Тема 5. Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів

На кожному підприємстві на певному етапі діяльності з’являється потреба у залученні додаткових коштів на стороні.

Позикові ресурси - це сукупність позичених коштів та кредиторської заборгованості, що залучається понад власні ресурси для забезпечення фінансування безперервного процесу виробництва.

Позикові ресурси неполоковецького комбінату формуються за рахунок кредиторської заборгованості за продукцію, поточних та інших зобов’язань. Так в 2010 році позикові ресурси становили 114 тис.грн., а в 2011 році збільшились на 91 тис.грн. і становлять 205 тис.грн.

Найбільшу частку в позиковому капіталі становлять поточні забовязання за розрахунками в 2010 році – 11,2%, в 2011 році – 8,4% ,а саме поточні зобов’язання з одержаних авансів в 2010році – 6,8%, в 2011 році – 6,1%, розрахунки з бюджетом в 2010 році – 1,7%, в 2011 році – 1,3%, розрахунки зі страхування в 2010 році – 0,9%, в 2011 році – 0,4%, з оплати праці в 2010 – 1,8%, 2011 році – 0,6%. Збільшення обсягу позикових коштів в 2011 році відбулося за рахунок зменшення поточних забов’язань за розрахунками на 1348 тис.грн.. Інформація щодо кредиторської заборгованості подається в державні органи статистики у вигляді звіту про фінансові результати(додаток 4,5) і дебіторську та кредиторську заборгованість. В 2 розділі звіту вказується розмір кредиторської заборгованості, в т.ч. простроченої як між підприємствами-резидентами так і іноземними суб’єктами господарювання .

За джерелами формування позикові ресурси поділяються на:

• банківський кредит;

• комерційний кредит;

• цільовий державний кредит;

• податковий кредит;

• лізинговий кредит;

• кредит, що формується на ринку цінних паперів.

За складом позикових ресурсів кредит поділяється на грошовий та товарний.

За терміном повернення кредити поділяються на:

• онкольний кредит – термін повернення не визначений, але повернення здійснюється за першою ж вимогою кредитора;

• короткостроковий – до одного року;

• довгостроковий – понад один рік.

За ступенем забезпеченості позикові ресурси поділяються на:

• бланковий кредит;

• забезпечена позика;

• позика під заставу;

• кредит під заклад.

За терміном повернення суми боргу позика поділяються на таку, що повертається в кінці терміну та таку, що повертається частинами.

Визначення потреби у позикових ресурсах здійснюють фінансовою службою та включає такі етапи:

1. визначення потреби в позикових ресурсах під обігові кошти;

2. визначення потреби в інвестиційних кредитних ресурсах;

3. визначення обсягів та термінів використання банківського кредиту;

4. прогнозування розмірів позабанківських форм залучення коштів.

На першому етапі спочатку розраховується потреба в обігових коштах в цілому та за окремими їх видами. Після встановлення загальної потреби підприємства в ресурсах під оборотні кошти встановлюється можливий розмір власних коштів для покриття цієї потреби, для чого визначається наявність власних оборотних коштів на початок планового періоду і розробляється прогноз їх поповнення.

Далі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в обігових коштах.

На другому етапі визначається потреба підприємства в кредитах під інвестиції визначається на основі інвестиційної програми (плану капітальних вкладень), за окремими етапами її реалізації, а також з урахуванням власних джерел фінансування потреби в коштах на капітальні вкладення.

Для отримання інвестиційного кредиту необхідно подати в банк бізнес-план інвестиційного проекту.

Після проведення розрахунків з обґрунтуванням потреби підприємства в кредитних ресурсах визначається період їх залучення.

В даний час період залучення кредиту визначається банком, який встановлює термін, протягом якого підприємство може використовувати отриману позичку та повинно її погасити.

Підприємство може розглянути та оцінити інші варіанти залучення позикових ресурсів:

- вивчити можливість прискорення обертання коштів за рахунок вдосконалення умов постачання товарів, зміни асортименту і цінової політики та ін.;

- вивчити можливість збільшення частки позабанківських форм кредитування

• вивчити можливість отримання кредиту на більш тривалий термін в інших банківських установах, фінансових інститутах, інвестиційних фондах та компаніях.

Для того, щоб визначити настільки доцільно залучати позикові ресурси, розраховуються ефект фінансового левериджу. На Неполоковецькому комбінаті він в 2010 році становить – 0.519, а в 2011 році – 0.288. Це означає, що в 2010 році підприємству було більш ризиковано залучати кредити, ніж в 2011 році, оскільки завод в 2011 році був менше залежний від позикових ресурсів. Підприємство може отримати кредит як в національній, так і в іноземній валюті. Для отримання кредиту в іноземній валюті від іноземних кредиторів необхідно мати відповідний дозвіл НБУ.

Види кредитів та послуг, які може отримати підприємство:

• строковий кредит;

• кредитна лінія;

• контокорентний кредит;

• кредит під облік векселів.

Процес банківського кредитування складається з трьох етапів:

1) початковий етап процесу кредитування – це розгляд заявки підприємства на кредит, для чого ним подається обґрунтоване клопотання, до якого додаються певні документи, сукупність яких називається кредитною заявкою:

• заява про надання позики

• статут або установчий договір;

• реєстраційне свідоцтво або патент, нотаріально посвідчені;

• договір оренди чи інші документи, що засвідчують право власності на землю, чи право тимчасового користування нею;

• договори між покупцями і продавцями товарів, замовниками та підрядниками по виконанню будівельно-монтажних робіт;

• довідка про суму сплаченого статутного капіталу, нотаріально посвідчена, а також витяги з поточного та валютного рахунків підприємства;

• фінансова звітність за два останні роки ;

• аудиторський висновок про фінансовий стан підприємства;

• бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування ;

• ліцензія на проект, що кредитується;

• договір застави, поручительства чи гарантії і документи, що підтверджують право власності на заставлене майно;

• клопотання органів державної влади про надання підприємству кредиту.

В АТ “Індекс-банк” для того щоб відкрити поточний рахунок необхідно подати: заяву; заяву-доручення, анкету, в якій вказується основна інформація про клієнта, картка зі зразками підписів та інші документи.

Для отримання кредиту на авалювання векселів в “Приватбанку” подаються такі документи як: статут чи установчий договір; довідка з державної податкової адміністрації про взяття на облік; заява на одержання кредиту; бізнес-план; техніко-економічне обґрунтування для одержання кредиту; розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості .

Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника та оцінка ефективності комерційної угоди підприємства та ризику. Під час експертизи кредитної заявки використовуються різні джерела інформації:

• документи, подані підприємством;

• відомості про підприємство, що знаходяться в архіві банку;

• неформальна інформація (анонімні відомості).

Для укладання кредитної угоди ретельно аналізується кредитоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно повернути позику, а також фактори, що можуть спричинити її неповернення.

Для оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника необхідно проаналізувати такі показники: показники фінансової стійкості, показники ліквідності та платоспроможності, показники погашення боргу, показники ділової активності, показники рентабельності.

Аналіз показників фінансової стійкості передбачає розрахунок таких показників: коефіцієнт незалежності, залежності, коефіцієнт фінансового левериджу, коефіцієнт маневреності власними оборотними коштами.

Коефіцієнт фінансової незалежності на ДП «Неполоковецький КХП» в 2011 році збільшився на 0.118 і становить 0.776, це є позитивною тенденцією, оскільки значення коефіцієнту перевищує нормативне значення і свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт фінансової залежності в 2010 році становив 0.342, в 2011 році – 0.224 і зменшився на 0.118. Це є позитивним для підприємства, оскільки говорить про зменшення залежності підприємства від позикових ресурсів. Зменшення показника відбулося за рахунок зменшення частки кредиторської заборгованості за товари і послуги в 2011 році.

Коефіцієнт фінансового левериджу в 2011 році становить 0.288 і зменшився на 0.231, що говорить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел за рахунок зменшення позикових ресурсів. Ефект фінансового левериджу у 2011 році зріс на 7% і становить – 4,1 %, що вказує на недоцільність залучення кредиту.

На підприємстві коефіцієнт фінансової стабільності знаходиться в межах норми, проте спостерігається його подальше збільшення в 2011 році на 1.545, що є позитивним для підприємства.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів в 2011 році 0.436, що є позитивним для підприємства.

Вцілому показники фінансової стійкості вкладаються в нормативне значення, крім цього спостерігається позитивна тенденція зміни показників, що говорить про збільшення незалежності ДП «Неполоковецький КХП» від зовнішніх джерел фінансування.

Після визначення і узгодження всіх параметрів кредитного договору складається відповідний висновок. Цей документ подається на розгляд Кредитного комітету, який приймає рішення про надання позики чи відмову у наданні позики.

Кредитний договір містити такі розділи: предмет договору, об’єкт кредитування, умови надання та забезпечення кредиту, гарантії, обов’язки кредитора, обов’язки позичальника, права позичальника, права кредитора, термін дії договору, особливі умови, юридичні адреси сторін.

Після підписання кредитної угоди банк відкриває підприємству позичковий рахунок, на який зараховується відповідна сума кредиту, або перераховує кошти на розрахунковий рахунок позичальника.

Одним з різновидів фінансування діяльності є лізинг - це кредит, що надається в товарній формі, оренда основних засобів.

Об’єктом лізингу може бути будь-яке майно, що за своїм речовим складом відноситься до основних засобів, яке не заборонене до вільного обігу на ринку, і щодо якого немає обмежень на передачу в лізинг. Не можуть бути об’єктами лізингу: об’єкти держмайна, земельні ділянки та інші природні об’єкти.

Лізингу притаманний трьохсторонній характер взаємовідносин: лізингодавець, лізингоодержувач і постачальник. Крім основних учасників лізингу беруть участь і посередники: страхові компанії, банки, брокерсько-дилерські фірми, сервісні центри обслуговування.

При браку коштів на підприємстві виникає потреба в отриманні кредиту у товарній формі.

Комерційний кредит – це відповідна кредитна угода між продавцем і покупцем про відстрочення платежу за реалізовану продукцію чи надані послуги. Основною метою комерційного кредиту є прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.

Комерційний кредит оформляється векселем, що визначає фінансове зобов’язання позичальника стосовно кредитора. вексель);

Комерційний кредит має як свої переваги, так і недоліки.

На практиці здебільшого застосовують три різновиди комерційного кредиту:

1. кредит з фіксованим терміном погашення;

2. кредит з погашенням після фактичної реалізації позичальником товарів;

3. кредитування відкритим рахунком, коли постачання нової партії товарів здійснюється ще до моменту погашення нової заборгованості.

Існують ще й такі види комерційного кредиту, як торгова знижка з покупної вартості товару („сконто”), сезонний кредит і консигнація.

„Сконто” – це спосіб надання кредиту, який полягає в тому, що покупцям, які здійснюють оплату товару у визначений термін, надається торгова знижка.

Сезонний кредит – застосовується з метою створення необхідних товарних запасів в період проведення сезонного розпродажу та для сезонних підприємств, і дає змогу виробникові відстрочити платежі до кінця розпродажу.

Консигнація – це надання товаро-матеріальних цінностей без конкретного зобов’язання в кредит, тобто оплата за наданий товар здійснюється лише при умові його реалізації, а при недостатньому попиті товар повертається виробнику.

Державний кредит – це відносини між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів, а також внаслідок отримання бюджетних коштів і кредитів.

Державне кредитування здійснюється шляхом надання бюджетних позик безпосередньо міністерством і відомством, іншим центральним органом виконавчої влади, для фінансування через банківські установи нових об’єктів, раніше розпочатих новобудов виробничого призначення, технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств.

Фінансування інвестиційних потреб підприємства є цільовим, прямим, поворотним, терміном, забезпеченим заставою чи гарантією, тобто присутні всі ознаки банківського кредиту.

За користування кредитом підприємства сплачують відсотки до бюджету в банки в установлені терміни. Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.

ДП «Неполоковецький КХП» не фінансувався за рахунок державного кредиту. Отже, на радіозаводі позиковий капітал складається з поточних зобов’язань. Відповідно до проведеного аналізу видно, що підприємство є кредитоспроможним, при цьому спостерігається позитивна зміна показникі