Тема 7. Оцінювання вартості підприємства

Успішне проведення ділових операцій передбачає необхідність володіння інформацією про реальну вартість підприємства, що цікавить інвестора. Той хто не має таких даних приречений на невдачу. Якщо інвестор має в своєму розпорядженні достовірну інформацію, якою швидше за все вже володіє опонент він зможе на рівних брати участь з опонентом в створенні сумісних проектів, брати на вигідних умовах кредити та ін.

Ринок купівлі-продажу підприємств, який динамічно розвивається, а також інвестування диктує необхідність своєчасного отримання повноцінних відомостей про об'єкт купівлі-продажу ще на стадії ухвалення рішення про укладення угоди. Оцінка підприємств є одним з основних інструментів на ринку послуг з супроводу операцій з капіталом, який допомагає інвестору уникнути ризику отримання у власність «кота у мішку» замість необхідного для розширення і зміцнення свого бізнесу. Як правило, сучасне підприємство - це досить складна структура, об'єднуюча в собі велику кількість активів абсолютно різної природи - від нерухомого майна до ділової репутації підприємства. Тому оцінку підприємства необхідно здійснювати з позицій всіх трьох існуючих оціночних підходів: витратного, прибуткового і порівняльного. Ці підходи не використовуються ізольовано, а взаємно доповнюють один одного, тобто для оцінки підприємств одночасно використовують методи з різних підходів. При цьому, кожен підхід заснований на використанні певних властивостей підприємства, що так чи інакше впливає на величину його вартості. Всі ці три підходи мають свої переваги і недоліки, свої переважні області застосування і об'єднують в собі достатньо велику кількість різних методів, з різноманіття яких оцінювач вибирає найбільш відповідні для конкретного підприємства. Перелік документів і інформації, необхідних для оцінки підприємства:

• Копії засновницьких документів .

• Копії проспектів емісії, звітів про підсумки випуску цінних паперів (для акціонерних товариств).

• Види діяльності і організаційна структура компанії .

• Копії договорів оренди на нерухоме майно (якщо є).

• Дані бухгалтерської звітності за останні 3-5 років (або можлива кількість попередніх періодів):

• бухгалтерський баланс

• звіт про прибутки і збитки

• Останній висновок аудитора (якщо проводилася аудиторська перевірка).

• Відомість основних фондів.

• Інвентарні списки майна.

• Дані про активи підприємства

• Розшифровка дебіторської і кредиторської заборгованості.

• Інформація про наявність дочірніх компаній, холдингів (якщо є), фінансова документація по ним.

• План розвитку підприємства на найближчі 3-5 років з вказівкою планованої валової виручки по товарам/послугам, необхідних інвестицій, витрат, чистого прибутку - по роках.

Вітчизняним законодавством при оцінці вартості майна чи підприємства рекомендовано керуватися ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінюючу діяльність в Україні», методикою оцінки вартості майна під час приватизації, положеннями експертної оцінки, нормативними актами Фонду державного майна. При здійсненні оцінки вартості підприємства необхідно дотримуватися таких принципів:

• принцип заміщення;

• принцип корисності;

• принцип очікування;

• принцип зміни вартості;

• принцип ефективного використання;

• принцип розумної обережності оцінок;

• принцип альтернативності оцінок;

• принцип системності.

Споживача вартість підприємства визначається максимізацією економічної вигоди, У даному розумінні вартість відрізняється від балансової, оскільки відбиває минулі витрати на створення вартості підприємства й одночасно враховує його здатність бути носієм корисності і джерелом благ для власників. Орієнтація на ринкову вартість підприємства докорінно змінює вектор управління вартістю на всіх етапах формування стратегії підприємств». Тому, щоб забезпечити ефективність діяльності підприємства, воно повинно швидко реагувати на нові ситуації, викликані впливом навколишнього середовища й адаптуватися до змін. А це означає, що в рамках управління необхідно постійно і вчасно переглядали стратегічні пріоритети й орієнтири. Інакше кажучи, вартість підприємства впливає на його стратегічну позицію. Сьогодні особливо актуальним є оцінка перспектив потенційного зростання вартості підприємства. Усі показники, що використовуються для оцінки вартості підприємства, розраховуються на основі даних минулих періодів. На вірогідність розрахунку по прогнозуванню динаміки стратегії підприємства впливають безліч факторів, серед яких: зміна потенціалу фінансово-економічної стійкості; інфляція; ризик. Одночасно складність прогнозування оцінки вартості підприємства обумовлена використанням різних підходів до рішення цієї задачі, тобто різні способи оцінки повинні доповнювати один одного. Це означає, що для прогнозування стійкого розминку підприємства доцільно ґрунтуватися з одного боку, на комплексній оцінці, а з іншого, - на сценарних розрахунках його стратегічної вартості. Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів з різних джерел.

Головна проблема, з якою стикаються фінансисти при розрахунках вартості підприємства, полягає у визначенні вартості власного капіталу. Це питання досі не знайшло свого повного вирішення ні в теорії, ні на практиці. Серед можливих способів розрахунку ціни власного капіталу можна виділити такі:

• модель САРМ, за якої слід скористатися інформацією щодо визначення В-коефіцієнта, без ризикової процентної ставки (А) та середньої очікуваної дохідності на ринку (К): А + ( К - А) * п;

• суб’єктивна оцінка: проценти за депозитними вкладами плюс надбавка за специфічні ризики, характерні для даного підприємства;

• використання показника, оберненого до відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію;

• модель Гордона: Д/ВК*100 + Тпд (Д – сума дивідендів, ВК – власний капітал, сформований за рахунок випуску акцій, Тпд – темп приросту дивідендів).

В основному виділяють 3 основні підходи до визначення вартості підприємства:

• заснований на оцінці потенційних доходів підприємства (дохідний підхід);

• майновий (витратний) підхід;

• ринковий.

В межах цих підходів розрізняють окремі методи оцінки. Причому жоден з підходів чи методів не має принципових переваг перед іншими. Досить часто в практичній роботі з оцінки вартості підприємства оцінювач застосовує кілька методичних підходів, що найповніше відповідають конкретним умовам, об’єктам та меті оцінки, наявності й достовірності інформаційних джерел для її проведення. Оцінка вартості підприємства з використанням дохідного підходу ґрунтується на визначенні теперішньої вартості очікуваних вигід (доходів, грошових потоків) від володіння корпоративними правами підприємства. В основі цього підходу лежить теза, що метою вкладання інвестором капіталу у купівлю підприємства передусім є отримання стабільних доходів. У рамках цього підходу виділяють два основні методи:

• дисконтування грошових потоків (дисконтування Cash-flow);

• визначення капіталізованої вартості доходів

При оцінці вартості підприємства цими методами дані про вартість, склад і структуру активів безпосередньо не впливають на оцінку, а використовується лише інформація про здатність активів генерувати доходи. Такий методологічний підхід за своєю природою є однотипним з методологією оцінки доцільності інвестицій на базs концепції зміни вартості грошей у часі. Meтод дисконтування грошових потоків побудований на концепції теперішньої вартості майбутнього Cash­flow оцінюваного підприємства в розрізі окремих періодів. За своїм економічним змістом він схожий з методикою дисконтування Cash-flow у рамках оцінки доцільності інвестицій. Метод капіталізації доходів досить часто застосовується з метою перевірки достовірності оцінки, проведеної за методом дисконтування Cash-flow. Капіталізація передбачає трансформацію доходів у вартість. Для визначення вартості підприємства цим методом характерний для підприємства рівень доходів переводиться у вартість шляхом його ділення на ставку капіталізації. Даний метод доцільно використовувати для оцінки вартості підприємств зі стабільними доходами чи стабільними темпами їх зміни. У разі стабільних доходів, для оцінки рекомендується використовувати формулу так званої довічної ренти:

ВПк=П/Квк,

де ВПк - вартість підприємства за методом капіталізації доходу;

П - очікувані доходи підприємства, які підлягають капіталізації;

Квк - ставка капіталізації (дорівнює ставці вартості власного капіталу).

Залежна від цілей оцінки за доходи для розрахунків можуть братися хакі показники: прибуток до оподаткування, чистий прибуток (після оподаткування) або РСР. Згідно з майновим відходом вартість підприємства розраховується як сума вартостей усіх активів (основних засобів, запасів, нематеріальних активів тощо), що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобов'язань. Основне інформаційне джерело - баланс підприємства. Оцінка вартості підприємства на базі активів заснована на т.зв. принципі субституції, згідно з яким вартість активу не повинна перевищувати ціни заміщення всіх його складових. У рамках цього підходу розрізняють такі основні метода:

• оцінка за відновною вартістю активів (витратний підхід);

• метод розрахунку чистих активів;

• розрахунок ліквідаційної вартості.

Розглянемо детальніше витратний підхід. В його основу покладено принципи корисності і заміщення. Він ґрунтується на тезі, що потенційний покупець не заплатить за об'єкт більшу ціну, ніж його можливі сукупні витрати на відновлення об'єкта в поточному стані та в діючих цінах, що забезпечуватиме його власникові подібну корисність. У межах витратного підходу основним методом оцінки вважається метод відтворення (оцінка за відновною вартістю активів). Відновна вартість розраховується з використанням інформації про вартість відтворення майна в існуючому вигляді в ринкових цінах на момент оцінки. Метод базується на показниках первісної вартості активів, величини їх зносу та індексації. Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємств на основі результатів його зіставлення з іншими бізнес-аналогами. Головним при цьому є наявність прийнятної бази для порівняння та підприємств-аналогів. В рамках ринкового підходу найуживанішими методами вважаються методи:

• зіставлення мультиплікаторів;

• порівняння продажів (трансакцій).

Основними джерелами інформації при застосуванні цього підходу є фондові біржі та позабіржові торговельні системи, на яких мають обіг права власності на подібний бізнес, дані фінансової звітності підприємств-аналогів, а також інформація про попередні трансакції з корпоративними правами на той бізнес, який оцінюється. Метод зіставлення мультиплікаторів дає змогу оцінити вартість підприємства на основі зіставлення значень окремих показників аналогічних підприємств. Даний метод ґрунтується на тезі про рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів. Алгоритм розрахунку ринкової вартості підприємства за цим методом є таким:

ВПм=По*M,

де ВПм - вартість підприємства, розрахована на основі зіставлення мультиплікаторів;

По - значення показника, що порівнюється (чиста виручка, прибуток, СР тощо), на оцінюваному підприємстві;

М - мультиплікатор (розраховується з використанням даних підприємства-аналога).

Як мультиплікатори здебільшого використовують такі показники:

• відношення ціни (корпоративних прав чи підприємства) до чистої виручки від реалізації;

• відношення ціни підприємства до операційного Cash-flow:

• відношення ціни до чистого прибутку;

• відношення ринкового курсу корпоративних прав до балансового. Принциповим є використання повністю ідентичних методик розрахунку значень мультиплікаторів на оцінюваному підприємстві та об'єкті порівняння. При оцінці одного підприємства можуть бути використані кілька мультиплікаторів. Вартість підприємства при цьому обчислюється як середньоарифметична вартість, розрахована за кожним мультиплікатором.

Метод порівняння продажів (трансакцій) базується на оцінці вартості підприємства, виходячи з ціни продажу аналогічних об'єктів. Він передбачає, що суб'єкти ринку здійснюють операції купівлі-продажу майна за цінами, які були встановлені при купівлі-продажу аналогічних об'єктів. Оскільки абсолютних аналогів практично не існує, ціни продажу порівнюваних підприємств коригуються на спеціально обчислені поправочні коефіцієнти, які характеризують рівень відмінності об'єкта оцінки та його аналогу. До переваг методів порівняння та вставлення мультиплікаторів слід віднести те, що вони дають можливість одержати реальну вартість оцінюваного майна. Недоліки методів оцінки за ринковим підходом зумовлені тим, що вони не враховують вартість потенційних прибутків, які можна отримати, експлуатуючи об'єкт оцінки. Саме тому в деяких випадках результати оцінки підприємства за згаданими методиками доцільно зіставляти з вартістю підприємства, розрахованою зa методом капіталізованої вартості чи дисконтування грошових, потоків. Проблематика використання методів оцінки в рамках ринкового підходу зумовлена тим, що в Україні реальні ціни купівлі-продажу підприємств в офіційній статистиці відображаються досить рідко, а фондовий ринок не досить розвинутий. Враховуючи те, що підприємство немає аналогів у Європі, тобто випускає специфічну продукцію та у попередніх роках одержувало збиток, то найдоцільнішим методом розрахунку вартості підприємства буде майновий підхід.

Розрахунок вартості підприємства за майновим методом наведено у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1.

Розрахунок вартості підприємства ДП «Неполоковецький КХП»

за 2010 та 2011 роки тис. грн..

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення, +/-
Необоротні активи	14636	14311	-325
Оборотні активи	8336	9988	1652
Витрати майбутніх періодів	3	501	498
Довгострокові зобов'язання	0	0	0
Поточні зобов'язання	1085	2514	1429
Вартість підприємства за майновим підходом	21890	22286	396

Отже, враховуючи вищенаведені дані, можна сказати, що вартість підприємства у 2011 році зросла порівняно із 2010 роком, що є досить позитивним для підприємства. В цей самий час збільшилась сума оборотних активів на 1652 тис. грн., що в загальному підсумку вказує на погіршення фінансового стану підприємства.