1lekziya

користуватися текстовим і графічним редакторами, електронними таблицями та базами даних для розв'язування задач з конкретних предметних галузей. володіти основними навичками роботи з персональним комп'ютером

Література 1. Архангельский С.И. Лекция по научной организации учебного процесса в высшей школе.М., "Высшая школа", 1976.

2. Карпов Г.В.,Романин В.А.Технические средства обучения.М., "Просвещение11,1979.

4.Прессман Л.П. Основы методики применения экранно-звуковых средств в школе.М., "Просвещение ",1979.

5.Шахмаев Н.М.Дидактические проблемы применения технических средств обучения в средней школе.М.,"Педагогика",1973.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Вступна частина

1.1.Мотивація навчальної діяльності

Упроцесі своєї пізнавальної діяльності суспільство систематично здобуває нові знання. Кожне нове покоління вносить вклад у справу подальшого розвитку всіх галузей людської діяльності. Внаслідок цього обсяг інформації, тобто суттєвих відомостей про навколишнє середовище, безперервно зростає.

Вумовах науково-технічного прогресу суспільства невпинно зростає кількість інформації, що має бути засвоєною. Це потребує від викладачів розробки дієвих методів удосконалення навчального процесу.

Протиріччя між збільшенням обсягу інформації і традиційно незмінним терміном навчання може бути усунено тільки шляхом інтенсифікації навчального процесу, підвищенням продуктивності педагогічної праці.

Інтенсифікація навчального процесу передбачає розробку і впровадження таких засобів, форм і методів навчання, які зменшують непродуктивні витрати праці і часу, прискорюють темп і забезпечують: високу якість навчання.

За останні десятиріччя в дидактику середньої та вищої школи міцно ввійшла і довела свою життєдієвість система технічних засобів навчання /ТЗН/. Останні розробки ТЗН базуються на використанні ІКТ. Ця система є важливим фактором інтенсифікації процесу навчальної діяльності, формування особистості учня.

1.2.Повідомлення теми уроку та мети

1.3.План

І. Вступ: мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі з програми.

ІІ. Психолого-педагогічні аспекти впровадження технічних засобів навчання і НІТ в навчально-виховний процес.

IІІ. Засоби навчання та їх види.

ІV. Сучасні ТЗН. Нові інформаційно-комунікаційні технології.

V.Правила техніки безпеки.

2.Основна частина

2.1.Сприйняття студентами нового матеріалу

2.1.1.Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі

Мета курсу «Нові інформаційні технології і сучасні технічні засоби навчання»

-підготувати майбутнього вчителя до раціонального використання традиційних ТЗН і сучасних технічних засобів нових інформаційних технологій навчання в навчально-виховному процесі;

-сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів сучасної інформаційних технологій та електронного демонстраційного обладнання у своїй майбутній професійній діяльності, для управління навчальним процесом, для формування елементів інформаційної та загальної культури студентів. Через предмет даного курсу вирішувати проблеми інформатизації і гуманізації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру, враховуючи психологопедагогічні вимоги до відповідного методичного та програмного забезпечення.

Використовуючи знання про основи змістового забезпечення навчального процесу, знання про теоретичний, емпіричний і практичний компоненти змісту, специфіку побудови відповідно до вікових та психологічних особливостей його засвоєння учнями молодшого шкільного віку, спираючись на знання теоретичних основ структурування окремих фрагментів уроку, вміти оптимально здійснювати методичне забезпечення.

На основі аналізу процесу навчання з урахуванням нової технологічної бази для розробки сучасного учбово-методичного забезпечення, володіння комп'ютером як інструментом навчальної діяльності, самостійної розробки і використання матеріалів, пов'язаних із комп'ютерізацією навчально-виховного процесу, вміти формувати в учнів елементи комп'ютерної грамотності з метою ознайомлення їх із сучасними підходами до отримання інформації на основі використання персонального комп'ютера та конструювання, організація та методичне забезпечення уроку на основі основних видів педагогічного програмного забезпечення.

Використовуючи доцільно дібраний зміст матеріалу уроку, адекватні засоби його засвоєння з метою формування в учнів навчально-пізнавальних мотивів навчання, підвищення зацікавленості, активізації діяльності, вміти використовувати різноманітні інформаційні технології навчання у відповідності до змісту виучуваного на уроці, користуючись комп'ютером.

Завдання курсу:

забезпечити обізнаність студентів щодо різних видів носіїв інформації (кіно-, діа-, магніто-, відеофільмів, програмного забезпечення для ЕОМ та ін. ) їх можливостей і дидактичних особливостей використання;

сформувати у студентів педагогічні знання, вміння і навички, необхідні для продуктивного використання сучасних ТЗН у навчально-виховному процесі;

формувати теоретичну базу знань студентів про принципи роботи, управління та дидактичні можливості технічних засобів навчання; формувати вміння та навички використання технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі;

розкрити значення основ інформаційної культури у загальній і професійній освіті людини, вплив засобів сучасних інформаційних технологій на науковотехнічній і соціально-економічний розвиток суспільства;

навчити використовувати сучасні програмні засоби, комп’ютери, мультимедійні пристрої з метою підвищення ефективності педагогічної праці;

навчити створювати довідково-інформаційні, контролюючі педагогічні засоби;

обґрунтувати можливості використання ПК на заняттях з різних предметів;

використовувати ПК для проведення психолого-педагогічних досліджень та обробки результатів;

формувати у студентів достатні знання, вміння та навички, необхідні для ефективного користування базами даних, працювати в локальних та глобальних комп’ютерних мережах;

забезпечити ґрунтовне оволодіння студентами основними засобами і методами сучасної інформаційної технології, їх теоретичною і технічною базою, можливими напрямками використання;

сформувати у студентів достатні знання, вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів НІТ у своїй майбутній діяльності;

сформувати у студентів початки основ інформаційної культури майбутнього вчителя.

2.1.2.Психолого-педагогічні аспекти впровадження технічних засобів навчання

внавчально-виховний процес.

Впроцесі розвитку людства необхідність висловити і запам’ятати інформацію в свій час, привела до появи мови, писемності та зображувального мистецтва - насамперед живопису та скульптури.

Потреба збереження та розповсюдження інформації привела до розвитку книгодрукування.

Нині потік інформації невпинно

зростає. Вчені доводять, що на початку XXI століття об’єм інформації зростає в 15-25 разів в порівняння з 1980 роком. Так, наприклад, в кінці XX століття число наукових часописів за даними наукових досліджень збільшувалося на 3,5-4% в рік, а число технічних статей на 12%. Спеціалісти сходяться на тому, що будь-яка нова інформація буде знецінюватися за 4-8 років з її виходу, а це потребує мобільного внесення змін в навчальний процес.

Розвиток фотокінотехніки зробив можливим для фіксування і збереження зорової інформації використовувати фотовідбитки, діапозитиви, діафільми та мікрофільми, кінофільми. В

подальшому розвиток магнітного способу запису зображень дозволив найбільш ефективно вирішувати цю проблему.

90мм/ записується об'єм інформації 1,44 Мбайт, що є рівноцінним близько 1000 сторінкам друкованої інформації. Велике значення має поява магнітооптичної технології запису звукової та відеоінформації на спеціальних матнітнооптичних: дисках великої ємкості. Ця технологія почала розроблятись на початку 70-років. Існують два основних формати дисків - односторонні Н3,5И, двосторонні - "5,25й та "12" фірми МАХЕІІ. Стандартний вміст інформації для них 1,28 і 230 Мбайт. У дисків И5,25" обидві сторони робочі. їх стандартний вміст 600 та 650 Мбайт. Наступне покоління дисків ємністю 2,6 Гбайт дасть можливість зафіксувати інформацію, що вміщується на 1,5 млн. друкованих сторінок.

І, нарешті, розвиток звукового кінематографу, телебачення та відеотехніки дозволив фіксувати комбіновану зорово-звукову інформацію.

Тісно пов’язаний з інформацією і процес навчання. Він складається з двох фаз: а/ повідомлення певної інформації вчителем; б/ сприймання, осмислення та запам'ятовування цієї інформації учнями.

Історично в процесі навчання використовувалися вербальні /словесні/ методи повідомлення інформації. Але в процесі розвитку такої науки, як фізіологія людини, було встановлено, що пропускна здатність слухового аналізатора людини є значно-менша, ніж зорового - 50 тис.біт/с і 5 млн.біт/сек, відповідно.

Таким чином, при словесному способі викладання не використовуються всі

можливості людини сприймати інформацію. Усунення цього недоліку можна домогтися завдяки використанню сучасних ТЗН, які спроможні відтворювати навчальну інформацію у різних видах (візуальну), звукову та комбіновану (аудіовізуальну), що дає змогу вчителю значно підвищити продуктивність та ефективність навчального процесу. Спеціальні дослідження показали, що з

сприйнятої звукової інформації запам’ятовується в середньому 15 % її обсягу, 25 % обсягу візуальної інформації та 65 % обсягу комбінованої інформації.

Сучасні НІТ та ТЗН, використання яких засновано на всебічному врахуванні психофізіологічних можливостей організму людини, дозволяють підсилити вплив на аудиторію, скоротити термін навчання та суттєво підвищити якість навчального процесу та виховної роботи. Важливим є й те, що застосування сучасних НІТ та ТЗН дає змогу не тільки інтенсифікувати навчальний процес, а й створювати проблемні ситуації в процесі

навчання і активізувати пізнавальну діяльність учнів.

В той же час необхідно розуміти, що наявність найдосконаліших НІТ та ТЗН не може розв’язати всіх завдань навчально-виховного процесу. Більш того,

застосування НІТ та ТЗН повинно бути дидактично обгрунтованим.

Тільки методично правильне використання НІТ та ТЗН разом з іншими засобами може забезпечити значне підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Вчитель і надалі залишається головною фігурою на всіх етапах навчального процесу, його організаторсько-педагогічні функції ще більше зростатимуть. Тому дидактичні можливості НІТ та ТЗН потрібно розглядати саме з урахуванням цього положення.

Ефективне застосування НІТ та ТЗН потребує від сучасного вчителя:

а/ певної науково-педагогічної підготовки, що включає в себе опанування

основними закономірностями і особливостями організації, побудови та проведення навчально-виховного процесу за допомогою НІТ та ТЗН та їх комплексів. А це передбачає поряд з загально-педагогічною підготовкою хороші

знання вчителем психології, фізіології, кібернетики, гігієни навчальної праці і

багатьох інших галузей наук; б/ організаційно-технічної підготовки, що забезпечує знання фізичних основ,

будови, технічних характеристик і можливостей кожного виду НІТ та ТЗН; Знання оптимальних умов застосування і правил технічної експлуатації різних видів НІТ та ТЗН;

в) методичної підготовки вчителя відповідно до своєї спеціальності.

2.1.3. Засоби навчання

сукупність взаємопов'язаних (у рамках методики їх використання) дидактичних компонентів, які утворюють певну цілісність, єдність.

Разом з тим засоби навчання можна умовно поділити на дві групи: традиційні та нові інформаційні технології (мал. 3.1).

Означення. Технічним засобом навчання називається комплекс, який

складається з джерела навчальної інформації /навчального посібника/ та апаратури, за допомогою якої її можна відтворити в навчальній аудиторії.

Технічні засоби навчання – це комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, зорового аналізатора способом візуальної форми подачі навчального матеріалу.

При використанні ТЗН необхідно всебічно враховувати психофізіологічні можливості людини ТЗН дозволяють:

а) підвищити якість навчального процесу (завдяки зростанню рівня наочності,) б/ інтенсифікувати навчальний процес (завдяки звільненню вчителя від необхідності витрачати час заняття на виконання другорядних робіт: записи та

креслення на дошці, тощо;)

в/ підвищувати ефективність контролю навчального процесу (здійснення систематичного безперервного контролю за ходом навчальної діяльності учнів при використанні контролюючої техніки)

г/ індивідуалізувати та активізувати пізнавальну діяльність (при використанні навчаючих машині)

2.1.4. Нові інформаційно-комунікаційні технології.

Технологія — це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються людьми для реалізації конкретного складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов'язаних процедур і операцій, які виконуються більш або менш однозначно і мають на меті досягнення високої ефективності.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються в інформаційних процесах (пошуку, накопичення, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації (даних і знань)) з використанням засобів комп’ютерної техніки і зв'язку, а також способів їх раціонального поєднання з безмашинними процесами опрацювання інформації.

Останнім часом у літературі часто використовується термін нові інформаційно-

комунікаційні технології (НІКТ).

Нові інформаційно-комунікаційні технології— інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.

Для будь-якої діяльності можуть бути виділені мета, предмет, методи і засоби, тому:

1)метою використання інформаційно-комунікаційних технологій є якісне формування і використання інформаційного продукту відповідно до потреб користувача;

2)методами інформаційно-комунікаційних технологій є методи опрацювання даних;

3)як засоби інформаційно-комунікаційних технологій виступають математичні, технічні, програмні, інформаційні й інші засоби.

Оскільки засоби і методи опрацювання даних можуть мати різні практичні застосування, то доцільно виділити глобальні, базові і конкретні інформаційні технології:

глобальні інформаційні технології включають моделі, методи і засоби формування і використання інформаційного ресурсу в суспільстві; базові інформаційні технології орієнтуються на певну галузь застосування

(виробництво, наукові дослідження, проектування, навчання); конкретні інформаційні технології задають опрацювання даних у реальних задачах користувача.

Мультимедіа — сукупністъ комп'ютерних технологій, що одночасно використовуютъ кілъка інформаційних середовищ: графіку, текст, вiдeo, фотографію, ашмацію, звукові ефекти, високоякісний звуковий cynpoвід. Технологія мультимедіа потребує спеціалъних апаратних й програмних засобів.

На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології використовувалися для забезпечення інформаційного обміну між людьми, відображали відповідний рівень і можливості використаних систем реєстрації, зберігання, опрацювання і передавання інформації і, по суті, були синтезом методів оперування людини інформацією в інтересах своєї діяльності.

Методика навчання містить такі моменти:

1.Використати класифікацію ІКТ щодо вибору для вивчення в даному розділі програмних засобів і технологій розв'язування задач з конкретних предметних галузей.

2.Розробити систему вправ щодо використання ІКТ для розв'язування задач з різних предметних галузей.

Зазначимо, що вправи із заданої системи можуть мотивувати поглиблене вивчення учнями ІКТ з метою використання їх як засобу навчання інших шкільних предметів.

3.Необхідно виділити основні дидактичні технологічні одиниці для навчання ІКТ.

Під дидактичними технологічними одиницями розумітимемо послідовності кнопок, які треба натиснути, щоб виконати деяку елементарну дію у конкретному програмному засобі. Наприклад, вивести текст на принтер з текстового редактора; створити найпростіший малюнок у графічному редакторі тощо.

4.При навчанні розв'язування будь-яких навчальних задач необхідно неухильно дотримуватися етапів обчислювального експерименту, що дозволить реалізувати під час вивчення даного розділу «навчання через задачі», що проводиться за схемою: задача — теорія — задача.

Тобто навчання ІКТ через навчання технологій розв'язування задач з предметних галузей за допомогою конкретних програмних засобів.

5.Використати під час навчання ІКТ програмні засоби єдиного інтерфейсу користувача.

Одним з класів інтерфейсів користувача є графічний інтерфейс користувача (GUI від англ. Graphie User Interface}, який заснований на таких характеристиках:

- загальний інтерфейс користувача; висока розподільна здатність;

«що бачиш, те й отримуєш» (WYSIWYG - від англ. What You See Is What You Cet); пряма маніпуляція.

Інструментальні засоби, які не засновані на графічному інтерфейсі користувача, мають командну структуру, в основі якої лежить ієрархічне меню, розташоване в будь-якій частині екрана. Кожною новою програмою передбачається, що користувач навчиться контролювати комп'ютер. Усі навички згодом стають некорисними, коли потрібно переходити до роботи з новою програмою. Загальний інтерфейс користувача для GUI визначає стандартний шлях подавання вказівки комп'ю- теру. Більше того, звертання до програми мають однакову структуру, і після вивчення того, як правильно звертатися до послуг першої програми, користувач вже вивчив, в широкому значенні цього слова, як звертатися до послуг усіх програм.

Таким чином, наявність або відсутність GUI визначатиме методику вивчення різних програм. Перед вивченням цього розділу студенти можуть не мати ніяких навичок роботи на комп'ютері. Однак це не означає, що зміст усього курсу нових інформаційно-комунікаційних технологій повинен бути викладений на першому етапі навчання інформатики в школі.

6.Доцільно було б спочатку використати навчальні інструментальні засоби, а потім навчати професійних засобів.

7.Під час навчання мережевих технологій бажано використати комп'ютерні моделі.

8.Основним методом навчання нових інформаційних технологій є метод доцільно дібраних задач та метод демонстраційних прикладів.

Усі програми прикладного програмного забезпечення загального призначення слід подати з

позицій - - об'єкти та програмні засоби сучасних інформаційних технологій, за допомогою яких користувач досліджує інформаційні об'єкти, — інформаційні моделі. Тобто доцільно на всі програмні засоби дивитись через призму діяльності людини (суб'єкта): суд 'єкт — об 'єкт — мета

— засоби — діяльність —результати — оцінювання одержаних результатів — прийняття рішення.

Об'єктами опрацювання є різні набори даних — текстові, графічні, музичні, таблиці тощо. Засобами для опрацювання об'єктів, тобто аналізу таких інформаційних об'єктів, є прикладні програми, створені спеціально для такого опрацювання.

Під час роботи з текстовим редактором об'єкт - це відповідним чином структурований текст, текстовий редактор — засіб для дослідження такого об'єкта. За допомогою текстового редактора текст можна аналізувати, коригувати, експериментувати з ним. Під час роботи з графічним редактором об'єктом дослідження є графічні зображення, а засобом для опрацювання такого об'єкта є графічний редактор (процесор).

Можна запропонувати учням схему ознайомлення з прикладним програмним забезпеченням загального призначення, до якого належать текстовий редактор, графічний редактор, електронні таблиці, системи управління базами даних:

1.Демонстрація характеристик середовища та з'ясування його призначення.

2.Аналіз об'єкта, типів повідомлень, які опрацьовуються за допомогою середовища, способи їх подання в ньому, способи здобуття результатів опрацювання повідомлень.

3.Ознайомлення з основними складовими інтерфейсу середовища та формування вмінь аналізувати вміст основних його складових.

4.Правила роботи з вбудованою довідковою системою.

5.Ознайомлення з основними функціями та режимами роботи середовища.

6.Вивчення конкретної програми (за окремою схемою).

7.Теоретичне узагальнення основних режимів роботи та функцій середовища.

8.Теоретичне узагальнення на рівні основних вказівок.

9.Виконання аналогічних завдань в середовищі іншої програми такого самого призначення.

2.1.5. Техніка безпеки при використанні сучасних ТЗН і НІТ

Інструктаж з техніки безпеки з записом в журнал реєстрації інструктажів.

Інструкція №___

проведення вступного інструктажу для студентів з охорони праці і пожежної безпеки в кабінеті інформатики та обчислювальної техніки №39

Загальні вимоги

1.А. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Кабінет розміщено на 3 поверсі коледжу. Займає площу 54 м². Опалюється від централізованої міської магістралі. Оснащений столами, стільцями, дошкою, технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерами, витяжною вентиляцією.

Вимоги правил техніки безпеки є обов’язковими для виконання усіма особами, які перебувають в кабінеті інформатики та обчислювальної техніки ( надалі кабінет).

бути зареєстровані у відповідних журналах з розписом студентів та осіб, що проводили інструктаж.

1.1. До роботи в дисплейному кабінеті допускаються студенти, які пройшли інструктаж з техніки безпеки та електробезпеки з відповідним записом у журнал з техніки безпеки і підписами.

За порушення правил поведінки в кабінеті під час навчального процесу, позакласної роботи, перерви керівник коледжу може видати наказ про дисциплінарне стягнення: догану, відрахування з складу студентів.

Керівництво коледжу має право замість застосування дисциплінарного стягнення передати питання на розгляд студентської ради.

Контроль за станом охорони праці в кабінеті здійснює завідуючий кабінетом, директор та всі заступники директора коледжу, профспілковий комітет.