11) Осн фактори суспільного відтворення. Виробнича функція.

Для здійснення процесу виробництва необх певні умови – фактори виробн..

Фактори виробн.- це всі необх елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Основними факторами є: праця, капітал, земля, підприємницькі здібності, наука, інформація, екологія.

Праця як фактор виробн. є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробн. економічних благ і надання послуг.

Капітал – це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, які використовуються у виробничому процесі.

Земля як фактор виробн. включає в себе землю, лісові і водні ресурси, корисні копалини та ін. природні багатства, що використовуються в виробничому процесі.

Наука – це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення. Зараз, наука перетворилася на головну продуктивну силу суспільства.

Інформацію як фактор, можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою подальшого використання .

Екологічний фактор – це система заходів, спрямована на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.

Підприємницькі здібності – особливий, специфічний фактор виробн., що відображає діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробн. з метою створення благ та послуг.

Співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і обсягом продукції, що виробляється за допомогою цього набору, характеризує виробничу функцію.

Виробнича функція - це технологічне співвідношення, що висвітлює залежність між сукупними витратами факторів виробництва і максимальним обсягом випуску продукції. Найзагальніший вигляд виробничої функції: Q = f(K, L) де Q - обсяг виробництва; K - обсяг капіталу; L - обсяг праці.

12) Ефективність суспільного виробництва: суть, критерії, економічні та соціальні показники.

Ефективність виробництва - категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

У найзагальнішій формі економ ефективність сусп. виробн. визначається за формулою РЕЗУЛЬТАТИ/ ВИТРАТИ.

Економічна ефективність виробн.-це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукції.

Показники економічної ефективності: продуктивність праці, трудомісткість, фондовіддача, фондомісткість, екологічна ефективність, матеріаловіддача, матеріаломісткість, капіталомісткість.

Продуктивність праці на мікрорівні визнач як відношення обсягу виробленої продукції до кількості робітників; на макрорівні – як відношення національного доходу до середньої чисельності працівників.

Трудомісткість – це показник, який відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

Фондовіддача – це показник, який характеризує ефективність використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці основних фондів.

Фондомісткість показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

Матеріаловіддача характеризує ефективність використаних предметів праці.

Матеріаломісткість є зворотним показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.

Соціальна ефективність – це ступінь відповідності результатів виробництва соціальним потребам суспільства, інтересам окремої людини.

Показники: розмір ВНП та НД на душу населення; частка фонду споживання в НД; рівень життя населення; якість життя населення або ІРЛ.

Рівень життя – це рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами, необхідними для їхнього норм існування. Сюди включене поняття «споживчого кошика».

Споживч кошик – вартість основних матеріальних та духовних благ, необхідних для нормальних умов існування людини.

Для визначення рівня життя в різних країнах експерти використовують поняття індекс розвитку людського потенціалу, або скорочено — індекс людського розвитку (ІЛР). Індекс людського розвитку має такі три складові: 1) тривалість життя населення; 2) рівень освіти; 3) обсяг ВВП на душу населення.