47. Грошово-кредитна інфраструктура.

Грошово-кредитну систему утворюють банки, страхові компанії, фонди профспілок та інших організацій, які володіють правом грошово-кредитної діяльності, тобто всі ті, хто має право і здатність акумулювати тимчасово вільні кошти, перетворювати їх у кредит, а потім і в інвестиції.

Банківська система - двоярусна побудова.

1-й ярус займає центральний (національний) банк, який несе всю повноту відповідальності за стан грошового обігу у країні.

2-й ярус - це інші, як державні , так і недержавні комерційні банки різних видів та форм власності (приватні, кооперативні). Серед них можна виділити прості комерційні, іпотечні, інноваційні, інвестиційні банки.

Комерційні банки виконують десятки операцій, передбачених законодавством, основними серед яких є:

- залучення тимчасово вільних грошових коштів підприємств і громадян на депозити; кредитування суб'єктів підприємницької діяльності та громадян за рахунок залучених коштів; касове та розрахункове обслуговування; валютні операції; інкасові операції; чекові операції; гарантійні операції; акредитивні операції; продаж і розміщення цінних паперів; засновницька діяльність;тощо.

Банки у своїй діяльності керуються Господарським кодексом України (2003 p.), Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законодавчими актами.

Національний банк є центральним банком України, який є центральним органом державного управління. Йому належить основна роль у грошово-кредитному регулюванні національної економіки та організації банківської справи у країні.

Статутний капітал Національного банку є державною власністю, але політично автономним, незалежним від виконавчої влади (уряду), і регламентується його діяльність тільки Законом "Про Національний банк України".

Суть автономності НБУ полягає у тому, що:

• здійснення самостійної політики;

• рішеня НБУ не можуть скасовуватися іншими державними структурами;

• є підзвітні Президенту України і ВРУ в межах їх конституційних повноважень;

• НБУ є юридичною особою, що має відокремлене майно, яке є об’єктом державної власності, але перебуває у його господарському розпорядженні;

Вищим органом управління НБУ є Рада НБУ. Керівним органом НБУ - Правління НБУ, яке очолює Голова НБУ. НБУ є підзвітним Президенту та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень. Зокрема, BP України за поданням Президента України призначає та звільняє з посади Голову НБУ; BP і Президент України призначають і звільняють по половині складу Ради НБУ; Голова НБУ доповідає BP України про діяльність НБУ; НБУ двічі на рік подає Президенту і BP України інформацію про стан грошово-кредитного ринку в Україні.

До системи НБУ входять центральний апарат, територіальні управління (філії), розрахункові палати, Банк нотно-монетний двір, банкнотна фабрика, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади та інші структурні підрозділи, необхідні для виконання НБ його функцій.

Основними цілями НБ є;

• захист і забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

• розвиток і зміцнення банківської системи:

• -створення сприятливих умов для ефективного функціонування економіки в цілому та окремих суб'єктів ЕС;

• забезпечення ефективних розрахунків між суб'єктами ЕС.

Основні функції НБУ:

• розробка і впровадження разом з урядом ефективної грошово-кредитної політики;

• здійснення грошові емісії та контроль за грошовим обігом;

• здійснення між банківських розрахунків;

• кредитування КБ та уряду

• регулювання, нагляд та контроль за діяльністю КБ та інших кредитних організацій;

• захист інтересів вкладників та кредиторів;

• здійснення валютного регулювання і забезпечення конвертованості національної валюти;

• зберігання та регулювання золотовалютних резервів;

• управління державнім боргом.

Ррегулювання банківської системи (банківського регулювання та нагляду) - діяльність НБУ спрямовусться на забезпечення стабільності та безпеки банківської системи, захист інтересів вкладників та кредиторів.