
- •Тема 7. Кредитування підприємств
- •7.1. Індивідуальний кругообіг коштів підприємства та необхідність збалансування матеріальних та фінансових ресурсів
- •7.2. Різновиди кредитів та їх характеристика
- •7.3. Види банківських кредитів та принципи кредитування
- •7.4. Визначення потреби підприємства в кредитах. Кредитний договір
- •7.5. Оцінка кредитоспроможності підприємства
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тема 8. Фінансове планування на підприємстві
- •8.1. Сутність та види фінансового планування на підприємстві
- •8.2. Перспективне фінансове планування
- •8.3. Поточне планування фінансової діяльності
- •Оперативне фінансове планування
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тема 10. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •10.1. Банкрутство підприємств та його види
- •10.2. Економічна сутність санації підприємств
- •10.3. Класична модель фінансової санації підприємств
- •10.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств
- •10.4.1. Врегулювання спорів про банкрутство підприємств
- •10.4.2. Фінансова санація на ухвалу суду
- •10.4.3. Санація шляхом реорганізації
- •10.5. Принципи управління фінансовою санацією підприємств
- •10.6. Джерела фінансової санації підприємств
- •10.7. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •Система раннього попередження та реагування. Моделі прогнозування банкрутства
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
7.5. Оцінка кредитоспроможності підприємства
Кредитоспроможність підприємства — це його здатність повністю і в строк розрахуватись зі всіма борговими зобов'язаннями.
Оцінка банком позичальника – юридичної особи передбачає такі етапи:
розрахунок та аналіз кількісних і якісних критеріїв;
визначення інтегральної оцінки позичальника;
визначення класу позичальника.
Для оцінки кредитоспроможності позичальника комерційний банк повинен враховувати економічні показники діяльності позичальника, які включають в себе як кількісні, так і якісні критерії:
платоспроможність (коефіцієнт миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
обсяг реалізації;
обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту; наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів – у динаміці);
склад та динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості (за останній звітний і поточний періоди);
прибутки та збитки (у динаміці);
рентабельність (у динаміці);
кредитна історія (погашення кредиторської заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).
Комерційний банк визначає значення показників платоспроможності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, у якій він працює, і даних про результати його діяльності.
Кількісний аналіз показників здійснюється на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку, а також на підставі інформації з інших банків про позичальника (довідки/виписки про з обслуговуючих банків про обороти по поточному рахунку тощо – для аналізу грошових потоків).
В банку відповідно до вимог НБУ здійснюється розрахунок таких кількісних критеріїв, як платоспроможність, фінансова стійкість, рентабельність, аналіз грошових потоків, аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості, що передбачає аналіз:
коефіцієнта миттєвої ліквідності, що характеризує те, як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами;
коефіцієнта поточної ліквідності, що характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань у встановлені строки;
коефіцієнта загальної ліквідності, що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов’язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів;
коефіцієнта маневреності власних коштів, що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів;
коефіцієнта незалежності, що характеризує ступінь фінансового ризику;
рентабельності активів, що характеризує загальну прибутковість позичальника;
рентабельності продажу;
грошових потоків позичальника у вигляді співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника до суми основного боргу за кредитною операцією та процентами за нею з урахуванням строку дії кредитного договору та для позичальників, що отримали в іноземній валют, - з урахуванням змін валютного курсу;
дебіторської та кредиторської заборгованості, що проводиться шляхом визначення періоду обороту дебіторської та кредиторської заборгованості та порівняння отриманих показників з даними, що зазначені у відповідних договорах позичальника (з його покупцями – у разі аналізу дебіторської заборгованості, або з його постачальниками – у разі аналізу кредиторської заборгованості), або є середньогалузевими;
коефіцієнта забезпеченості власними оборотними запасами, що показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами;
коефіцієнта довгострокового запозичення коштів, що показує ступінь залежності від зовнішнього довгострокового фінансування;
коефіцієнта автономії, що показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.
Якісний аналіз стану діяльності юридичної особи проводиться за трьома напрямками:
оцінка ринкового фактору (ринкова позиція), що включає привабливість продукту, який пропонує клієнт; фактори виробництва (кваліфікація працівників, стан виробничих приміщень, місце розташування); структуру клієнтської бази; конкуренцію; тривалість діяльності; залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;
оцінка фактору репутації позичальника, що включає ступінь довіри до клієнта, його відкритість, чесність, готовність надавати фактичну інформацію; попередній досвід роботи з кредитами; оцінку ділових якостей керівництва позичальника;
оцінка галузі, в якій працює позичальник. В основу класифікації галузей покладений Державний класифікатор України ДК 009-96 “Класифікація видів економічної діяльності” (КВЕД), затверджений наказом Державного комітету із стандартизації, метрології та сертифікації від 22.101996р., що передбачає виділення таких секцій:
сільське господарство, полювання та лісове господарство;
рибне господарство;
видобувна промисловість;
переробна промисловість;
харчова промисловість;
виробництво електроенергії, видобуток та переробка газу та нафти;
будівництво;
оптова та роздрібна торгівля;
готельний та ресторанний бізнес (громадське харчування);
транспорт;
фінансова діяльність;
операції з нерухомістю, орендні послуги юридичним особам;
державне управління;
освіта;
охорона здоров’я та соціальна допомога;
господарська та суспільна діяльність.
Для визначення класу позичальника – юридичної особи використовується інтегральна оцінка позичальника (табл. 7.2).
Таблиця 7.2
Інтегральна оцінка позичальника
Показник |
Значення показників в розрізі п’ятибальної шкали |
||||
Бали |
|||||
“1” Дуже погано |
“2” Погано |
“3” Нижче середнього |
“4” Середнє |
“5” Добре |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Коефіцієнт миттєвої ліквідності |
0,0249 і менше |
між 0,025 і 0,049 |
між 0,05 і 0,09 |
між 0,1 і 0,19 |
0,2 і більше |
Коефіцієнт поточної ліквідності |
0,09 і менше |
між 0,1 і 0,19 |
між 0,20 і 0,34 |
між 0,35 і 0,49 |
0,5 і більше |
Коефіцієнт загальної ліквідності |
0,49 і менше |
між 0,5 і 0,74 |
між 0,75 і 1,49 |
між 1,5 і 1,99 |
2,0 і більше |
Інтегральна оцінка фінансової стійкості і рентабельності: коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнт незалежності; рентабельність активів; рентабельність продажу. |
Жоден з коефіцієнтів не відповідає нормативним значенням |
один з коефіцієнтів відповідає нормативному значенню |
два будь-які коефіцієнти відповідають нормативним значенням |
три будь-які коефіцієнти відповідають норма- тивним значенням |
всі коефіцієнти відповідають норма- тивним значенням |
Коефіцієнт співвідношення між грошовим обігом та сумою кредиту |
0,2 і менше |
між 0,2 і 0,49 |
між 0,5 і 0,99 |
між 1 і 1,49 |
1,5 і більше |
Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості |
в балансі позичальника більше 50% простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, або існує стійка тенденція до нарощування заборгованості |
в балансі позичальника є прострочена кредиторська або дебіторська заборгованість, що перевищую 10% від загальної суми дебіторської та кредиторської заборгованості |
період обороту дебіторської або кредиторської заборгованості більше ніж на 50% відхиляється від періодів, зазначених у відповідних договорах |
відхилення періоду обороту дебіторської та креди- торської заборгованос-ті від періодів, вказаних у договорах, не перевищує 30% |
Період обороту дебіторської та кредиторської заборгованості в цілому відповідає періодам, вказаним у відповідних договорах |
Продовження таблиці 7.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними запасами |
0,09 і менше |
0,1-0,19 |
0,2-0,34 |
0,35-0,49 |
0,5 і більше |
Коефіцієнт дострокового запозичення коштів |
1і більше |
0,75 -0,99 |
0,6-0,74 |
0,06-0,5 |
0,05 і менше |
Коефіцієнт автономії |
0,09 і менше |
0,1-0,19 |
0,2-0,34 |
0,35-0,49 |
0,5 і більше |
Ринкова позиція |
позичальник реалізує морально застарілу та неякісну продукцію |
позичальник невдало конкурує, втрачаючи позиції на ринку збуту |
позичальник планує реалізувати нову, експе- рементальну продукцію |
позичальник відомий на ринку або продукція, яку він реалізує, користується попитом |
позичальник володіє, представляє або реалізує продукцію з відомою торговою маркою |
Репутація позичальника |
всі або майже всі позиції є негативними |
більшість позицій є негативними, але є й деякі позитивні моменти |
позитивні та негативні позиції займають приблизно однакові частки |
деякі позиції, що впливають на репутацію, є невідомими або їх неможливо однозначно виділити як позитивні чи негативні |
всі позиції, що складають репутацію позичальника є позитивними |
Галузь економіки позичальника |
позичальник займається діяльністю, що потребує спеціальних дозволів (ліцензій), без отримання останніх |
галузі економіки, що не перераховані для балів “3”, “4”, “5”
|
сільське господарство, рибне господарство, видобувна промисловість охорона здоров’я та соціальна допомога, господарська та суспільна діяльність |
переробна промисло- вість, готельний та ресторанний бізнес (громадське харчування), транспорт, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, орендні послуги, освіта |
Виробництво електроенергії, видобуток та переробка газу та нафти, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, харчова промисловість |
Продовження таблиці 7.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Обсяги реалізації |
обсяги реалізації постійно знижувались і позичальник припинив будь-яку діяльність |
обсяги реалізації постійно знижуються |
обсяги реалізації дещо впали. Позичальник ще не займався реалізацією продукції, наданням послуг тощо |
обсяги реалізації залишаються на приблизно одному рівні. Відхилення складають не більше 20% |
обсяги реалізації стабільно зростають. Для позичальників юридичних осіб з сезонною діяльністю падіння обсягів реалізації не є нестандарт- ними |
Показники, що впливають на інтегральну оцінку позичальників, а також коефіцієнт вагомості зазначено у таблиці 7.3.
Таблиця 7.3
Значення коефіцієнтів вагомості показників інтегральної оцінки
Показник |
Коефіцієнт вагомості |
Об’єктивні показники: |
0,75 |
|
0,025 |
|
0,10 |
|
0,025 |
|
0,05 |
|
0,15 |
|
0,20 |
|
0,10 |
|
0,025 |
|
0,025 |
|
0,05 |
Суб’єктивні показники: |
0,25 |
|
0,095 |
|
0,105 |
|
0,05 |
Згідно з рекомендацією НБУ позичальники можуть бути поділені банком за рейтингом надійності на 5 класів:
позичальники, стосовно яких немає жодних сумнівів щодо своєчасності та повноти погашення позики та процентів;
позичальники, до здатності яких щодо своєчасного та повного погашення позики та сплати процентів немає претензій, але передбачена реорганізація, диверсифікація виробництва, зміна профілю діяльності, регіону роботи тощо;
позичальники, якість джерел погашення позик яких (виручка від реалізації робіт та послуг) більше не влаштовує банк внаслідок фактів періодичної затримки погашення позики і процентів;
позичальники, які не можуть повернути суму позики в строк та за умов передбачених кредитним договором;
позичальники, подальше кредитування яких неприпустиме, а видані їм позики практично неможливо повернути (хоча це можна буде зробити в судовому порядку).
Умови погашення кредитів суттєво впливають на фінансовий стан суб'єктів господарювання.
Порядок погашення кредиту - це спосіб погашення основної його суми і нарахованих процентів. Процент нараховується щомісячно на суму непогашеного кредиту з моменту надходження кредиту на рахунок позичальника.
Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть бути:
виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;
виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов'язаного з проектом кредитування;
інші надходження від господарської діяльності.
Одним з вирішальних факторів, які впливають на рівень банківських процентів є облікова ставка НБУ. При зміні облікової ставки НБУ розміри процентів за кредит можуть змінитися лише на підставі згоди між сторонами.