- •1)Зародж та осн етапи розвитку екон теор як науки
- •2)Предмет екон теорії та евол його визначення різними школами.
- •3) Методи економічної теорії.
- •4) Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання екон законів.
- •5) Функції економ теорії та її місце в сист екон наук.
- •6) Економічні потреби і інтереси: їх суть і класифікація. Закон зростання потреб.
- •7) Сутність, цілі та структурні елементи економ сист. Осн типи екон систем.
- •8) Власність, її сутність, форми та місце в екон сист.
- •9) Місце і роль людини в економ сист.
- •10) Cутність сусп. Виробництва. Матеріал і нематеріал виробн., їх взаємозв.
- •11) Осн фактори суспільного відтворення. Виробнича функція.
- •12) Ефективність суспільного виробництва: суть, критерії, економічні та соціальні показники.
- •13) Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
- •14) Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •15) Альтернативні теорії вартості, їх еволюція та сучасне трактування. Закон вартості: суть, функції.
- •16. Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.
- •17. Функції грошей та їх еволюція.
- •18. Грошовий обіг і його закони. Рівняння фішера. Грошові агрегати.
- •19. Грошова система, її елементи і типи.Формування і розвиток в україні.
- •20. Інфляція. Її сутність, причини, види, наслідки і шляхи подолання.
- •21. Сутність ринку і його типи. Субєкти і обєкти ринкових відносин.
- •23. Закон попиту і пропозиції, сутність і механізм дії.Еластичність попиту і пропоз.
- •24. Сутність та основні елементи інфраструктури ринку.
- •25. Конкуренція, її суть, види і роль.
- •26. Основні типи ринкових структур досконалої і недосконалої конкуренції.
- •27. Причини виникнення, суть і форми монополізму.
- •28. Негативні наслідки монополізації ек.Антимоноп законодавство і політика
- •29. Сутність капіталу і генезис його трактування. Форми капіталу.
- •30. Витрати виробництва, їх суть і класифікація.Прибуток на капітал, маса і норма
- •31.Кругооборот і оборот промислового капіталу.Основний і оборотний капітал.
- •32.Фізичне і моральне зношення основного капіталу.Амортизація капіталу.
- •33. Сутність і еволюція торговельного капіталу.
- •34.Концепція витрат обігу і торговельного прибутку.
- •35.Сучасні форми торговельного підприємсництва. Товарна біржа.
- •36.Сутність і джерела позичкового капіталу.Позичковий процент і його норма.
- •37.Фінансова система: суть, структура та функції.
- •38. Бюджет і податки як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера
- •39; Кредит: його сутність, форми та функції
- •40. Банки, їх види і функції. Банківська система в Україні.
- •41. Акціонерно-корпоративний капітал. Ринок цінних паперів. Фондова біржа.
- •42.Аграрні відносини, їх зміст та специфіка. Земля.
- •43. Земельна рента, її сутність, форми і механізм формування. Ціна землі і орендна плата.
- •44. Сутність, види і джерела формування доходів. Функціональний і персональний розподіл доходів
- •45.Заробітна плата: її сутність, форми, система та рівень.
- •46. Диференціація доходів і необхідність їх перерозподілу. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.
- •47. Зайнятість. Безробіття: причини, види, шляхи подолання. Закон Оукена.
- •48. Необхідність , форми й методи дре
- •49.Економічні функції держави
- •50. Суспільне відтворення, його сутність, види. Основні макропоказники та методи їх обчислення.
- •51.Економічне зростання: його сутність, типи і фактори.
- •52.Природа, специфіка циклічного розвику економіки. Короткі, середні та короткі цикли.
- •53.Зміст і основні риси перехідної економіки.
- •54.Світове господарство: причини виникнення, сутність, структура. Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
- •55.Сучасні глобальні проблеми людства: їх природа, види та шляхи вирішення.
13) Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
Форма сусп. виробн. – це певний спосіб організації господарської діяльності.
Розвиток суспільного виробництва характеризує існування двох форм організації суспільного господарства — натурального і товарного виробництва. Історично першою формою економічної організації суспільного виробництва було натуральне виробництво. Натуральне виробництво — це така форма суспільного господарства, за якої продукти праці призначаються для задоволення власних потреб і споживання всередині господарства, де вони вироблені, і надходять в обмін унаслідок прямого розподілу. У натуральному господарстві економіка будувалася виходячи з внутрішньогосподарських потреб, для забезпечення життєдіяльності замкнутої економічної системи. Безперечно, це не виключає того, що окремі суб'єкти або общини інколи обмінювались певними продуктами праці. Але цей обмін був випадковим або таким, що серйозно не впливав на виробничу сферу і споживання.
Основні ознаки натурального виробництва — прямі економічні зв'язки, замкнутість, універсалізація праці.
За натурального господарства між виробництвом і споживанням існує прямий, безпосередній зв'язок, тобто вироблений продукт самими виробниками використовується і споживається; досить часто ці фази руху продукту (виробництво — споживання) взагалі співпадають. Усі виробничо-економічні процеси обмежені певною виробничою ланкою (сім'я, община), концентруються в замкнутих виробництвах. Суб'єкти не вступають в економічні відносини один з одним, оскільки основним завданням є самозабезпечення, тобто кожне господарство спирається на власні виробничі ресурси і забезпечує себе усім необхідним. У такому господарстві виконуються всі роботи — від видобутку сировини до виготовлення готової продукції та її споживання.
За натурального виробництва відсутній або незначно розвинений суспільний поділ праці. Натуральне виробництво найхарактерніше для минулих, доіндустріальних етапів розвитку суспільства.
На зміну натуральному виробництву приходить товарне. Вже в період патріархату та розкладу общини за натурального виробництва вироблені для власного споживання продукти могли випадково обмінюватись. Виникає випадковий обмін; згодом якусь кількість продуктів стали виробляти не для власного споживання, а саме для обміну, з часом виробництво таких продуктів розширюється, обмін збільшується, виникає товарне виробництво, тобто виробництво товарів для обміну або продажу.
Основні умови виникнення товарного виробництва: суспільний поділ праці; економічна відокремленість товаровиробників.
Товарне виробництво характеризується такими ознаками:
1. розвинена система суспільного поділу праці, коли кожен виробник спеціалізується на виробництві одного продукту; 2. продукти виробництва випускаються як товари, тобто для задоволення потреб не самих виробників, а інших споживачів у результаті купівлі-продажу; виробництво відокремлюється від споживання, а виробник — від споживача, зв'язок між виробництвом і споживанням опосередковано фазами розподілу та обміну; 3. обмін товарів відбувається на основі еквівалентності виробничих витрат (у товарах, що обмінюються), продаж товару свідчить про визнання праці, втіленої в цьому товарі, як праці суспільно корисної; виробничі відносини між людьми виявляються не прямо, а опосередковано, через товар або гроші, уречевлюються виробничі відносини.
Отже, товарне виробництво — це така організація суспільного господарства, за якої виробничі відносини між людьми виявляються через ринок, через купівлю-продаж товарів. Кожен товаровиробник сам на свій страх і ризик приймає господарські рішення: що, де, коли і скільки виробляти, з ким здійснювати обмін і на яких умовах.
Моделі товарного виробництва
Еволюція товарного виробництва разом з розвитком виробничих сил і суспільним поділом праці зумовлює різноманітність його видів, які можна представити такими моделями:
I. Модель простого товарного виробництва. Як об'єкт аналізу розглядається дрібне, засноване на власній праці виробництво.
II. Товарне виробництво вільної конкуренції. Це універсальніша модель, вона характеризується тим, що розвиток економіки не обмежено жодною монополією. Тут домінує наймана праця. Господарська діяльність товаровиробника здійснюється в умовах конкуренції, при цьому він спирається тільки на ринкову кон'юнктуру, виходить лише з власних інтересів.
III. Товарне виробництво організованого ринку. Модель економіки вищого рівня. Поглиблений поділ праці і спеціалізація ускладнюють господарські зв'язки й об'єктивно зумовлюють необхідність координації і регулювання економіки. На цьому етапі розвитку ринкове самоврядування доповнюється державним регулюванням, що перетворює товарне виробництво на організовано-ринкове. Для глибшого усвідомлення змісту і закономірностей розвитку товарно-грошових відносин необхідно розглянути основні категорії цих відносин — товар і гроші.