9) Місце і роль людини в економ сист.

Людина поєднує в собі біологічний і соціальний аспекти.

Як біологічна істота людина – унікальний продукт природи, мисляча істота, наділена сукупністю фізичних і розумових здібностей, здатністю взаємодіяти з природою.

Людина як соціальна істота є частиною сусп., тобто живе у соціумі, має стосунки з ін. людьми, виконує і підкоряється законам, додерж певних норм і правил поведінки.

В економічній системі людина виступає як виробник, як суб’єкт економічних відносин, як споживач, як носій кінцевої мети сусп. виробництва.

Людина виробник виступає робочою силою, особистим фактором виробництва. Робоча сила – це сукупність фіз. та розумових здібностей людини, її здатність до праці.

Людина як суб’єкт економічних відносин . Це може бути окремий індивід, сім’я, колектив, держава. Основою економ відносин є відносини власності, які характеризують спосіб поєднання суб’єкта з засобами виробництва.

Людині найб мірою властива індивідуальна трудова власність.

Роль людини у цій категорії полягає також у тому, що об’єктивні економічні закони виявляються і реалізуються через її госп діяльність.

Людина як споживач реалізує себе через задоволення своїх різних потреб.

Людина як кінцева мета сусп. виробництва. Задоволення різносторонніх потреб людини – це призначення будь-якого виробництва. У цьому аспекті людина зі своїми потребами є природною і кінцевою метою сусп. виробн. й головним фактором його функціонув.

Отже, функціонув і розвиток економ сист неможливо оцінювати поза існуванням людини, її трудов діяльності, взіємозвязків, потреб, інтересів, мотивацій.

10) Cутність сусп. Виробництва. Матеріал і нематеріал виробн., їх взаємозв.

Суспільне виробництво — сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Основні риси виробництва: завжди є сусп. виробн..; має безперервний характер розвитку, постійно повторюється; у процесі виробн. виник економ відносини між людьми.

Суспільне виробництво поділ. На дві великі сфери: матеріальне і нематеріальне виробн..

Матеріальне виробн.- сукупн галузей і сфер, які виробляють матеріально-речові блага і надають матеріальні послуги. Сюди належать: промисловість, сільське та лісове госп, будівництво, комунальне господарство, транспорт, зв'язок, торгівля.

Нематеріальне виробн.- сукупн галузей і сфер, які виробляють нематеріальні блага і послуги, що задов. духовні й соціальні потреби людей. Сюди належать: охорона здоровя, освіта, культура, мистецтво, спорт, туризм, духовне виробництво( праця художника, скульптора, письменника, фотографа).

Між сферами матеріального і нематеріального виробн. існує зв'язок. Матеріальне виробн. створ матеріально-технічну базу для функціонування і відтворення як самого себе, так і сфери нематеріального виробництва. Нематеріальне виробн. задов. потреби людей в освіті, лікуванні, спорті, туризмі, забезпечуючи умови для норм відтворення усіх працівників, в тому числі і сфери матеріального виробн..