8. Призначення та класифікація об'єктів ринкової інфраструктури.

Призначення PI:

• забезпечує реальне формування (оформлення) окремих (конкретних) ринків. Власне в особі об'єктів PI існують конкретні ринки;

• забезпечує зв'язок між суб'єктами ЕС у ході їхньої господарської діяльності;

• забезпечує функціонування ринкового механізму, тобто забезпечує взаємодію трьох елементів РМ (попиту, пропозиції і ціни), а отже, встановлення оптимальної пропорційності як на окремих ринках, так і в цілій НРЕС, яка визначається ринковою ціною рівноваги;

• забезпечує регулювання економіки ринковим механізмом, тобто забезпечує процес підтримування оптимальної пропорційності шляхом вільного переливання капіталу з однієї сфери чи галузі в іншу, в якій норма прибутку вища;

• надає можливість державі ефективно регулювати економіку за допомогою переважно непрямих, економічних методів, тобто проводити активну структурну, інвестиційну, антиінфляційну та іншу політику.

Класифікація об'єктів PI. Залежно від виконуваних функцій об'єкти PI можна згрупувати таким чином:

• незалежні торговельні підприємства та доми, ярмарки, товарні біржі;

• інформаційні, маркетингові, консалтингові, страхові, брокерські (посередницькі), рекламні фірми;

• наукові, технологічні парки, інноваційні фірми і фонди;

• фондові біржі, інвестиційні фонди, холдингові компанії, фонди профспілок та інших організацій тощо;

• біржі праці, центри перепідготовки кадрів, центри зайнятості;

• комерційні банки, страхові кампанії, факторингові, лізингові, венчурні та інші кредитні установи, адвокатські контори, валютні аукціони;

• розвинута колективна мережа комп'ютерного зв'язку і сформовані на її базі локальні та глобальні автоматизовані інформаційні системи.

Усі об'єкти PI за сферою їхньої діяльності також можна поділити на 2 типи:

• спеціалізовані організації які діють у межах окремих ринків (ринку цінних паперів, окремих товарних ринків тощо);

• ринкові організації загального призначення, типу банків і системи державних фінансів.

9. Види ринкової інфраструктури.

Виділяють такі основні види РІ:

1. Інфраструктура товарних ринків. На ринках товарів і послуг функціонують: товарні біржі; системи гуртової та роздрібної торгівлі; фірми, які працюють на комерційній основі і постачають учасників конкуренції ринковою інформацією, послугами маркетингу і т. д; компанії, які займаються посередницькою діяльністю; служби сервісу тощо.

Інфраструктурою товарних ринків зайнятий горизонтальний економічний простір, який простягається від виробників до споживачів. Отримуючи вироблену продукцію або інформацію про неї, інфраструктура товарних ринків:

• організовує укладання контрактів на виробництво і поставку;

• просуває товарні потоки за галузями і регіонами;

• регулює збут та обслуговування споживачів;

• вловлює й подає сигнали, які йдуть від потреб і попиту виробникам, продавцям та інвесторам.

2. Інфраструктура ринку цінних паперів. На ринку цінних паперів функціонує (переважає) фондова біржа, де здійснюється купівля і продаж акцій та облігацій, встановлюються їх ринкові ціни (курси).

З'єднуючи разом майбутніх інвесторів і власників заощаджень, фондова біржа організовує міжгалузеве та міжрегіональне переміщення фінансових потоків. У фондової біржі є власна інфраструктура, яка складається із мережі брокерських компаній, яким їхні клієнти доручають виконання біржових операцій. На фондовій біржі (на ринку цінних паперів) обертаються переважно такі види цінних паперів як акції та облігації.

3. Кредитна інфраструктура. Кредитну систему утворюють банки, страхові компанії, фонди профспілок та інших організацій, які володіють правом грошово-кредитної діяльності, тобто всі ті, хто має право і здатність акумулювати тимчасово вільні кошти, перетворювати їх у кредит, а потім і в інвестиції.

Банківська система становить ядро кредитної інфраструктури. Найбільш ефективною є її двоярусна побудова. 1-й ярус займає центральний (національний) банк, який несе всю повноту відповідальності за стан грошового обігу у країні. 2-й ярус - це інші, недержавні банки.

Інструменти політики національного (центрального) банку, якими він регулює грошовий обіг:

• Ставка за міжбанківський кредит.

• Норма обов'язкових резервів.

• Операції з державними борговими зобов'язаннями.

4. Система державних фінансів. Поряд з банками до інфраструктури загального призначення належить система державних фінансів (що одночасно є основним комплексом засобів ДРЕ), основу якої становлять центральні (державні), місцеві бюджети і позабюджетні цільові фонди.

Державний бюджет - це річний план державних видатків і джерел їх фінансового покриття. Бюджет дає державі можливість вирішувати ті соціально-економічні проблеми, які не вирішуються ринковим механізмом. Через бюджет (податки і видатки) відбувається:

• перерозподіл доходів для того, щоб зробити його більш соціально справедливим:

• коригування розподілу ресурсів ринковим механізмом з метою зміни структури суспільного продукту відповідно до структури суспільного попиту:

• здійснюється фінансування соціальних програм, оборони, державного управління, фундаментальної науки.