- •Сша в 1945-1960 роках.
- •2. Сша в 60-70 роках. Карибська криза.
- •3. Сша в 80-90 роках. Рейганоміка.
- •Зростання ролі сша у світі.
- •Канада після Другої світової війни.
- •2. Політичний та економічний розвиток у 50-60 ті роки хх ст.
- •3.Проблема Квебеку. Розвиток Канади у 70-80-ті роки. Конституційна реформа 1982 р.
- •4. Соціально-економічний розвиток та політичне життя.
- •5. Зовнішньополітичний курс країни
- •Канада наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Кубинська революція 1959 року.
- •Економічна ситуація в 70-90-ті роки.
- •Інтеграційні процеси в регіоні.
- •Великобританія в 40-90-ті роки
- •Франція в 40-90-ті роки.
- •Європейська інтеграція.
- •Німеччина після Другої світової війни: ндр та фрн
- •Західнонімецьке економічне диво.
- •Об’єднання Німеччини.
- •Італія після Другої світової війни.
- •Італія у 80-90-х роках.
- •Встановлення радянського домінування в східній Європі.
- •Інтеграційні утворення центральної Європи.
- •3. Країни нової Демократії
- •4. Революції кінця 80 — початку 90-х рр. Їхній характер, спільні риси та особливості.
- •Повоєнний стан.
- •2. Завдання та труднощі повоєнної відбудови.
- •Внутрішня та зовнішня політика Сталіна.
- •4.Життєвий рівень населення.
- •Лекція 54-55. Срср (1953-1964). «Відлига». Роки «застою» (1964-1985). Суспільно-політичне життя. Дисидентський рух (2 год.)
- •2. Реформування економіки срср
- •3.Роки «застою» (1964-1985).
- •4. Дисидентський рух.
- •Лекція 56-57. Срср в 1985-1991 рр. «Перебудова». Політика «гласності». Лібералізація соціального і культурного життя (2 год.)
- •Оновлення партійного керівництва.
- •Перебудова. Гласність.
- •Зрушення в зовнішній політиці.
5. Зовнішньополітичний курс країни
Тривалий час зовнішньополітичний курс Канади знаходився у тіні США та Великобританії.
Зовнішньополітичний курс Канади в повоєнний період визначався атмосферою "холодної війни". 1949 р. США і Канада підписали угоду про військове співробітництво.
З 1949 р. Канада — член НАТО. 1950—1953 рр. під прапором ООН канадські солдати брали участь у корейській війні на боці США і Південної Кореї. 1958 р. Канада уклала з США створили Об'єднане командування протиповітряної оборони Північноамериканського континенту (НОРАД).
Відносини Канади з СРСР, як і з іншими соціалістичними країнами, були практично заморожені. В зовнішньоекономічній і політичній сферах Канада орієнтувалася на США. Проте на відміну від США Канада підтримувала дипломатичні й торговельні відносини з Кубою після оголошення американцями її блокади, підтримувала вимогу визнання Китайської Народної Республіки, відігравала важливу роль у врегулюванні конфліктів у Нікарагуа, на Півдні Африки, у Камбоджі.
У 80-ті роки Канада активізувала власний зовнішньополітичний курс. Вона виступила з наміром виконувати роль посередника у відносинах США і СРСР та США з країнами "третього світу". Особливо активну посередницьку діяльність було розгорнуто при врегулюванні регіональних конфліктів. У 1986 р. Канада рішуче виступила за припинення громадянської війни в Нікарагуа, засудивши втручання в неї інших держав, у тому числі і США.
У 1989 р. вона надала практичну допомогу в проведенні загальних парламентських виборів у цій країні. Позитивну роль уряд Малруні зіграв в ліквідації режиму апартеїду в Південно-Африканській Республіці. Канада сприяла врегулюванню конфлікту в Камбоджі. Військові контингенти Канади беруть участь у миротворчій діяльності ООН у багатьох гарячих точках планети.
Після розпаду Радянського Союзу на самостійні держави Канада почала налагоджувати з ними взаємовигідні зв'язки. 2 грудня 1991 р. — визнала незалежність України. 27 січня 1992 р. була ухвалена Спільна декларація про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Канадою. Помітною подією в розвитку двосторонніх відносин став візит восени 1992 р. генерал-губернатора Канади Р. Гнатишина в Україну.
Правова база канадсько-українських відносин у 1994 р. доповнилася "Угодою про дружбу і співробітництво між Україною і Канадою", яку підписали прем'єр-міністр Ж. Кретьєн і Президент Л. Кучма. Угода передбачає розвиток широкого співробітництва в усіх сферах господарства і культури.
Канада, в якій українська етнічна громада становить близько 800 тис. чоловік, виявляє посилений інтерес до економічного, політичного і дипломатичного співробітництва з Україною як у двосторонніх відносинах, так і на міжнародній арені.
Розвиток українсько-канадських відносин дав новий поштовх діяльності найбільшого об'єднання українських політичних, громадських, культурних організацій і церков — Конгресу українців Канади (КУК), а також Товариству об'єднаних українських канадців (ТОУК). Осередками культурного розвитку українців у Канаді виступають різноманітні культурно-освітні організації. Найбільша з них — Українська фундація імені Тараса Шевченка, заснована у Вінніпезі в 1936 р. З проголошенням незалежності України українська діаспора Канади надає різноманітну підтримку і серйозну допомогу становленню і розбудові своєї етнічної батьківщини.