- •1)Зародж та осн етапи розвитку екон теор як науки
- •2)Предмет екон теорії та евол його визначення різними школами.
- •3) Методи економічної теорії.
- •4) Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання екон законів.
- •5) Функції економ теорії та її місце в сист екон наук.
- •6) Економічні потреби і інтереси: їх суть і класифікація. Закон зростання потреб.
- •7) Сутність, цілі та структурні елементи економ сист. Осн типи екон систем.
- •8) Власність, її сутність, форми та місце в екон сист.
- •9) Місце і роль людини в економ сист.
- •10) Cутність сусп. Виробництва. Матеріал і нематеріал виробн., їх взаємозв.
- •11) Осн фактори суспільного відтворення. Виробнича функція.
- •12) Ефективність суспільного виробництва: суть, критерії, економічні та соціальні показники.
- •13) Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
- •14) Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •15) Альтернативні теорії вартості, їх еволюція та сучасне трактування. Закон вартості: суть, функції.
- •16. Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.
- •17. Функції грошей та їх еволюція.
- •18. Грошовий обіг і його закони. Рівняння фішера. Грошові агрегати.
- •19. Грошова система, її елементи і типи.Формування і розвиток в україні.
- •20. Інфляція. Її сутність, причини, види, наслідки і шляхи подолання.
- •21. Сутність ринку і його типи. Субєкти і обєкти ринкових відносин.
- •23. Закон попиту і пропозиції, сутність і механізм дії.Еластичність попиту і пропоз.
- •24. Сутність та основні елементи інфраструктури ринку.
- •25. Конкуренція, її суть, види і роль.
- •26. Основні типи ринкових структур досконалої і недосконалої конкуренції.
- •27. Причини виникнення, суть і форми монополізму.
- •28. Негативні наслідки монополізації ек.Антимоноп законодавство і політика
- •29. Сутність капіталу і генезис його трактування. Форми капіталу.
- •30. Витрати виробництва, їх суть і класифікація.Прибуток на капітал, маса і норма
- •31.Кругооборот і оборот промислового капіталу.Основний і оборотний капітал.
- •32.Фізичне і моральне зношення основного капіталу.Амортизація капіталу.
- •33. Сутність і еволюція торговельного капіталу.
- •34.Концепція витрат обігу і торговельного прибутку.
- •35.Сучасні форми торговельного підприємсництва. Товарна біржа.
- •36.Сутність і джерела позичкового капіталу.Позичковий процент і його норма.
- •37.Фінансова система: суть, структура та функції.
- •38. Бюджет і податки як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера
- •39; Кредит: його сутність, форми та функції
- •40. Банки, їх види і функції. Банківська система в Україні.
- •41. Акціонерно-корпоративний капітал. Ринок цінних паперів. Фондова біржа.
- •42.Аграрні відносини, їх зміст та специфіка. Земля.
- •43. Земельна рента, її сутність, форми і механізм формування. Ціна землі і орендна плата.
- •44. Сутність, види і джерела формування доходів. Функціональний і персональний розподіл доходів
- •45.Заробітна плата: її сутність, форми, система та рівень.
- •46. Диференціація доходів і необхідність їх перерозподілу. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.
- •47. Зайнятість. Безробіття: причини, види, шляхи подолання. Закон Оукена.
- •48. Необхідність , форми й методи дре
- •49.Економічні функції держави
- •50. Суспільне відтворення, його сутність, види. Основні макропоказники та методи їх обчислення.
- •51.Економічне зростання: його сутність, типи і фактори.
- •52.Природа, специфіка циклічного розвику економіки. Короткі, середні та короткі цикли.
- •53.Зміст і основні риси перехідної економіки.
- •54.Світове господарство: причини виникнення, сутність, структура. Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
- •55.Сучасні глобальні проблеми людства: їх природа, види та шляхи вирішення.
35.Сучасні форми торговельного підприємсництва. Товарна біржа.
Існують дві основні форми підприємництва в торгівлі:
1)оптова торгівля, тобто збут товарів великими партіями одними підприємцями іншим. Продані товари, переходячи від одного підприємця до іншого, не залишають каналів обігу
2)роздрібна торгівля, коли товари продаються безпосередньо населенню. В результаті якої товари виходять із сфери обігу й надходять до сфери споживання.
Оптова торгівля здійснюється переважно через товарні біржі. Біржа - це оптовий ринок, на якому торгують не наявними товарами, а за зразками й стандартами, в яких фіксуються необхідні ознаки (якість, сортність). Тому об'єктами біржової торгівлі є товари, які не мають індивідуальних особливостей і повністю можуть замінятися іншими товарами того ж роду, наприклад, пшениця, цукор, вугілля і т.д.
З самого початку товарна біржа формується як організація, яка торгує реальним товаром. На таких біржах забезпечується вільний доступ до біржових операцій самих клієнтів-продавців і замовників-покупців. Це ідеальний варіант відкритої біржі, й тому що він не зобов'язує контрагентів користуватися послугами посередників. В міру ускладнення виробництва і взаємозв'язків між учасниками торгівлі з'являється необхідність у залученні спеціалізованих торговельних агентів, які виділяються з середовища самих клієнтів-замовників або набираються зовні. Цей етап характеризується утворенням відкритої біржі змішаного типу, де поруч із самими продавцями і покупцями функціонує дві групи посередників: брокери, які працюють від імені і за рахунок клієнта, і дилери, які здійснюють операції від свого імені за власний рахунок. Поява посередників-професіоналів дозволяє не тільки прискорити оборот товарної маси, але й мобілізувати необхідний для укладання угод з відстроченим платежем капітал.
Для закритої біржі, яка торгує реальним товаром, характерними є дві основні ознаки: а)заборона на доступ покупців-продавців у біржове кільце;
б)наявність периферійних служб (спеціалізованої системи органів збору й добіржової обробки замовлень за межами головного приміщення біржі).
Для вітчизняних сучасних товарних бірж характерним є недорозвиненість другої ознаки, тобто вони не мають широко розгалуженої мережі матеріалів і представництв у різних кутках країни, що зумовлює суто регіональний, а іноді й локальний характер.
Найпростіші біржові операції, тобто, коли продавець, який продає товар на біржі, зобов'язаний мати його в наявності і поставити покупцеві в обумовлений контрактом термін., характерні для періодів становлення, формування нових бірж. Вонни є пануючими на теперішніх вітчизняних біржах. Згодом виникають біржі (у США на початку 60-х рр. минулого століття), які починають проводити операції на строк. Ці біржі отримали назву ф'ючерсних. Об'єктом торгівлі на них виступають не товари, а контракти на їх поставку. На ф'ючерсній біржі купуються й продаються стандартизовані по кількості, якості, часу й місцю поставки товарів контракти. Причому переважають угоди з метою хеджування, тобто страхування ціни контрактного товару від ризику падіння, небажаного для виробника, або зростання, невигідного для споживача (покупця).
У 70-х рр. нашого століття біржова торгівля вийшла на якісно новий рівень: об'єктом біржових угод (а отже, і ціноутворення) стала ще не вироблена продукція. І це стало можливим тому що тепер стандартизуються самі контракти, а не товарні партії, що підлягали реалізації за контрактами, як це було раніше. В результаті виникла "паперова" строкова товарна біржа, де об'єктом купівлі-продажу виступає не реальний товар, а лише документи на нього. Таким чином, еволюція біржових операцій привела до виникнення не просто ціноутворюючих, але й цінострахуючих і цінопрогнозуючих бірж.
Контрактна система забезпечила практично повний відрив ціни від самого товару і можливість її виявлення до початку виробництва продукції. А це, в кінцевому -рахунку, означає безтоварне хеджування, тобто страхування, ціни будь-яких об'єктів торгівлі, в тому числі і таких, які раніше не котирувалися на традиційних товарних біржах. Зокрема, номенклатура розширюється до операцій по стабілізації курсу валют, процентних ставок по облігаціях і дивідендів по акціях. Формується універсальна торгова строкова біржа. Певною мірою така біржа виконує роль гаранта діяльності валютної і фондової біржі, приймаючи частково "їхні функції на себе. Створюється новий тип інтегрального організованого ринку, який у найближчий час стане переважаючим.