14) Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.

Благо – все те, що здатне задовольняти людські потреби, наприклад, плоди природи, продукти праці, послуги, будь-які явища, що задовольняють певні потреби людини, відповідають її інтересам, цілям і прагненням.

Блага поділ. на економічні та неекономічні.

Неекономічні блага надаються людині природою, тобто без прикладання її праці, у необмеженій кількості (повітря, вода, сонячне тепло).

Економічні блага – це блага економічної (трудової) діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.

Економічні блага бувають: матеріальні і нематеріальні; особисті і суспільні; споживчі і виробничі; довгострокові і короткострокові; теперішні і майбутні.

В умовах товарного виробництва економічне благо набуває форми товару.

Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну.

Найважливішими характеристиками товару є споживча вартість і вартість.

Споживча вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.

Вартість товару – це уречевлена в товарі суспільна праця виробника. Вартість проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття – мінової вартості. Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням, де споживчі вартості одного роду обмінюються на споживчі вартості іншого роду.

Така концепція товару і його властивостей в економічній науці відома як теорія трудової вартості.

15) Альтернативні теорії вартості, їх еволюція та сучасне трактування. Закон вартості: суть, функції.

В економічній науці існує декілька теорій вартості: витрат виробництва, попиту і пропозиції, трудової вартості, граничної корисності.

Теорія витрат виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво.

Теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну.

Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво.

Представники трудової теорії вартості визначали вартість товару за витратами суспільно необхідної праці; теорії граничної корисності - за ступенем корисності речі споживача.

Гранична корисність – додаткова корисність, яку отримує спожива від додаткової одиниці товару чи послуги. Чим більшу кількість блага споживає людина, тим меншу цінність має для неї кожна додаткова одиниця цього блага.

Закон вартості – це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є механізмом дії закону вартості.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:

1. регулює пропорції суспільного виробництва;

2. стимулює розвиток продуктивних сил;

3. обумовлює диференціацію товаровиробників;

16. Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.

Є дві основні концепції, які пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична і еволюційна.

Раціоналістична пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів. Така концепція панувала до кінця 18 ст.

Еволюційна концепція стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну. Вперше була сформульована К.Марксом.

На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального товарообміну. У міру розвитку товарного виробництва прямий товарообмін ускладнювався. Потрібен був товар-посередник, тобто загальний еквівалент. Спочатку ним були золото і срібло. Потім тільки золото.

Суть грошей це поєднання їх властивостей:

1.гроші виконують роль загального еквівалента, за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартість;

2.вони є абсолютно ліквідними, тобто мають здатність обмінюватися на всі інші товари;

3.виражають економічні відносини;

Отже, гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Теорії грошей.

Металева. Представники визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Вони стверджували, що золото і срібло є грошима завдяки природним властивостям.

Номіналістична. Прихильники вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими держвладою.

Кількісна. Представники стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначається кількістю грошей в обігу.