у роботі з музично-естетичному виховання різних категорій населення, особливо молоді, сприяти розвитку їх творчої активності та естетичних смаків;

• збирати, вивчати та пропагувати народну музичну творчість, особливо музичний фольклор;

• активно пропагувати творчість композиторів шляхом організації їх творчих вечорів та звітів, концертів, фестивалів;

• сприяти творчому зростанню та розвитку професійної майстерності композиторів Луганщини.

Багато творчих людей пройшли через обласне об’єднання. Деякі його члени стали професійними композиторами. Так, наприклад, С. Турнєєв, А. Ковальова та інші є членами Національної спілки композиторів України. Зараз вони плідно працюють та надають посильну методичну допомогу композиторам-початківцям.

А біля витоків створення обласного об’єднання композиторів-аматорів були такі автори, як Г. Архангельський, Н. Васильченко, І. Кобилкін, Е. Лобкова та інші. Вони перші стали співпрацювати з поетами Донбасу – П. Беспощадним, І. Світличним, В. Сосюрою, М. Чернявським.

На основі цього співробітництва вийшла перша збірка, яка мала назву “Сборник поэтического и песенного творчества начинающих авторов Ворошиловградской области”. У ті далекі повоєнні часи пісні членів об’єднання набували широкої популярності в народі.

Зараз в обласному об’єднанні композиторів нараховується більше ста п’ятдесяти членів, об’єднання має свій статус, план роботи, своє керівництво (головою об’єднання є О.Скобін).

Доброю традицією стало проведення звітних та авторських концертів під загальним керівництвом Обласного Центру народної творчості (директор В. Яровий), у яких композитори беруть активну участь. Твори наших авторів-аматорів С. Воєводіна, Ю. Деменюка, І. Кобилкіна, І. Мороза, Є. Нікульнікової, Ю. Олейнікова, В. Петраченка, В. Совіна, Ю. Шилова, та інших неодноразово звучали на обласному радіо і телебаченні, про них було чимало статей у пресі.

На сьогоднішній день майже у кожному місті чи районі є свій осередок обласного об’єднання самодіяльних композиторів. Найкраще розвинена ця система у містах Луганськ (керівник О. Скобін), Ровеньки (керівник Л. Салахудинова), Антрацит (керівник О. Дубров) та районах Білокуракінський (керівник Г. Пекалєва), Кременський (керівник П. Гапочка), Лутугинський (керівник О. Сирота),Сватівський (керівник В. Ляшек), Станично-Луганський (керівник М. Івановський), Старобільський (керівник І. Кобилкін).

В планах обласного об’єднання на 2006 р.: протягом року проводити творчі вечори “Музична Луганщина”, прийняти участь у телевізійному конкурсі “Пісенні стежини”, організувати проведення творчого звіту Обласного об’єднання композиторів-аматорів Луганщини (вересень), прийняти участь у Міжнародному конкурсі мистецтв “Слобожанський Спас” (серпень), прийняти участь в обласному конкурсі “Оберіг пам’яті” (вересень), видати пісенну збірку та компакт-диск “Вибране”.

Самодіяльні композитори Луганщини працюють в таких жанрах музичної творчості, як патріотична, дитяча, бардівська та естрадна пісня, романси, балади, пишуть музику для духових, народних та естрадних колективів. А також пісні патріотичного напряму присвячені Дню Перемоги, рідному місту тощо.

Серед найяскравіших композиторів-аматорів Луганщини слід відзначити: К. Деркач, І. Єрьоміна, Г. Коротич, Ю. Олейніков, В. Петраченко, Д.Підставничий, О. Скобін, І. Шербул м. Луганськ; В. Глущенко, А. Кравченко, Л. Салахудинова м. Ровеньки; О. Дубров, Г. Крикун, С. Тараненко м. Антрацит; П. Гапочка, А. Гета, О. Мірошниченко Кремінський район; Л. Лисак, О. Сирота Лутугинський район; М. Кравцов, В. Ляшик, М. Суботін Сватівський район.

Особливо хочеться відмітити майстра своєї справи, самодіяльного композитора Кобилкіна Івана Тихоновича. Він є членом асоціації композиторів Національної Всеукраїнської Музичної спілки, лауреат журналу „Україна, неодноразовий переможець обласних і республіканських конкурсів, почесний громадянин місця Старобільськ. Понад півстоліття безперервної трудової та творчої діяльності. все життя Івана Тихоновича пов’язане з українською піснею, а доля українського народу – це, власне, доля цієї відомої на Луганщині людини, для якої наш край став другою Батьківщиною.

Народився І. Кобилкін на Воронежчині, у селі Жиліно, що на узбережжі річки Овчинної. Навчався в Луганському музичному училищі. Вчився відразу на двох відділеннях - баяна та диригентсько-хоровому. Після училища працює директором Старобільської музичної школи. Робота була організована так, що з перших випусків музична школа заявила про високий рівень навчання. Для багатьох вона відкрила шлях у велику музику. Школа не без підстав пишається своїми випускниками: Євгеном Тростянським, який закінчив Київську консерваторію і є солістом столичної національної філармонії; А. Петчєнком, кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри теорії, історії музики та інструментальної підготовки Луганського педуніверситету. А Володимир Гамар – перша скрипка симфонічного оркестру Донецької філармонії; Валентина Морозова – кандидат мистецтвознавства та інші.

Але його давно манило таїнство композиторської творчості. І в 1957 році на обласному фестивалі молоді в Луганську були виконані перші його пісні – “Наш городок” та “Фестивальна”. Про їх автора заговорили, його помітили. Так розпочався творчий шлях композитора Івана Кобилкіна.

З часом він все більше віддається творчій роботі. Його композиторська творчість дуже різноманітна. Іван Тихонович написав понад 170 вокальних та інструментальних творів. Серед них пісні (понад 20 з них відзначені обласними та республіканськими преміями), музика до спектаклів “Загибла ескадра”, “Грізний Дон”, музична комедія “Син землі” на лібретто М. Уманця, поставлена Сватівським народним театром, музика до хореографічної картини “Нива золота”, декілька інструментальних п’єс для баяна, бандури.

За останні роки композитор підготував і три збірники обробок українських народних пісень для баяна як педагогічний матеріал (для учнів 2 – 5 класів ДМШ). Наприкінці 1998 року перший його збірник вийшов з друку у Київському видавництві "Музична Україна".

Але, перш за все, Іван Тихонович – композитор-пісенник. Пісні композитор пише у співавторстві з багатьма поетами Луганщини (це і С. Бугорков, і М. Луків, і І. Низовий, і І. Савич, і І. Світличним, М. Чернявський та інші).

Твори І. Кобилкіна неодноразово можна почути на радіохвилях різних радіостанцій. До репертуару відомих професійних колективів входять твори нашого талановитого земляка. Так, наприклад, пісню “Вони безсмертними стали” виконував ансамбль пісні і танцю Одеського військового округу, а пісня “Далека гавань” була в репертуарі ансамблю моряків Тихоокеанського флоту.

Творам композитора притаманна мелодійна виразність, змістовність викладу. Маючи в своїй основі український національний мелос, вони легко сприймаються і запам’ятовуються .Підтвердженням тому є і його романси „Лину до тебе”, „Не тривож мою душу”, „Напиши мені, милий, листа”.

Ще один на менш відомий композитор Луганщини Мороз Іван Іванович народився в селі Червоний Яр біля Дінця. Вже працюючи на заводі “Жовтневої революціі” складає іспити до педагогічного інституту на музично-педагогічний факультет. Згодом стає викладачем-диригентом-хормейстером Ворошиловградського культосвітнього училища (тепер Луганський державний інститут культури і мистецтв).

Творча діяльність така: керівництво хоровим колективом обласного музичного товариства (до речі, хор неодноразово нагороджувався грамотами і дипломами за успішні виступи на міських та обласних оглядах), активна участь в об’єднанні композиторів при Луганському обласному центрі народної творчості. Самостійні заняття музикою, створення власних пісень.

Спершу Іван писав пісні на свої вірші, що приходили до нього нібито неждано і негадано, а згодом він зрозумів, що справжня хороша пісня можлива лише в атмосфері творчої співдружності поета і музиканта. Перша справжня професійна пісня з’явилася у співпраці з Степаном Бугорковим. Після неї написані ліричні пісні Івана Мороза на слова О. Бондаренко, Я. Захарова, А. Медведенка, М. Чернявського та інших.

Іван Мороз працює творчо, наполегливо. Пише він не тільки пісні, але й інструментальну музику для оркестрів народних інструментів, для естрадно-симфонічних оркестрів, хорові твори.

Пісні та музика І. Мороза мають фондовий запис у Київському республіканському комітеті по телебаченню та радіомовленню під керівництвом народного артиста України Р. Бабіча та диригента Л. Бершака. Усі ці роки звучать його пісні і музика по телебаченню і систематично – у передачах Луганського обласного радіомовлення.

Пісні Івана Мороза виконують багато колективів, вокальні ансамблі, самодіяльні і солісти і професійні співаки нашої філармонії –заслужений артист Петро Шаповалов, народні артисти Володимир Савченко, Людмила Колеснікова, Галина Мурзай. Віра Андріяненко народна артистка України співала пісні І. Мороза близько 20 років. Їх співають багато київських співаків: заслужений артист Василь Бокач, Ярослав Гнатюк, народний артист Юрій Багатіков, а також зірка естради, народна артистка Таїсія Повалій .

До обдарованих, талановитих композиторів належить і Ю.Шилов з Новоайдару .Він закінчив Луганське музичне училище, Таганрозький педагогічний інститут. На державному іспиті вже звучала його музика. Багато років він працював директором Новоайдарський дитячий музичний школи. У 1979 році вступів до Об’єднання композиторів Луганщини при обласному центрі народної творчості і зараз є його активним членом. Він багато працює з композиторами - початківцями, неодноразово виступав на семінарах з питань композиції, проводить консультації і рецензує твори молодих авторів.

Ю. Шилов постійно бере участь у всіх обласних конкурсах на створення вокально-хорових та інструментальних творів. На конкурсах талановитий композитор неодноразово займав призові місця.

Працюючи над створенням вокальних творів, Юрій Іванович дуже велике значення приділяє текстовому матеріалу. Для цього композитора-аматора саме вірші є тією основою, яка створює мелодичну і гармонічну структуру майбутнього твору. Свої пісні Ю. Шилов пише на вірші поетів-земляків. Та багато вокальних творів композитор написав на власні тексти.

Велику увагу Юрій Іванович приділяє аранжуванню творів та високому рівню виконання. А твори нашого земляка беруть до свого репертуару численні самодіяльні і професійні колективи області, неодноразово транслювались по радіо.

Яскравим прикладом проявлення таланту Ю. Шилова був творчий звіт композитора, який відбувся у 1991 році у Новоайдарському районному будинку культури. Звітний концерт талановитого автора став великою подією у культурному житті району і подарував радість сотням новоайдарців.

Так, чудово прозвучали на творчім звіті "Скерцо" й "Интермеццо" у виконанні лауреата Всесоюзних фестивалів Генадія Плутенка (місто Донецьк).

Великий успіх мала й дитяча пісня "Шаловливьій котенок" у. виконанні хору учнів новоайдарської середньої школи. Ця пісня подарувала слухачам декілька веселих хвилин, добрий настрій.

Дуже тепло глядачі приймали й виступ хорового колективу Штормовського сільського Будинку культури, який виконував пісню Ю. Шилова "Слава хлеборобскому труду". До речі, поява цього хору на концерті не була випадковою. Адже Юрій Іванович - художній керівник цього хору. За декілька років він створив дійсно справжній колектив любителів пісенної творчості.

На цьому конкурсі прозвучали і пісні у виконанні вокального ансамблю центральної районної лікарні, художнім керівником якого вже багато років працює Юрій Іванович. Виступи цього колективу на різноманітних конкурсах неодноразово відзначалися дипломами. Така активна творча діяльність Юрія Івановича Шилова ще раз говорить про різноманітну обдарованість музиканта.

А на творчому звіті Новоайдарського району, який проходив у лютому 1993 року (у рамках обласного фестивалю української народної творчості "Барви рідного краю") дуже тепло була зустрічена "Гумореска" Ю. Шилова для ансамблю народних інструментів. У 1997 році на всеукраїнському конкурсі композиторів-аматорів твори нашого талановитого земляка брали участь у 2-х номінаціях - у вокальному жанрі та інструментальному жанрі. Багато добрих слів було сказано в адресу творчості Ю. Шилова.

Зараз Юрій Іванович продовжує працювати у Новоайдарській музичній школі. Юрій Іванович - викладач по класу баяну та гітари. Багато його учнів продовжують і далі музичну освіту.

Юрій Іванович Шилов - дуже обдарована, талановита людина і хочеться сподіватися, що наш земляк ще неодноразово порадує слухачів своїми чудовими творами.

Отже, музичне мистецтво Луганщини, стверджуючи високі естетичні ідеали, являє собою яскраву і самобутню сторінку української художньої культури.

Питання для самоконтролю

1.Складіть розповідь про стан розвитку музичної спадщини краю.

2.Дайте стислу характеристику Луганського обласного об’єднанння самодіяльних композиторів

3.Дайте стислу характеристику творчості композиторів Луганщини: СТурнєєва, Г.Ковальової, І.Кобилкина, І.Мороза., Ю.Шилова та інших.

4.Складить розповідь про створення та досягнення Луганського відділення Національної спілки композиторів України.

5. Назвіть імена найвідомих діячів у галузі музичного мистецтва Донбасу.

2.3.Тема: Образотворче мистецтво краю.

Зміст.

1.Історія становлення образотворчого мистецтва на Луганщині у Х1Х столітті.

2. Розвиток образотворчого мистецтва у 20-30 рр. ХХ століття на Луганщині.

3. Історичні передумови створення Луганської обласної організації національної спілки художників України.

4. Основні етапи у розвитку Луганської обласної організації

Питання до самоконтролю:

1.Назвіть основні етапи розвитку образотворчого мистецтва Луганщини.

2.Охарактеризуйте стан розвитку образотворчого мистецтва у Х1Х столітті.

3.Складіть розповідь про Луганську обласну організацію національної спілки художників України.

4.Назвіть імена провідних діячів образотворчого мистецтва у галузі скульптури.

5. Назвіть імена провідних діячів образотворчого мистецтва у галузі живопису та графіки.

2.4. Архітектурні пам’ятки Донбасу.

Зміст:

1. Загальна характеристика архітектурних пам’ятків.

2. Пам’ятки культової архітектури Донбасу.

3. Пам’ятки громадської архітектури краю.

Ключові слова: архітектура, пам’ятка культової архітектури,

пам’ятка громадської архітектури, класицизм, українське бароко, російсько-візантійський стиль, стиль модерн тощо.

Цілі та завдання вивчення розділу.

Успішне вивчення розділу дозволяє:

Мати уяву про особливості архітектурних пам’яток Донбасу. Володіти ключовими поняттями: архітектура, пам’ятки культової архітектури, пам’ятки громадської архітектури.

Пам’ятки громадської архітектури Донбасу».

1.Будинок Водолечебницы по вул. Даля у Луганске .

2. Будинок Васнєцова у м. Луганськ (будівля поліклініки №7).

3.Садиба поміщика Шахматова-Щеринського у м. Олександрівці.

4.Садибний будинок у с .Селезнівка Перевальського р-ну.

5. Садиба в с. Весела Гора Станично-Луганського р-ну.

6.Спорудження Деркульського кон заводу у Біловодському р-ні.

7. Спорудження Новолимарівського конезаводу уБіловодському р-ні.

8.. Гостиница «Октябрь» в Луганске.

9.Дом техники Луганске.

10.Педагогический институт г. Луганск.

11.Казначейство ( пересечение ул. Даля и пр-та Пархоменко) в Луганске.

12.Городская земская управа по ул К.Маркса 30 ( музей истории и культуры Луганска)

13.Дворец культуры железнодорожников в Луганске.

14.Кинотеатр «Октябрь» в Луганске.

15.Азово-Донской коммерческий банк (Проминвестбанк) по ул. К.Маркса , д.36.

16.Дворец культуры строителей в Луганске.

17.Вторая городская больница в Луганске.

18.Областной краеведческий музей

«Пам’ятки культової архітектури Донбасу».

1.Святогорський монастир.

2.Жіночий монастир «Всіх скорботних радість», м. Старобільськ.

3.Успенська церква в с. Осиновое Ново псковського району.

4.Михайлівська церква в с. Старий Айдар Станично-Луганського айону.

5.Миколаївська церква у м. Дружківка Донецької області.

6.Миколаївська церква у м. Артемівськ.

7.Церква Великомученика Георгія у с. Олександро-Шультинскому Констянтинівського району.

8.Церква Михайла Архангела в с. Михайлівка Перевальського району.

9.Покровська церква у с. Городище.

10.Троїцький собор у Біловодську.

11.Троїцька церква у с. Бай дівка Старобільського району.

12.Церква Різдва Богородиці у с. Новобілому Новопсковського району.

13.Троїцька церква у с. Білолуцьк Новопсковського району.

14.Петропавловський кафедральни й собор у м. Луганськ.

15.Свято-Миколаївський кафедральний собор у м. Старобільськ.

16. Церква в с.Байдівка Старобільського району.

17.Николо-Преображенский собор в Луганске.

Питання до самоконтролю: